|
Глава 23
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
| Тоді Ісус промовив до народу і учеників Своїх, | Тогда́ Іису́съ глаго́ла къ наро́домъ и ученико́мъ Свои́мъ, |
|
2
|
2
|
| кажучи: на Мойсеєвому сидінні сіли книжники та фарисеї. | глаго́ля: на Моисе́овѣ сѣда́лищи сѣдо́ша кни́жницы и фарісе́є: |
|
3
|
3
|
| Отже, все, що кажуть вам додержувати, додержуйте і робіть; а за ділами їхніми не робіть, бо вони говорять і не роблять. | вся́ у́бо, єли́ка а́ще реку́тъ ва́мъ блюсти́, соблюда́йте и твори́те: по дѣло́мъ же и́хъ не твори́те: глаго́лютъ бо, и не творя́тъ: |
|
4
|
4
|
| Зв’язують важкі тягарі, які неможливо носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть зрушити їх. | связу́ютъ бо бремена́ тя́жка и бѣ́днѣ носи́ма, и возлага́ютъ на плеща́ человѣ́ческа, пе́рстомъ же свои́мъ не хотя́тъ дви́гнути и́хъ. |
|
5
|
5
|
| Всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширюють пов’язки* свої і подовжують край одежі своєї. | Вся́ же дѣла́ своя́ творя́тъ, да ви́дими бу́дутъ человѣ́ки: разширя́ютъ же храни́лища своя́ и велича́ютъ воскри́лія ри́зъ свои́хъ: |
|
6
|
6
|
| Також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах; | лю́бятъ же преждевозлега́нія на ве́черяхъ, и преждесѣда́нія на со́нмищихъ, |
|
7
|
7
|
| і вітання на торжищах, та щоб люди звали їх: учителю, учителю! | и цѣлова́нія на то́ржищихъ, и зва́тися от человѣ́къ: учи́телю, учи́телю. |
|
8
|
8
|
| Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель — Христос; усі ж ви — браття. | Вы́ же не нарица́йтеся учи́теліє: єди́нъ бо є́сть ва́шъ Учи́тель, Христо́съ: вси́ же вы́ бра́тія єсте́: |
|
9
|
9
|
| І отцем не називайте собі нікого на землі, бо один у вас Отець, Який на небесах. | и отца́ не зови́те себѣ́ на земли́: єди́нъ бо є́сть Оте́цъ ва́шъ, И́же на небесѣ́хъ: |
|
10
|
10
|
| І не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник — Христос. | ниже́ нарица́йтеся наста́вницы: єди́нъ бо є́сть Наста́вникъ ва́шъ, Христо́съ. |
|
11
|
11
|
| Більший же з вас нехай буде вам слугою. | Бо́лій же въ ва́съ да бу́детъ ва́мъ слуга́: |
|
12
|
12
|
| Бо хто підносить себе, той принижений буде, а хто понижує себе, той піднесеться. | и́же бо вознесе́тся, смири́тся: и смиря́яйся вознесе́тся. |
|
13
|
13
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне перед людьми, бо ви і самі не входите, і тим, хто входить, не даєте увійти. | Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є, лицемѣ́ри, я́ко затворя́ете Ца́рствіє Небе́сноє предъ человѣ́ки: вы́ бо не вхо́дите, ни входя́щихъ оставля́ете вни́ти. |
|
14
|
14
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць, напоказ довго молитесь: за те ще більший осуд приймете. | Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є, лицемѣ́ри, я́ко снѣда́єте до́мы вдови́цъ, и віно́ю дале́че моли́твы творя́ще : сего́ ра́ди ли́шшеє пріи́мете осужде́ніє. |
|
15
|
15
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і сушу, щоб навернути хоч одного; і коли це станеться, робите його сином геєни, удвічі гіршим за вас. | Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є, лицемѣ́ри, я́ко прехо́дите мо́ре и су́шу, сотвори́ти єди́наго прише́лца: и єгда́ бу́детъ, творите́ єго́ сы́на геє́нны сугу́бѣйша ва́съ. |
|
16
|
16
|
| Горе вам, вожді сліпі, які говорять: якщо хто поклянеться храмом, то нічого, а якщо хто поклянеться золотом храму, той винний. | Го́ре ва́мъ, вожди́ слѣпі́и, глаго́лющіи: и́же а́ще клене́тся це́рковію, ничесо́же є́сть: а и́же клене́тся зла́томъ церко́внымъ, до́лженъ є́сть. |
|
17
|
17
|
| Безумні і сліпі! Що більше: золото чи храм, який освячує золото? | Бу́и и слѣпі́и, что́ бо бо́лѣе є́сть, зла́то ли, или́ це́рковь, святя́щая зла́то? |
|
18
|
18
|
| І ще, коли хто поклянеться жертовником, то нічого, а якщо хто поклянеться даром, що на ньому, той винний. | И: и́же а́ще клене́тся олтаре́мъ, ничесо́же є́сть: а и́же клене́тся да́ромъ, и́же верху́ єго́, до́лженъ є́сть. |
|
19
|
19
|
| Безумні і сліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує дар? | Бу́и и слѣпі́и, что́ бо бо́лѣе, да́ръ ли, или́ олта́рь, святя́й да́ръ? |
|
20
|
20
|
| Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і всім, що на ньому. | И́же у́бо клене́тся олтаре́мъ, клене́тся и́мъ и су́щимъ верху́ єго́: |
