|
Глава 18
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
| У той час ученики приступили до Ісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному? | Въ то́й ча́съ приступи́ша ученицы́ ко Іису́су, глаго́люще: кто́ у́бо бо́лій є́сть въ Ца́рствіи Небе́снѣмъ? |
|
2
|
2
|
| Ісус, покликавши дитя, поставив його посеред них | И призва́въ Іису́съ отроча́, поста́ви є́ посредѣ́ и́хъ |
|
3
|
3
|
| і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете як діти, не ввійдете у Царство Небесне. | и рече́: ами́нь глаго́лю ва́мъ, а́ще не обратите́ся и бу́дете я́ко дѣ́ти, не вни́дете въ Ца́рство Небе́сноє: |
|
4
|
4
|
| Отже, хто упокориться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному. | и́же у́бо смири́тся я́ко отроча́ сіє́, то́й є́сть бо́лій во Ца́рствіи Небе́снѣмъ: |
|
5
|
5
|
| І хто прийме одне таке дитя в ім’я Моє, той Мене приймає; | и и́же а́ще пріи́метъ отроча́ таково́ во и́мя Моє́, Мене́ пріє́млетъ: |
|
6
|
6
|
| а хто спокусить одного з малих цих, що вірують у Мене, тому краще було б, якби повісили йому жорно млинове на шию і потопили його в морській глибині. | а и́же а́ще соблазни́тъ єди́наго ма́лыхъ си́хъ вѣ́рующихъ въ Мя́, у́не є́сть єму́, да обѣ́сится же́рновъ осе́лскій на вы́и єго́, и пото́нетъ въ пучи́нѣ морстѣ́й. |
|
7
|
7
|
| Горе світові від спокус, бо потрібно, щоб прийшли спокуси; але горе такій людині, через яку спокуса приходить. | Го́ре мі́ру от собла́знъ: ну́жда бо є́сть пріити́ собла́зномъ: оба́че го́ре человѣ́ку тому́, и́мже собла́знъ прихо́дитъ. |
|
8
|
8
|
| Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж, дві руки і дві ноги маючи, бути вкинутим у вогонь вічний. | А́ще ли рука́ твоя́ или́ нога́ твоя́ соблажня́етъ тя́, отсѣцы́ ю́ и ве́рзи от себе́: добрѣ́йше ти́ є́сть вни́ти въ живо́тъ хро́му или́ бѣ́дну , не́же двѣ́ ру́цѣ и двѣ́ но́зѣ иму́щу вве́ржену бы́ти во о́гнь вѣ́чный: |
|
9
|
9
|
| Коли око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком у життя увійти, аніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогненну. | и а́ще о́ко твоє́ соблажня́етъ тя́, изми́ є́ и ве́рзи от себе́: добрѣ́йше ти́ є́сть со єди́нѣмъ о́комъ въ живо́тъ вни́ти, не́же двѣ́ о́цѣ иму́щу вве́ржену бы́ти въ геє́нну о́гненную. |
|
10
|
10
|
| Стережіться, щоб ви не зневажили жодного з цих малих: бо кажу вам, що ангели їхні на небесах повсякчас бачать лице Отця Мого Небесного. | Блюди́те, да не пре́зрите єди́наго [от] ма́лыхъ си́хъ: глаго́лю бо ва́мъ, я́ко А́нгели и́хъ на небесѣ́хъ вы́ну ви́дятъ лице́ Отца́ Моєго́ Небе́снаго. |
|
11
|
11
|
| Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле. | Пріи́де бо Сы́нъ Человѣ́ческій [взыска́ти и] спасти́ поги́бшаго. |
|
12
|
12
|
| Як вам здається, коли буде в якогось чоловіка сто овець, і одна з них заблукає, чи не покине він у горах дев’яносто дев’ять і не піде шукати ту, що заблукала? | Что́ ва́мъ мни́тся? А́ще бу́детъ нѣ́коєму человѣ́ку сто́ ове́цъ, и заблу́дитъ єди́на от ни́хъ: не оста́витъ ли де́вятьдесятъ и де́вять въ гора́хъ и ше́дъ и́щетъ заблу́ждшія? |
|
13
|
13
|
| І якщо трапиться знайти її, істинно кажу вам, він радіє за неї більше, ніж за дев’яносто дев’ять, що не заблукали. | и а́ще бу́детъ обрѣсти́ ю́, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко ра́дуєтся о не́й па́че, не́же о девяти́десятихъ и девяти́ не заблу́ждшихъ. |
|
14
|
14
|
| Так само немає волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих. | Та́ко нѣ́сть во́ля предъ Отце́мъ ва́шимъ Небе́снымъ, да поги́бнетъ єди́нъ от ма́лыхъ си́хъ. |
|
15
|
15
|
| Якщо ж згрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним. Якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого. | А́ще же согрѣши́тъ къ тебѣ́ бра́тъ тво́й, иди́ и обличи́ єго́ между́ тобо́ю и тѣ́мъ єди́нѣмъ: а́ще тебе́ послу́шаєтъ, пріобрѣ́лъ єси́ бра́та твоєго́: |
|
16
|
16
|
| Якщо ж тебе не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося кожне слово. | а́ще ли тебе́ не послу́шаєтъ, поими́ съ собо́ю єще́ єди́наго или́ два́, да при устѣ́хъ двою́ или́ тріє́хъ свидѣ́телей ста́нетъ вся́къ глаго́лъ: |
