|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
|
| Після цього пішов Ісус на той бік Тиверіадського моря в Галилеї. | |
|
2
|
|
| За Ним ішло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими. | |
|
3
|
|
| Ісус зійшов на гору і сидів там з учениками Своїми. | |
|
4
|
|
| Наближалася ж Пасха, юдейське свято. | |
|
5
|
|
| Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати? | |
|
6
|
|
| Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити. | |
|
7
|
|
| Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав. | |
|
8
|
|
| Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому: | |
|
9
|
|
| тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч? | |
|
10
|
|
| Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч. | |
|
11
|
|
| Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики — тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів. | |
|
12
|
|
| І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало. | |
|
13
|
|
| І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли. | |
|
14
|
|
| Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ. | |
|
15
|
|
| Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один. | |
|
16
|
|
| Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря. | |
|
17
|
|
| І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них. | |
|
18
|
|
| Дув сильний вітер, і море хвилювалося. | |
|
19
|
|
| Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти*, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались. | |
|
20
|
|
| Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся. | |
|
21
|
|
| Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли. | |
|
22
|
|
| Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його. | |
|
23
|
|
| Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб за благословенням Господнім. | |
|
24
|
|
| Коли ж люди побачили, що тут немає ні Ісуса, ні учеників Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. | |
|
25
|
|
| І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Учителю, коли Ти прибув сюди? | |
|
26
|
|
| Ісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились. | |
|
27
|
|
| Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог. | |
|
28
|
|
| Вони сказали Йому: що нам робити, щоб чинити діла Божі? | |
|
29
|
|
| Ісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав. | |
|
30
|
|
| На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і увірували в Тебе? Що Ти чиниш? | |
|
31
|
|
| Батьки наші їли манну в пустелі, як написано: хліб з неба дав їм їсти. | |
|
32
|
|
| Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Отець Мій дає вам істинний хліб з небес. | |
|
33
|
|
| Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові. | |
|
34
|
|
| На це сказали Йому: Господи! Завжди давай нам хліб цей. | |
|
35
|
|
| Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги. | |
|
36
|
|
| Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте. | |
|
37
|
|
| Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. | |
|
38
|
|
| Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене. | |
|
39
|
|
| Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день. | |
|
40
|
|
| Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день. | |
|
41
|
|
| Ремствували на Нього юдеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес. | |
|
42
|
|
| І говорили: чи це не Ісус, син Йосифів, батька і матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес? | |
|
43
|
|
| Ісус сказав їм у відповідь: не ремствуйте між собою. | |
|
44
|
|
| Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його; і Я воскрешу його в останній день. | |
|
45
|
|
| У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. | |
|
46
|
|
| Це не значить, що хтось бачив Отця, хіба лише Той, Хто від Бога; Він бачив Отця. | |
|
47
|
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне. | |
|
48
|
|
| Я є хліб життя. | |
|
49
|
|
| Батьки ваші їли манну в пустелі — й померли. | |
|
50
|
|
| Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре. | |
|
51
|
|
| Я — хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу. | |
|
52
|
|
| Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти? | |
|
53
|
|
| Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі. | |
|
54
|
|
| Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. | |
|
55
|
|
| Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. | |
|
56
|
56
|
| Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому. | (Зач. 24) Яди́й Мою́ Пло́ть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем. |
|
57
|
57
|
| Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене. | Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди. |
|
58
|
58
|
| Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік. | Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки. |
|
59
|
|
| Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі. | |
|
60
|
|
| Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати? | |
|
61
|
|
| Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас? | |
|
62
|
|
| А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш? | |
|
63
|
|
| Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає. | |
|
64
|
|
| Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Ісус знав з самого початку, хто не вірує і хто зрадить Його. | |
|
65
|
|
| І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого. | |
|
66
|
|
| Відтоді багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили. | |
|
67
|
|
| Тоді Ісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви? | |
|
68
|
|
| Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного, | |
|
69
|
|
| і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого. | |
|
70
|
|
| Ісус відповів їм: чи не дванадцять Я обрав вас? Але один з вас є диявол. | |
|
71
|
|
| Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо той мав зрадити Його, хоч був одним з дванадцятьох. |
