|
Глава 29
|
Κεφάλαιο 29
|
|
1
|
1
|
| Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення. | ΚΡΕΙΣΣΩΝ ἀνὴρ ἐλέγχων ἀνδρὸς σκληροτραχήλου, ἐξαπίνης γὰρ φλεγομένου αὐτοῦ οὐκ ἔστιν ἴασις. |
|
2
|
2
|
| Коли примножуються праведники, веселиться народ, а коли панує нечестивий, народ стогне. | ἐγκωμιαζομένων δικαίων εὐφρανθήσονται λαοί, ἀρχόντων δὲ ἀσεβῶν στένουσιν ἄνδρες. |
|
3
|
3
|
| Чоловік, який любить мудрість, радує батька свого; а хто знається з блудницями, той марнує майно. | ἀνδρὸς φιλοῦντος σοφίαν εὐφραίνεται πατὴρ αὐτοῦ, ὃς δὲ ποιμαίνει πόρνας, ἀπολεῖ πλοῦτον. |
|
4
|
4
|
| Цар правосуддям утверджує землю, а хто любить подарунки, розоряє її. | βασιλεὺς δίκαιος ἀνίστησι χώραν, ἀνὴρ δὲ παράνομος κατασκάπτει. |
|
5
|
5
|
| Чоловік, який лестить другові своєму, розстелює сіті ногам його. | ὃς παρασκευάζεται ἐπὶ πρόσωπον τοῦ ἑαυτοῦ φίλους δίκτυον, περιβάλλει αὐτὸ τοῖς ἑαυτοῦ ποσίν. |
|
6
|
6
|
| У гріху злої людини — тенета для неї, а праведник веселиться і радіє. | ἁμαρτάνοντι ἀνδρὶ μεγάλη παγίς, δίκαιος δὲ ἐν χαρᾷ καὶ ἐν εὐφροσύνῃ ἔσται. |
|
7
|
7
|
| Праведник ретельно вникає у позов бідних, а нечестивий не розглядає справи. | ἐπίσταται δίκαιος κρίνειν πενιχροῖς, ὁ δὲ ἀσεβὴς οὐ νοεῖ γνῶσιν, καὶ πτωχῷ οὐχ ὑπάρχει νοῦς ἐπιγνώμων. |
|
8
|
8
|
| Люди розпусні обурюють місто, а мудрі втихомирюють заколот. | ἄνδρες ἄνομοι ἐξέκαυσαν πόλιν, σοφοὶ δὲ ἐπέστρεψαν ὀργήν. |
|
9
|
9
|
| Розумна людина, маючи суд з людиною дурною, чи сердиться, чи сміється, — не має спокою. | ἀνὴρ σοφὸς κρινεῖ ἔθνη, ἀνὴρ δὲ φαῦλος ὀργιζόμενος καταγελᾶται καὶ οὐ καταπτήσσει. |
|
10
|
10
|
| Кровожерливі люди ненавидять непорочного, а праведні піклуються про його життя. | ). Γυναῖκα ἀνδρείαν τίς εὑρήσει; τιμιωτέρα δέ ἐστι λίθων πολυτελῶν ἡ τοιαύτη. |
|
11
|
11
|
| Нерозумний весь гнів свій виливає, а мудрий стримує його. | θάρσει ἐπ᾿ αὐτῇ ἡ καρδία τοῦ ἀνδρὸς αὐτῆς, ἡ τοιαύτη καλῶν σκύλων οὐκ ἀπορήσει· |
|
12
|
12
|
| Якщо правитель слухає неправдиві слова, то і всі службовці у нього нечестиві. | ἐνεργεῖ γὰρ τῷ ἀνδρὶ ἀγαθὰ πάντα τὸν βίον. |
|
13
|
13
|
| Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того й іншого дає Господь. | μηρυομένη ἔρια καὶ λίνον ἐποίησεν εὔχρηστον ταῖς χερσὶν αὐτῆς. |
|
14
|
14
|
| Якщо цар судить бідних за правдою, то престіл його назавжди утвердиться. | ἐγένετο ὡσεὶ ναῦς ἐμπορευομένη μακρόθεν, συνάγει δὲ αὐτῆς τὸν πλοῦτον.* |
|
15
|
15
|
