|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
|
|
Після цього пішов Ісус на той бік Тиверіадського моря в Галилеї.
|
|
|
2
|
|
|
За Ним ішло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
|
|
|
3
|
|
|
Ісус зійшов на гору і сидів там з учениками Своїми.
|
|
|
4
|
|
|
Наближалася ж Пасха, юдейське свято.
|
|
|
5
|
|
|
Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
|
|
|
6
|
|
|
Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити.
|
|
|
7
|
|
|
Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.
|
|
|
8
|
|
|
Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому:
|
|
|
9
|
|
|
тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч?
|
|
|
10
|
|
|
Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч.
|
|
|
11
|
|
|
Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики — тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів.
|
|
|
12
|
|
|
І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало.
|
|
|
13
|
|
|
І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли.
|
|
|
14
|
|
|
Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ.
|
|
|
15
|
|
|
Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один.
|
|
|
16
|
|
|
Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря.
|
|
|
17
|
|
|
І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них.
|
|
|
18
|
|
|
Дув сильний вітер, і море хвилювалося.
|
|
|
19
|
|
|
Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти*, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались.
|
|
|
20
|
|
|
Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся.
|
|
|
21
|
|
|
Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли.
|
|
|
22
|
|
|
Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його.
|
|
|
23
|
|
|
Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб за благословенням Господнім.
|
|
|
24
|
|
|
Коли ж люди побачили, що тут немає ні Ісуса, ні учеників Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
|
|
|
25
|
|
|
І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Учителю, коли Ти прибув сюди?
|
|
|
26
|
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились.
|
|
|
27
|
|
|
Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог.
|
|
|
28
|
|
|
Вони сказали Йому: що нам робити, щоб чинити діла Божі?
|
|
|
29
|
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав.
|
|
|
30
|
|
|
На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і увірували в Тебе? Що Ти чиниш?
|
|
|
31
|
|
|
Батьки наші їли манну в пустелі, як написано: хліб з неба дав їм їсти.
|
|
|
32
|
|
|
Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Отець Мій дає вам істинний хліб з небес.
|
|
|
33
|
|
|
Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові.
|
|
|
34
|
|
|
На це сказали Йому: Господи! Завжди давай нам хліб цей.
|
|
|
35
|
|
|
Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги.
|
|
|
36
|
|
|
Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте.
|
|
|
37
|
|
|
Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть.
|
|
|
38
|
|
|
Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене.
|
|
|
39
|
|
|
Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день.
|
|
|
40
|
|
|
Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день.
|
|
|
41
|
|
|
Ремствували на Нього юдеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес.
|
|
|
42
|
|
|
І говорили: чи це не Ісус, син Йосифів, батька і матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес?
|
|
|
43
|
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: не ремствуйте між собою.
|
|
|
44
|
|
|
Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його; і Я воскрешу його в останній день.
|
|
|
45
|
|
|
У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
|
|
|
46
|
|
|
Це не значить, що хтось бачив Отця, хіба лише Той, Хто від Бога; Він бачив Отця.
|
|
|
47
|
|
|
Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне.
|
|
|
48
|
|
|
Я є хліб життя.
|
|
|
49
|
|
|
Батьки ваші їли манну в пустелі — й померли.
|
|
|
50
|
|
|
Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре.
|
|
|
51
|
|
|
Я — хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу.
|
|
|
52
|
|
|
Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти?
|
|
|
53
|
|
|
Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі.
|
|
|
54
|
|
|
Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день.
|
|
|
55
|
|
|
Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям.
|
|
|
56
|
56
|
|
Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому.
|
(Зач. 24) Яди́й Мою́ Пло́ть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем.
|
|
57
|
57
|
|
Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене.
|
Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди.
|
|
58
|
58
|
|
Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік.
|
Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки.
|
|
59
|
|
|
Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі.
|
|
|
60
|
|
|
Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати?
|
|
|
61
|
|
|
Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас?
|
|
|
62
|
|
|
А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш?
|
|
|
63
|
|
|
Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає.
|
|
|
64
|
|
|
Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Ісус знав з самого початку, хто не вірує і хто зрадить Його.
|
|
|
65
|
|
|
І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого.
|
|
|
66
|
|
|
Відтоді багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили.
|
|
|
67
|
|
|
Тоді Ісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви?
|
|
|
68
|
|
|
Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного,
|
|
|
69
|
|
|
і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого.
|
|
|
70
|
|
|
Ісус відповів їм: чи не дванадцять Я обрав вас? Але один з вас є диявол.
|
|
|
71
|
|
|
Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо той мав зрадити Його, хоч був одним з дванадцятьох.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.