|
21
|
21
|
| І хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому. | и и́же клене́тся це́рковію, клене́тся є́ю и Живу́щимъ въ не́й: |
|
22
|
22
|
| І хто клянеться небом, клянеться Престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому. | и клены́йся небесе́мъ клене́тся Престо́ломъ Бо́жіимъ и Сѣдя́щимъ на не́мъ. |
|
23
|
23
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину* з м’яти, кропу і кмину, а облишили те, що є найважливіше в законі: суд, милість і віру; це належало робити, і того не залишати. | Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є, лицемѣ́ри, я́ко одеся́тствуєте мя́тву и ко́пръ и ки́минъ, и оста́висте вя́щшая зако́на, су́дъ и ми́лость и вѣ́ру: сія́ [же] подоба́ше твори́ти, и о́нѣхъ не оставля́ти. |
|
24
|
24
|
| Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте! | Вожди́ слѣпі́и, оцѣжда́ющіи комары́, велблу́ды же пожира́юще. |
|
25
|
25
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чаші і блюда, тоді як усередині вони повні злодійства і неправди. | Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є лицемѣ́ри, я́ко очища́єте внѣ́шнеє сткля́ницы и блю́да, внутрьу́ду же су́ть по́лни хище́нія и непра́вды: |
|
26
|
26
|
| Фарисею сліпий, очисть перше всередині чаші і блюда, щоб чистими були і зовні вони. | фарисе́є слѣпы́й, очи́сти пре́жде вну́треннеє сткля́ницы и блю́да, да бу́детъ и внѣ́шнеє и́ма чи́сто. |
|
27
|
27
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти. | Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є, лицемѣ́ри, я́ко подо́битеся гробо́мъ пова́пленымъ, и́же внѣу́ду у́бо явля́ются красны́, внутрьу́ду же по́лни су́ть косте́й ме́ртвыхъ и вся́кія нечистоты́: |
|
28
|
28
|
| Так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня. | та́ко и вы́, внѣу́ду у́бо явля́етеся человѣ́комъ пра́ведни, внутрьу́ду же єсте́ по́лни лицемѣ́рія и беззако́нія. |
|
29
|
29
|
| Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і оздоблюєте пам’ятники праведникам, | Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є, лицемѣ́ри, я́ко зи́ждете гро́бы проро́ческія, и кра́сите ра́ки пра́ведныхъ, |
|
30
|
30
|
| і говорите: якби ми були у дні батьків наших, то не були б спільниками їхніми у проливанні крови пророків. | и глаго́лете: а́ще бы́хомъ бы́ли во дни́ оте́цъ на́шихъ, не бы́хомъ у́бо о́бщницы и́мъ бы́ли въ кро́ви проро́къ: |
|
31
|
31
|
| Тим ви самі свідчите проти себе, що ви сини тих, які вбивали пророків. | тѣ́мже са́ми свидѣ́телствуєте себѣ́, я́ко сы́нове єсте́ изби́вшихъ проро́ки: |
|
32
|
32
|
| І ви доповнюєте міру зла батьків ваших. | и вы́ испо́лните мѣ́ру оте́цъ ва́шихъ. |
|
33
|
33
|
| Змії, поріддя єхиднове! Як утечете ви від суду вогню геєнського? | Змія́, порожде́нія єхи́днова, ка́ко убѣжите́ от суда́ [огня́] геє́нскаго? |
|
34
|
34
|
| Тому ось Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників. І ви одних уб’єте і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і гнати з міста до міста. | Сего́ ра́ди, се́, А́зъ послю́ къ ва́мъ проро́ки и прему́дры и кни́жники: и от ни́хъ убіє́те и ра́спнете, и от ни́хъ біє́те на со́нмищихъ ва́шихъ, и изжене́те от гра́да во гра́дъ: |
|
35
|
35
|
| Нехай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови Авеля праведного до крови Захарії, сина Варахії, якого вбили між храмом і жертовником. | я́ко да пріи́детъ на вы́ вся́ка кро́вь пра́ведна, пролива́ємая на земли́, от кро́ве А́веля пра́веднаго до кро́ве Заха́ріи сы́на Варахі́ина, єго́же уби́сте между́ це́рковію и олтаре́мъ. |
|
36
|
36
|
| Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей. | Ами́нь глаго́лю ва́мъ: [я́ко] пріи́дутъ вся́ сія́ на ро́дъ се́й. |
|
37
|
37
|
| Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли! | Ієрусали́ме, Ієрусали́ме, изби́вый проро́ки и ка́меніємъ побива́яй по́сланныя къ тебѣ́, колькра́ты восхотѣ́хъ собра́ти ча́да твоя́, я́коже собира́єтъ ко́кошъ птенцы́ своя́ подъ крилѣ́, и не восхотѣ́сте? |
|
38
|
38
|
| Ось лишається вам дім ваш пустий. | Се́, оставля́ется ва́мъ до́мъ ва́шъ пу́стъ. |
|
39
|
39
|
| Бо кажу вам: не побачите Мене віднині, доки не скажете: благословен, Хто йде в ім’я Господнє! | Глаго́лю бо ва́мъ: [я́ко] не и́мате Мене́ ви́дѣти отсе́лѣ, до́ндеже рече́те: благослове́нъ Гряды́й во и́мя Госпо́дне. |
