Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія давньогрецькою - Глава 14

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Глава 14	Κεφάλαιο 14

1	1
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.	ΣΟΦΑΙ γυναῖκες ᾠκοδόμησαν οἴκους, ἡ δὲ ἄφρων κατέσκαψε ταῖς χερσὶν αὐτῆς.
2	2
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.	ὁ πορευόμενος ὀρθῶς φοβεῖται τὸν Κύριον, ὁ δὲ σκολιάζων ταῖς ὁδοῖς αὐτοῦ ἀτιμασθήσεται.
3	3
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.	ἐκ στόματος ἀφρόνων βακτηρία ὕβρεως, χείλη δὲ σοφῶν φυλάσσει αὐτούς.
4	4
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.	οὗ μή εἰσι βόες, φάτναι καθαραί· οὗ δὲ πολλὰ γεννήματα, φανερὰ βοὸς ἰσχύς.
5	5
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.	μάρτυς πιστὸς οὐ ψεύδεται, ἐκκαίει δὲ ψευδῆ μάρτυς ἄδικος.
6	6
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.	ζητήσεις σοφίαν παρὰ κακοῖς καὶ οὐχ εὑρήσεις, αἴσθησις δὲ παρὰ φρονίμοις εὐχερής.
7	7
Відійди від чоловіка нерозумного, у якого ти не помічаєш розумних уст.	πάντα ἐναντία ἀνδρὶ ἄφρονι, ὅπλα δὲ αἰσθήσεως χείλη σοφά.
8	8
Мудрість розумного — знання путі своєї, глупство ж безрозсудних — омана.	σοφία πανούργων ἐπιγνώσεται τὰς ὁδοὺς αὐτῶν, ἄνοια δὲ ἀφρόνων ἐν πλάνῃ.
9	9
Нерозумні глузують з гріха, а серед праведних — благовоління.	οἰκίαι παρανόμων ὀφειλήσουσι καθαρισμόν, οἰκίαι δὲ δικαίων δεκταί.
10	10
Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втрутиться чужий.	καρδία ἀνδρὸς αἰσθητική, λυπηρὰ ψυχὴ αὐτοῦ· ὅταν δὲ εὐφραίνηται, οὐκ ἐπιμίγνυται ὕβρει.
11	11
Дім беззаконних зруйнується, а житло праведних розквітне.	οἰκίαι ἀσεβῶν ἀφανισθήσονται, σκηναὶ δὲ κατορθούντων στήσονται.
12	12
Є шляхи, які здаються людині прямими; але кінець їх — дорога до смерти.	ἔστιν ὁδός, ἣ δοκεῖ παρὰ ἀνθρώποις ὀρθὴ εἶναι, τὰ δὲ τελευταῖα αὐτῆς ἔρχεται εἰς πυθμένα ᾄδου.
13	13
І під час сміху іноді болить серце, і кінцем радости буває печаль.	ἐν εὐφροσύναις οὐ προσμίγνυται λύπη, τελευταῖα δὲ χαρὰ εἰς πένθος ἔρχεται.
14	14
Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, і добра — від своїх.	τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν πλησθήσεται θρασυκάρδιος, ἀπὸ δὲ τῶν διανοημάτων αὐτοῦ ἀνὴρ ἀγαθός.
15	15
Нерозумний вірить усякому слову, розсудливий же уважний до шляхів своїх.	ἄκακος πιστεύει παντὶ λόγῳ, πανοῦργος δὲ ἔρχεται εἰς μετάνοιαν.
16	16
Мудрий боїться і віддаляється від зла, а нерозумний дратівливий і самовпевнений.	σοφὸς φοβηθεὶς ἐξέκλινεν ἀπὸ κακοῦ, ὁ δὲ ἄφρων ἑαυτῷ πεποιθὼς μίγνυται ἀνόμῳ.
17	17
Запальний може зробити дурість; але людина, яка навмисне чинить зло, ненависна.	ὀξύθυμος πράσσει μετὰ ἀβουλίας, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος πολλὰ ὑποφέρει.
18	18
