|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, — | |
|
2
|
|
| хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, — | |
|
3
|
|
| то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї. | |
|
4
|
|
| Належало ж Йому проходити через Самарію. | |
|
5
|
|
| Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу. | |
|
6
|
|
| Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години. | |
|
7
|
|
| Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися. | |
|
8
|
|
| Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі. | |
|
9
|
|
| Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами. | |
|
10
|
|
| Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої. | |
|
11
|
|
| Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу? | |
|
12
|
|
| Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його? | |
|
13
|
|
| Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим. | |
|
14
|
|
| А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. | |
|
15
|
|
| Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати. | |
|
16
|
|
| Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди. | |
|
17
|
|
| Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш, | |
|
18
|
|
| бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала. | |
|
19
|
|
| Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк. | |
|
20
|
|
| Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі. | |
|
21
|
|
| Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі. | |
|
22
|
|
| Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв. | |
|
23
|
|
| Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі. | |
|
24
|
|
| Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною. | |
|
25
|
|
| Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе. | |
|
26
|
|
| Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою. | |
|
27
|
|
| В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею? | |
|
28
|
|
| Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям: | |
|
29
|
|
| ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос? | |
|
30
|
|
| Вони вийшли з міста і пішли до Нього. | |
|
31
|
|
| Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж. | |
|
32
|
|
| Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте. | |
|
33
|
|
| Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти? | |
|
34
|
|
| Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його. | |
|
35
|
|
| Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив. | |
|
36
|
|
| Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи. | |
|
37
|
|
| Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне. | |
|
38
|
|
| Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю. | |
|
39
|
|
| І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила. | |
|
40
|
|
| І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні. | |
|
41
|
|
| І ще більше увірувало в Нього за Його словом. | |
|
42
|
|
| А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос. | |
|
43
|
|
| Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї, | |
|
44
|
|
| бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести. | |
|
45
|
|
| Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято. | |
|
46
|
|
| Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий. | |
|
47
|
|
| Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті. | |
|
48
|
|
| Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес. | |
|
49
|
|
| Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій. | |
|
50
|
|
| Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. | |
|
51
|
|
| Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий. | |
|
52
|
|
| Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка. | |
|
53
|
|
| Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його. | |
|
54
|
|
| Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею. |