| Різка і викриття дають мудрість; але отрок, залишений у нехтуванні, чинить сором своїй матері. | καὶ ἀνίσταται ἐκ νυκτῶν καὶ ἔδωκε βρώματα τῷ οἴκῳ καὶ ἔργα ταῖς θεραπαίναις. |
|
16
|
16
|
| При примноженні нечестивих збільшується беззаконня; але праведники побачать падіння їх. | θεωρήσασα γεώργιον ἐπρίατο, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειρῶν αὐτῆς κατεφύτευσε κτῆμα. |
|
17
|
17
|
| Карай сина твого, і він дасть тобі спокій, і принесе радість душі твоїй. | ἀναζωσαμένη ἰσχυρῶς τὴν ὀσφὺν αὐτῆς ἤρεισε τοὺς βραχίονας αὐτῆς εἰς ἔργον. |
|
18
|
18
|
| Без одкровення з висоти народ неприборканий, а хто дотримується закону — блаженний. | ἐγεύσατο ὅτι καλόν ἐστι τὸ ἐργάζεσθαι, καὶ οὐκ ἀποσβέννυται ὁ λύχνος αὐτῆς ὅλην τὴν νύκτα. |
|
19
|
19
|
| Словами не навчиться раб, тому що, хоча він розуміє їх, але не слухається. | τοὺς πήχεις αὐτῆς ἐκτείνει ἐπὶ τὰ συμφέροντα, τὰς δὲ χεῖρας αὐτῆς ἐρείδει εἰς ἄτρακτον. |
|
20
|
20
|
| Чи бачив ти чоловіка необачного у словах своїх? на нерозумного більше надії, ніж на нього. | χεῖρας δὲ αὐτῆς διήνοιξε πένητι, καρπὸν δὲ ἐξέτεινε πτωχῷ. |
|
21
|
21
|
| Якщо з дитинства виховувати раба у розкоші, то згодом він захоче бути сином. | οὐ φροντίζει τῶν ἐν οἴκῳ ὁ ἀνὴρ αὐτῆς, ὅταν που χρονίζῃ· πάντες γὰρ οἱ παρ᾿ αὐτῆς ἐνδεδυμένοι εἰσί. |
|
22
|
22
|
| Чоловік гнівливий заводить сварку, і запальний багато грішить. | δισσὰς χλαίνας ἐποίησε τῷ ἀνδρὶ αὐτῆς, ἐκ δὲ βύσσου καὶ πορφύρας ἑαυτῇ ἐνδύματα. |
|
23
|
23
|
| Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває шану. | περίβλεπτος δὲ γίνεται ὁ ἀνὴρ αὐτῆς ἐν πύλαις, ἡνίκα ἂν καθίση ἐν συνεδρίῳ μετὰ τῶν γερόντων κατοίκων τῆς γῆς. |
|
24
|
24
|
| Хто ділиться зі злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не оголошує про те. | σινδόνας ἐποίησε καὶ ἀπέδοτο τοῖς Φοίνιξι, περιζώματα δὲ τοῖς Χαναναίοις. |
|
25
|
25
|
| Острах перед людьми ставить тенета; а хто уповає на Господа, буде у безпеці. | ἰσχὺν καὶ εὐπρέπειαν ἐνεδύσατο καὶ εὐφράνθη ἐν ἡμέραις ἐσχάταις. |
|
26
|
26
|
| Багато хто шукає прихильного лиця правителя, але доля людини — від Господа. | στόμα αὐτῆς διήνοιξε προσεχόντως καὶ ἐννόμως, καὶ τάξιν ἐστείλατο τῇ γλώσσῃ αὐτῆς. |
|
27
|
27
|
| Мерзота для праведників — людина неправедна, і мерзота для нечестивого — хто йде прямим шляхом. | στεγναὶ διατριβαὶ οἴκων αὐτῆς, σῖτα δὲ ὀκνηρὰ οὐκ ἔφαγε. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.