|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. | Тогда́ Іису́съ возведе́нъ бы́сть Ду́хомъ въ пусты́ню искуси́тися от діа́вола, |
|
2
|
2
|
| І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів. | и пости́вся дні́й четы́редесять и но́щій четы́редесять, послѣди́ взалка́. |
|
3
|
3
|
| І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало. | И присту́пль къ Нему́ искуси́тель рече́: а́ще Сы́нъ єси́ Бо́жій, рцы́, да ка́меніє сіє́ хлѣ́бы бу́дутъ. |
|
4
|
4
|
| Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих. | О́нъ же отвѣща́въ рече́: пи́сано є́сть: не о хлѣ́бѣ єди́нѣмъ жи́въ бу́детъ человѣ́къ, но о вся́цѣмъ глаго́лѣ исходя́щемъ изо у́стъ Бо́жіихъ. |
|
5
|
5
|
| Тоді узяв Його диявол до святого міста і поставив Його на крилі храму, | Тогда́ поя́тъ Єго́ діа́волъ во святы́й гра́дъ, и поста́ви Єго́ на крилѣ́ церко́внѣмъ, |
|
6
|
6
|
| та й каже Йому: якщо Ти є Син Божий, кинься вниз, бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе, щоб оберігали Тебе, і на руки візьмуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. | и глаго́ла Єму́: а́ще Сы́нъ єси́ Бо́жій, ве́рзися ни́зу: пи́сано бо є́сть, я́ко А́нгеломъ Свои́мъ заповѣ́сть о Тебѣ́ [сохрани́ти Тя́], и на рука́хъ во́змутъ Тя́, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу Твою́. |
|
7
|
7
|
| Сказав же йому Ісус: написано також: не спокушай Господа Бога твого. | Рече́ [же] єму́ Іису́съ: па́ки пи́сано є́сть: не иску́сиши Го́спода Бо́га твоєго́. |
|
8
|
8
|
| Знову бере Його диявол на дуже високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, | Па́ки поя́тъ Єго́ діа́волъ на гору́ высоку́ зѣло́, и показа́ Єму́ вся́ ца́рствія мі́ра и сла́ву и́хъ, |
|
9
|
9
|
| та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впавши, поклонишся мені. | и глаго́ла Єму́: сія́ вся́ Тебѣ́ да́мъ, а́ще па́дъ поклони́шимися. |
|
10
|
10
|
| Тоді Ісус говорить йому: відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. | Тогда́ глаго́ла єму́ Іису́съ: иди́ за Мно́ю, сатано́: пи́сано бо є́сть: Го́споду Бо́гу твоєму́ поклони́шися и Тому́ єди́ному послу́жиши. |
|
11
|
11
|
| Тоді залишив Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому. | Тогда́ оста́ви Єго́ діа́волъ, и се́, А́нгели приступи́ша и служа́ху Єму́. |
|
12
|
12
|
| Коли ж почув Ісус, що Іоан відданий під варту, пішов до Галилеї. | Слы́шавъ же Іису́съ, я́ко Іоа́ннъ пре́данъ бы́сть, отъи́де въ Галіле́ю, |
|
13
|
13
|
| І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморському, в краях Завулонових і Неффалимових, | и оста́вль Назаре́тъ, прише́дъ всели́ся въ Капернау́мъ въ помо́ріє, въ предѣ́лѣхъ Завуло́нихъ и Нефѳалі́млихъ: |
|
14
|
14
|
| щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який говорить: | да сбу́дется рече́нноє Иса́іємъ проро́комъ, глаго́лющимъ: |
|
15
|
15
|
| земле Завулонова і земле Неффалимова, за Йорданом на шляху приморському, Галилеє язичників. | земля́ Завуло́ня и земля́ Нефѳалі́мля, пу́ть мо́ря объ о́нъ по́лъ Іорда́на, Галіле́а язы́къ, |
|
16
|
16
|
| Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм. | лю́діє сѣдя́щіи во тмѣ́ ви́дѣша свѣ́тъ ве́лій, и сѣдя́щымъ въ странѣ́ и сѣ́ни сме́ртнѣй, свѣ́тъ возсія́ и́мъ. |
|
17
|
17
|
| Відтоді почав Ісус проповідувати й говорити: покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне. | Отто́лѣ нача́тъ Іису́съ проповѣ́дати и глаго́лати: пока́йтеся, прибли́жися бо Ца́рство Небе́сноє. |
|
18
|
18
|
| Проходячи ж біля моря Галилейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками. | Ходя́ же при мо́ри Галіле́йстѣмъ, ви́дѣ два́ бра́та, Си́мона глаго́лемаго Петра́, и Андре́а бра́та єго́, вмета́юща мре́жи въ мо́ре, бѣ́ста бо ры́баря: |
|
19
|
19
|
| Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. | и глаго́ла и́ма: гряди́та по Мнѣ́, и сотворю́ вы́ ловца́ человѣ́комъ. |
|
20
|
20
|
| І вони зараз же, покинувши сіті, пішли за Ним. | О́на же а́біє оста́вльша мре́жи, по Не́мъ идо́ста. |
|
21
|
21
|
| І, відійшовши звідтіля, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Іоана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, які лагодили сіті свої, і покликав їх. | И преше́дъ отту́ду, ви́дѣ и́на два́ бра́та, Іа́кова Зеведе́єва, и Іоа́нна бра́та єго́, въ корабли́ съ Зеведе́омъ отце́мъ єю́, завязу́юща мре́жи своя́, и воззва́ я́. |
|
22
|
22
|
| Вони, одразу ж покинувши човен і батька свого, пішли за Ним. | О́на же а́біє оста́вльша кора́бль и отца́ своєго́, по Не́мъ идо́ста. |
|
23
|
23
|
| І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи в синагогах їхніх і проповідуючи Євангеліє Царства, зціляючи всяку недугу і всяку неміч у людях. | И прохожда́ше всю́ Галіле́ю Іису́съ, учя́ на со́нмищахъ и́хъ и проповѣ́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, исцѣля́я вся́къ неду́гъ и вся́ку я́зю въ лю́дехъ. |
|
24
|
24
|
| І розійшлася чутка про Нього по всій Сирії; і приводили до Нього всіх немічних, хворих на всілякі недуги, й одержимих, і біснуватих, і сновид, і розслаблених — і Він зціляв їх. | И изы́де слу́хъ Єго́ по все́й Сирі́и: и приведо́ша къ Нему́ вся́ боля́щыя, разли́чными неду́ги и страстьми́ одержи́мы, и бѣ́сны, и мѣ́сячныя, и разсла́бленныя [жи́лами]: и исцѣли́ и́хъ. |
|
25
|
25
|
| І йшло за Ним багато народу з Галилеї, і з Десятиграддя, і з Єрусалима, і з Юдеї, і з іншого боку Йордана. | И по Не́мъ идо́ша наро́ди мно́зи от Галіле́и и десяти́ гра́дъ, и от Ієрусали́ма и Іуде́и, и со о́наго по́лу Іорда́на. |