|
17
|
17
|
| Якщо ж не послухає їх, скажи церкві; якщо ж і церкви не послухає, то нехай він буде тобі як язичник і митар. | а́ще же не послу́шаєтъ и́хъ, повѣ́ждь це́ркви: а́ще же и це́рковь преслу́шаєтъ, бу́ди тебѣ́ я́коже язы́чникъ и мыта́рь. |
|
18
|
18
|
| Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі. | Ами́нь [бо] глаго́лю ва́мъ: єли́ка а́ще свя́жете на земли́, бу́дутъ свя́зана на небеси́: и єли́ка а́ще разрѣшите́ на земли́, бу́дутъ разрѣше́на на небесѣ́хъ. |
|
19
|
19
|
| Істинно також кажу вам: якщо двоє з вас дійдуть згоди на землі просити про всяку річ, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного; | Па́ки ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко а́ще два́ от ва́съ совѣща́єта на земли́ о вся́цѣй ве́щи, єя́же а́ще про́сита, бу́детъ и́ма от Отца́ Моєго́, И́же на небесѣ́хъ: |
|
20
|
20
|
| бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них. | идѣ́же бо єста́ два́ или́ тріє́ со́брани во и́мя Моє́, ту́ є́смь посредѣ́ и́хъ. |
|
21
|
21
|
| Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи, скільки разів прощати брату моєму, який згрішить проти мене? Чи до семи разів? | Тогда́ присту́пль къ Нему́ Пе́тръ рече́: Го́споди, колькра́ты а́ще согрѣши́тъ въ мя́ бра́тъ мо́й, и отпущу́ ли єму́ до се́дмь кра́тъ? |
|
22
|
22
|
| Ісус говорить йому: не кажу тобі — до семи, але до сімдесяти разів по сім. | Глаго́ла єму́ Іису́съ: не глаго́лю тебѣ́: до се́дмь кра́тъ, но до се́дмьдесятъ кра́тъ седмери́цею. |
|
23
|
23
|
| Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; | Сего́ ра́ди уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє человѣ́ку царю́, и́же восхотѣ́ стяза́тися о словеси́ съ рабы́ свои́ми. |
|
24
|
24
|
| коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів*; | Наче́ншу же єму́ стяза́тися, приведо́ша єму́ єди́наго должника́ тмо́ю тала́нтъ: |
|
25
|
25
|
| а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати. | не иму́щу же єму́ возда́ти, повелѣ́ и́ госпо́дь єго́ прода́ти, и жену́ єго́, и ча́да, и вся́, єли́ка имѣ́яше, и отда́ти. |
|
26
|
26
|
| Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам. | Па́дъ у́бо ра́бъ то́й, кла́няшеся єму́, глаго́ля: го́споди, потерпи́ на мнѣ́, и вся́ ти́ возда́мъ. |
|
27
|
27
|
| Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому. | Милосе́рдовавъ же госпо́дь раба́ того́, прости́ єго́ и до́лгъ отпусти́ єму́. |
|
28
|
28
|
| Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв*, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. | Изше́дъ же ра́бъ то́й, обрѣ́те єди́наго [от] клевре́тъ свои́хъ, и́же бѣ́ до́лженъ єму́ сто́мъ пѣ́нязь: и є́мь єго́ давля́ше, глаго́ля: отда́ждь ми́, и́мже [ми́] єси́ до́лженъ. |
|
29
|
29
|
| Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі. | Па́дъ у́бо клевре́тъ єго́ на но́зѣ єго́, моля́ше єго́, глаго́ля: потерпи́ на мнѣ́, и вся́ возда́мъ ти́. |
|
30
|
30
|
| Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу. | О́нъ же не хотя́ше, но ве́дъ всади́ єго́ въ темни́цу, до́ндеже возда́стъ до́лжноє. |
|
31
|
31
|
| Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. | Ви́дѣвше же клевре́ти єго́ бы́вшая, сжа́лиша си́ зѣло́ и прише́дше сказа́ша господи́ну своєму́ вся́ бы́вшая. |
|
32
|
32
|
| Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. | Тогда́ призва́въ єго́ господи́нъ єго́, глаго́ла єму́: ра́бе лука́вый, ве́сь до́лгъ о́нъ отпусти́хъ тебѣ́, поне́же умоли́лъ мя́ єси́: |
|
33
|
33
|
| Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? | не подоба́ше ли и тебѣ́ поми́ловати клевре́та твоєго́, я́коже и а́зъ тя́ поми́ловахъ? |
|
34
|
34
|
| І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. | И прогнѣ́вався госпо́дь єго́, предаде́ єго́ мучи́телемъ, до́ндеже возда́стъ ве́сь до́лгъ сво́й. |
|
35
|
35
|
| Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його. | Та́ко и Оте́цъ Мо́й Небе́сный сотвори́тъ ва́мъ, а́ще не отпустите́ кі́йждо бра́ту своєму́ от серде́цъ ва́шихъ прегрѣше́нія и́хъ. |
