|
Глава 8
|
|
|
1
|
|
| Ісус же пішов на гору Елеонську. | |
|
2
|
|
| А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх. | |
|
3
|
|
| Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому: | |
|
4
|
|
| Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі; | |
|
5
|
|
| а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш? | |
|
6
|
|
| Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги. | |
|
7
|
|
| Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь. | |
|
8
|
|
| І знов, нахилившись додолу, писав на землі. | |
|
9
|
|
| Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині. | |
|
10
|
|
| Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив? | |
|
11
|
|
| Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши. | |
|
12
|
|
| Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя. | |
|
13
|
|
| Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве. | |
|
14
|
|
| Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. | |
|
15
|
|
| Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого. | |
|
16
|
|
| А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав. | |
|
17
|
|
| У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве. | |
|
18
|
|
| Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав. | |
|
19
|
|
| Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. | |
|
20
|
|
| Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його. | |
|
21
|
|
| Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти. | |
|
22
|
|
| Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти? | |
|
23
|
|
| Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу. | |
|
24
|
|
| Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших. | |
|
25
|
|
| Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам. | |
|
26
|
|
| Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові. | |
|
27
|
|
| Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. | |
|
28
|
|
| Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю. | |
|
29
|
|
| Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому. | |
|
30
|
|
| Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього. | |
|
31
|
|
| Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; | |
|
32
|
|
| і пізнаєте істину, і істина визволить вас. | |
|
33
|
|
| Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними? | |
|
34
|
|
| Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха. | |
|
35
|
|
| Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно. | |
|
36
|
|
| Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними. | |
|
37
|
|
| Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас. | |
|
38
|
|
| Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого. | |
|
39
|
|
| Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові. | |
|
40
|
|
| Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив. | |
|
41
|
|
| Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога. | |
|
42
|
|
| Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене. | |
|
43
|
|
| Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого. | |
|
44
|
|
| Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди. | |
|
45
|
|
| А коли Я істину говорю, то не вірите Мені. | |
|
46
|
|
| Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені? | |
|
47
|
|
| Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. | |
|
48
|
|
| На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі? | |
|
49
|
|
| Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене. | |
|
50
|
|
| А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить. | |
|
51
|
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік. | |
|
52
|
|
| Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік. | |
|
53
|
|
| Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? | |
|
54
|
|
| Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш. | |
|
55
|
|
| І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю. | |
|
56
|
|
| Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів. | |
|
57
|
|
| На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? | |
|
58
|
|
| Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є. | |
|
59
|
|
| Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі. |
