|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
|
| Після цих слів Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе; | |
|
2
|
|
| як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він життя вічне. | |
|
3
|
|
| Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа. | |
|
4
|
|
| Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати. | |
|
5
|
|
| І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого — славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було світу. | |
|
6
|
|
| Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє. | |
|
7
|
|
| Нині зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. | |
|
8
|
|
| Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене. | |
|
9
|
|
| Я за них благаю, — не за весь світ благаю, але за тих, яких Ти дав Мені, тому що вони Твої. | |
|
10
|
|
| І все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них. | |
|
11
|
|
| Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми. | |
|
12
|
|
| Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім’я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, тільки син погибельний, щоб збулося Писання. | |
|
13
|
|
| Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну. | |
|
14
|
|
| Я дав їм слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу. | |
|
15
|
|
| Не благаю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла. | |
|
16
|
|
| Вони не від світу, як і Я не від світу. | |
|
17
|
|
| Освяти їх істиною Твоєю; слово Твоє є істина. | |
|
18
|
18
|
| Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. | (Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир, |
|
19
|
19
|
| І за них Я освячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. | і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́ні во і́стину. |
|
20
|
20
|
| Не за них же тільки благаю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім. | Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я, |
|
21
|
21
|
| Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, — щоб увірував світ, що Ти послав Мене. | да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́; |
|
22
|
22
|
| І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине; | і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́; |
|
23
|
23
|
| Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене. | Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́. |
|
24
|
|
| Отче! Ті, кого Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені, тому що полюбив Мене раніше від створення світу. | |
|
25
|
|
| Отче Праведний! І світ Тебе не пізнав; а Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти послав Мене. | |
|
26
|
|
| І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.