|
Глава 20
|
Κεφάλαιο 20
|
|
1
|
1
|
|
Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний.
|
ΑΚΟΛΑΣΤΟΝ οἶνος καὶ ὑβριστικὸν μέθη, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται.
|
|
2
|
2
|
|
Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе.
|
οὐ διαφέρει ἀπειλὴ βασιλέως θυμοῦ λέοντος, ὁ δὲ παροξύνων αὐτὸν ἁμαρτάνει εἰς τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν.
|
|
3
|
3
|
|
Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий.
|
δόξα ἀνδρὶ ἀποστρέφεσθαι λοιδορίας, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται.
|
|
4
|
4
|
|
Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого.
|
ὀνειδιζόμενος ὀκνηρὸς οὐκ αἰσχύνεται, ὡσαύτως καὶ ὁ δανειζόμενος σῖτον ἐν ἀμήτῳ.
|
|
5
|
5
|
|
Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх.
|
ὕδωρ βαθὺ βουλὴ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος ἐξαντλήσει αὐτήν.
|
|
6
|
6
|
|
Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить?
|
μέγα ἄνθρωπος καὶ τίμιον ἀνὴρ ἐλεήμων, ἄνδρα δὲ πιστὸν ἔργον εὑρεῖν.
|
|
7
|
7
|
|
Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього!
|
ὃς ἀναστρέφεται ἄμωμος ἐν δικαιοσύνῃ, μακαρίους τοὺς παῖδας αὐτοῦ καταλείψει.
|
|
8
|
8
|
|
Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле.
|
ὅταν βασιλεὺς δίκαιος καθίσῃ ἐπὶ θρόνου, οὐκ ἐναντιοῦται ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ πᾶν πονηρόν.
|
|
9
|
9
|
|
Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?»
|
τίς καυχήσεται ἁγνὴν ἔχειν τὴν καρδίαν; ἢ τίς παρρησιάσεται καθαρὸς εἶναι ἀπὸ ἁμαρτιῶν;
|
|
10
|
20
|
|
Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом.
|
κακολογοῦντος πατέρα ἢ μητέρα σβεσθήσεται λαμπτήρ, αἱ δὲ κόραι τῶν ὀφθαλμῶν αὐτοῦ ὄψονται σκότος.
|
|
11
|
21
|
|
Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його.
|
μερὶς ἐπισπουδαζομένη ἐν πρώτοις, ἐν τοῖς τελευταίοις οὐκ εὐλογηθήσεται.
|
|
12
|
22
|
|
Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь.
|
μὴ εἴπῃς· τίσομαι τὸν ἐχθρόν, ἀλλ᾿ ὑπόμεινον τὸν Κύριον, ἵνα σοι βοηθήσῃ.
|
|
13
|
10
|
|
Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб.
|
στάθμιον μέγα καὶ μικρὸν καὶ μέτρα δισσά, ἀκάθαρτα ἐνώπιον Κυρίου καὶ ἀμφότερα καὶ ὁ ποιῶν αὐτά.
|
|
14
|
11
|
|
«Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться.
|
ἐν τοῖς ἐπιτηδεύμασιν αὐτοῦ συμποδισθήσεται νεανίσκος μετὰ ὁσίου, καὶ εὐθεῖα ἡ ὁδὸς αὐτοῦ.
|
|
15
|
12
|
|
Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні.
|
οὖς ἀκούει καὶ ὀφθαλμὸς ὁρᾷ· Κυρίου ἔργα καὶ ἀμφότερα.
|
|
16
|
13
|
|
Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу.
|
μὴ ἀγάπα καταλαλεῖν, ἵνα μὴ ἐξαρθῇς· διάνοιξον τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἐμπλήσθητι ἄρτων.
|
|
17
|
23
|
|
Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою.
|
βδέλυγμα Κυρίῳ δισσὸν στάθμιον, καὶ ζυγὸς δόλιος οὐ καλὸν ἐνώπιον αὐτοῦ.
|
|
18
|
24
|
|
Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну.
|
παρὰ Κυρίου εὐθύνεται τὰ διαβήματα ἀνδρί, θνητὸς δὲ πῶς ἂν νοήσαι τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ;
|
|
19
|
25
|
|
Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся.
|
παγὶς ἀνδρὶ ταχύ τι τῶν ἰδίων ἁγιάσαι, μετὰ γὰρ τὸ εὔξασθαι μετανοεῖν γίνεται.
|
|
20
|
26
|
|
Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви.
|
λικμήτωρ ἀσεβῶν βασιλεὺς σοφός, καὶ ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς τροχόν.
|
|
21
|
27
|
|
Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом.
|
φῶς Κυρίου πνοὴ ἀνθρώπων, ὃς ἐρευνᾷ ταμιεῖα κοιλίας.
|
|
22
|
28
|
|
Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе.
|
ἐλεημοσύνη καὶ ἀλήθεια φυλακὴ βασιλεῖ, καὶ περικυκλώσουσιν ἐν δικαιοσύνῃ τὸν θρόνον αὐτοῦ.
|
|
23
|
29
|
|
Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро.
|
κόσμος νεανίαις σοφία, δόξα δὲ πρεσβυτέρων πολιαί.
|
|
24
|
30
|
|
Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій?
|
ὑπώπια καὶ συντρίμματα συναντᾷ κακοῖς, πληγαὶ δὲ εἰς ταμιεῖα κοιλίας.
|
|
25
|
|
|
Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати.
|
|
|
26
|
|
|
Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо.
|
|
|
27
|
|
|
Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця.
|
|
|
28
|
|
|
Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій.
|
|
|
29
|
|
|
Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина.
|
|
|
30
|
|
|
Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.