|
Глава 18
|
|
|
1
|
|
| Сказавши це, Ісус вийшов з учениками Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і ученики Його. | |
|
2
|
|
| Знав же це місце й Іуда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учениками Своїми. | |
|
3
|
|
| Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю. | |
|
4
|
|
| Ісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте? | |
|
5
|
|
| Йому відповіли: Ісуса Назорея. Ісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними й Іуда, зрадник Його. | |
|
6
|
|
| І коли сказав їм: це Я, — вони відступили назад і впали на землю. | |
|
7
|
|
| Знову запитав їх Ісус: кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назорея. | |
|
8
|
|
| Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих, нехай ідуть. | |
|
9
|
|
| Щоб збулося сказане слово: з тих, якого Ти дав Мені, Я не погубив нікого. | |
|
10
|
|
| Симон же Петро, маючи меч, витяг його і вдарив раба первосвященика і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх. | |
|
11
|
|
| Але Ісус сказав Петрові: сховай меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? | |
|
12
|
|
| Тоді воїни, і тисяцький, і слуги юдейські взяли Ісуса і зв’язали Його. | |
|
13
|
|
| І відвели Його спершу до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвящеником того року. | |
|
14
|
|
| Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ. | |
|
15
|
|
| Услід за Ісусом ішли Симон-Петро та інший ученик; ученик же той був знайомий первосвященикові і ввійшов з Ісусом у двір первосвященика. | |
|
16
|
|
| А Петро стояв зовні при дверях. Потім ученик, який був знайомий первосвященикові, вийшов і сказав воротарці, і ввів Петра. | |
|
17
|
|
| І ось рабиня-воротарка каже Петрові: чи ти не з учеників Цього Чоловіка? Він сказав: ні. | |
|
18
|
|
| Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся. | |
|
19
|
|
| Первосвященик же запитав Ісуса про учеників Його і про вчення Його. | |
|
20
|
|
| Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого. | |
|
21
|
|
| Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив. | |
|
22
|
|
| Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові? | |
|
23
|
|
| Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене? | |
|
24
|
|
| Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященика Каяфи. | |
|
25
|
|
| А Симон-Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учеників Його і ти? Він відрікся і сказав: ні. | |
|
26
|
|
| Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду? | |
|
27
|
|
| Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень. | |
|
28
|
|
| Від Каяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли у преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти паску. | |
|
29
|
|
| Пилат вийшов до них і сказав: у чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього? | |
|
30
|
|
| Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі. | |
|
31
|
|
| Пилат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Юдеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого, — | |
|
32
|
|
| щоб справдилося слово Ісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю мав померти. | |
|
33
|
|
| Тоді Пилат знову ввійшов у преторію, покликав Ісуса і сказав Йому: чи не Ти Цар Юдейський? | |
|
34
|
|
| Ісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене? | |
|
35
|
|
| Пилат відповів: хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив? | |
|
36
|
|
| Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси. | |
|
37
|
|
| Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого. | |
|
38
|
|
| Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому. | |
|
39
|
|
| Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського? | |
|
40
|
|
| Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник. |
