|
Глава 19
|
|
|
1
|
|
| Тоді Пилат узяв Ісуса і звелів бити Його. | |
|
2
|
|
| І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і одягли Його в багряницю, | |
|
3
|
|
| і говорили: радуйся, Царю Юдейський! І били Його по щоках. | |
|
4
|
|
| Пилат знову вийшов і сказав їм: ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини. | |
|
5
|
|
| Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: це — Чоловік! | |
|
6
|
|
| Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини. | |
|
7
|
|
| Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим. | |
|
8
|
|
| Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався. | |
|
9
|
|
| І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому. | |
|
10
|
|
| Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе? | |
|
11
|
|
| Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі. | |
|
12
|
|
| З того часу Пилат намагався відпустити Його. Юдеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві. | |
|
13
|
|
| Пилат, почувши це слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься ліфостротон*, а по-єврейськи — гаввафа. | |
|
14
|
|
| Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: це Цар ваш! | |
|
15
|
|
| Вони ж закричали: візьми, візьми і розіпни Його! Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря. | |
|
16
|
|
| І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели. | |
|
17
|
|
| І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа; | |
|
18
|
|
| там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Ісуса. | |
|
19
|
|
| Пилат же написав і напис і виставив на хресті. Написано було: Ісус Назорей, Цар Юдейський. | |
|
20
|
|
| Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами. | |
|
21
|
|
| Первосвященики ж юдейські сказали Пилатові: не пиши: Цар Юдейський, але що Він говорив: Я Цар Юдейський. | |
|
22
|
|
| Пилат відповів: що я написав — те написав. | |
|
23
|
|
| Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори. | |
|
24
|
|
| Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили. | |
|
25
|
|
| Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. | |
|
26
|
|
| Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це — син Твій. | |
|
27
|
|
| Потім каже ученикові: це — Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе. | |
|
28
|
|
| Після того Ісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб справдилося Писання, говорить: пити! | |
|
29
|
|
| Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його. | |
|
30
|
|
| Коли ж спробував оцту Ісус, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух. | |
|
31
|
|
| А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх. | |
|
32
|
|
| Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним. | |
|
33
|
|
| А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок. | |
|
34
|
|
| Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода. | |
|
35
|
|
| І той, що бачив, засвідчив, — і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили. | |
|
36
|
|
| Бо це сталося, щоб справдилося Писання: кість не розломиться в Нього. | |
|
37
|
|
| Також і в іншому місці Писання говориться: будуть дивитися на Того, Якого прокололи. | |
|
38
|
|
| Після цього Йосиф з Аримафеї, ученик Ісуса, але таємний — з остраху перед юдеями, просив Пилата, щоб зняти тіло Ісуса; і Пилат дозволив. Він пішов і зняв тіло Ісуса. | |
|
39
|
|
| Прийшов також і Никодим, який приходив раніше до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни та алое, близько сотні літрів. | |
|
40
|
|
| Отже, вони взяли тіло Ісуса і обгорнули пеленами з пахощами, як за звичаєм поховання в юдеїв. | |
|
41
|
|
| На тому місці, де Його розіп’яли, був сад, і в саду новий гріб, в якому ще ніхто ніколи не був покладений. | |
|
42
|
|
| Там і поклали Ісуса ради п’ятниці юдейської, тому що гріб був близько. |