Невігласи одержують у частку собі глупоту, а розсудливі увінчаються знанням.	μεριοῦνται ἄφρονες κακίαν, οἱ δὲ πανοῦργοι κρατήσουσιν αἰσθήσεως.
19	19
Схиляться злі перед добрими і нечестиві — біля воріт праведника.	ὀλισθήσουσι κακοὶ ἔναντι ἀγαθῶν, καὶ ἀσεβεῖς θεραπεύσουσι θύρας δικαίων.
20	20
Бідний ненавидимим буває навіть близькими своїми, а в багатого багато друзів.	φίλοι μισήσουσι φίλους πτωχούς, φίλοι δὲ πλουσίων πολλοί.
21	21
Хто з презирством ставиться до ближнього свого, той грішить; а хто милосердний до бідних, той блаженний.	ὁ ἀτιμάζων πένητας ἁμαρτάνει, ἐλεῶν δὲ πτωχοὺς μακαριστός.
22	22
Чи не помиляються ті, що замишляють зло? [не знають милости і вірности ті, що чинять зло;] але милість і вірність у благомислячих.	πλανώμενοι τεκταίνουσι κακά, ἔλεον δὲ καὶ ἀλήθειαν τεκταίνουσιν ἀγαθοί. οὐκ ἐπίστανται ἔλεον καὶ πίστιν τέκτονες κακῶν, ἐλεημοσύναι δὲ καὶ πίστεις παρὰ τέκτοσιν ἀγαθοῖς.
23	23
Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток.	ἐν παντὶ μεριμνῶντι ἔνεστι περισσόν, ὁ δὲ ἡδὺς καὶ ἀνάλγητος ἐν ἐνδείᾳ ἔσται.
24	24
Вінець мудрих — багатство їх, а глупота невігласів глупотою і є.	στέφανος σοφῶν πλοῦτος αὐτῶν, ἡ δὲ διατριβὴ ἀφρόνων κακή.
25	25
Вірний свідок спасає душі, а неправдивий наговорить багато неправди.	ρύσεται ἐκ κακῶν ψυχὴν μάρτυς πιστός, ἐκκαίει δὲ ψεύδη δόλιος.
26	26
У страху перед Господом — надія тверда, і синам Своїм Він притулок.	ἐν φόβῳ Κυρίου ἐλπὶς ἰσχύος, τοῖς δὲ τέκνοις αὐτοῦ καταλείπει ἔρεισμα.
27	27
Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.	πρόσταγμα Κυρίου πηγὴ ζωῆς, ποιεῖ δὲ ἐκκλίνειν ἐκ παγίδος θανάτου.
28	28
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.	ἐν πολλῷ ἔθνει δόξα βασιλέως, ἐν δὲ ἐκλείψει λαοῦ συντριβὴ δυνάστου.
29	29
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.	μακρόθυμος ἀνὴρ πολὺς ἐν φρονήσει, ὁ δὲ ὀλιγόψυχος ἰσχυρῶς ἄφρων.
30	30
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.	πραΰθυμος ἀνὴρ καρδίας ἰατρός, σὴς δὲ ὀστέων καρδία αἰσθητική.
31	31
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.	ὁ συκοφαντῶν πένητα παροξύνει τὸν ποιήσαντα αὐτόν, ὁ δὲ τιμῶν αὐτὸν ἐλεεῖ πτωχόν.
32	32
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.	ἐν κακίᾳ αὐτοῦ ἀπωσθήσεται ἀσεβής, ὁ δὲ πεποιθὼς τῇ ἑαυτοῦ ὁσιότητι δίκαιος.
33	33
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.	ἐν καρδίᾳ ἀγαθῇ ἀνδρὸς ἀναπαύσεται σοφίᾳ, ἐν δὲ καρδίᾳ ἀφρόνων οὐ διαγινώσκεται.
34	34
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.	δικαιοσύνη ὑψοῖ ἔθνος, ἐλασσονοῦσι δὲ φυλὰς ἁμαρτίαι.
35	35
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.	δεκτὸς βασιλεῖ ὑπηρέτης νοήμων, τῇ δὲ ἑαυτοῦ εὐστροφίᾳ ἀφαιρεῖται ἀτιμίαν.

← Глава 13

Глава 15 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт