|
Глава 20
|
|
|
1
|
|
| У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу. | |
|
2
|
|
| Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його. | |
|
3
|
|
| Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу. | |
|
4
|
|
| Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший. | |
|
5
|
|
| І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов. | |
|
6
|
|
| Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали; | |
|
7
|
|
| а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці. | |
|
8
|
|
| Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував. | |
|
9
|
|
| Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих. | |
|
10
|
|
| Тоді ученики знову повернулися до себе. | |
|
11
|
|
| Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу, | |
|
12
|
|
| і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове. | |
|
13
|
|
| І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його. | |
|
14
|
|
| Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус. | |
|
15
|
|
| Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його. | |
|
16
|
|
| Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю! | |
|
17
|
|
| Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого. | |
|
18
|
|
| Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй. | |
|
19
|
|
| Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам! | |
|
20
|
|
| Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа. | |
|
21
|
|
| Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. | |
|
22
|
|
| Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. | |
|
23
|
|
| Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться. | |
|
24
|
|
| Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус. | |
|
25
|
|
| Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю. | |
|
26
|
|
| Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! | |
|
27
|
|
| Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним. | |
|
28
|
|
| Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій! | |
|
29
|
|
| Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували. | |
|
30
|
|
| Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі. | |
|
31
|
|
| Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його. |
