|
Глава 20
|
Κεφάλαιο 20
|
|
1
|
1
|
| Вино — глузливе, сикера — буйна; і всякий, хто захоплюється ними, нерозумний. | ΑΚΟΛΑΣΤΟΝ οἶνος καὶ ὑβριστικὸν μέθη, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται. |
|
2
|
2
|
| Гроза царя — ніби ревіння лева: хто дратує його, той грішить проти самого себе. | οὐ διαφέρει ἀπειλὴ βασιλέως θυμοῦ λέοντος, ὁ δὲ παροξύνων αὐτὸν ἁμαρτάνει εἰς τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν. |
|
3
|
3
|
| Шана для людини — відстати від сварки; а всякий дурень задерикуватий. | δόξα ἀνδρὶ ἀποστρέφεσθαι λοιδορίας, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται. |
|
4
|
4
|
| Лінивець узимку не оре: шукає влітку — і немає нічого. | ὀνειδιζόμενος ὀκνηρὸς οὐκ αἰσχύνεται, ὡσαύτως καὶ ὁ δανειζόμενος σῖτον ἐν ἀμήτῳ. |
|
5
|
5
|
| Помисли в серці людини — глибокі води, але людина розумна вичерпує їх. | ὕδωρ βαθὺ βουλὴ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος ἐξαντλήσει αὐτήν. |
|
6
|
6
|
| Багато хто хвалить людину за милосердя, але правдиву людину хто знаходить? | μέγα ἄνθρωπος καὶ τίμιον ἀνὴρ ἐλεήμων, ἄνδρα δὲ πιστὸν ἔργον εὑρεῖν. |
|
7
|
7
|
| Праведник ходить у своїй непорочності: блаженні діти його після нього! | ὃς ἀναστρέφεται ἄμωμος ἐν δικαιοσύνῃ, μακαρίους τοὺς παῖδας αὐτοῦ καταλείψει. |
|
8
|
8
|
| Цар, який сидить на престолі суду, розганяє очима своїми все зле. | ὅταν βασιλεὺς δίκαιος καθίσῃ ἐπὶ θρόνου, οὐκ ἐναντιοῦται ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ πᾶν πονηρόν. |
|
9
|
9
|
| Хто може сказати: «я очистив моє серце, я чистий від гріха мого?» | τίς καυχήσεται ἁγνὴν ἔχειν τὴν καρδίαν; ἢ τίς παρρησιάσεται καθαρὸς εἶναι ἀπὸ ἁμαρτιῶν; |
|
10
|
10
|
| Неоднакові терези, неоднакова міра, те й інше — мерзота перед Господом. | στάθμιον μέγα καὶ μικρὸν καὶ μέτρα δισσά, ἀκάθαρτα ἐνώπιον Κυρίου καὶ ἀμφότερα καὶ ὁ ποιῶν αὐτά. |
|
11
|
11
|
| Можна узнати навіть отрока за заняттями його, чи чистою і чи правильною буде поведінка його. | ἐν τοῖς ἐπιτηδεύμασιν αὐτοῦ συμποδισθήσεται νεανίσκος μετὰ ὁσίου, καὶ εὐθεῖα ἡ ὁδὸς αὐτοῦ. |
|
12
|
12
|
| Вухо, що чує, й око, що бачить, — і те й інше створив Господь. | οὖς ἀκούει καὶ ὀφθαλμὸς ὁρᾷ· Κυρίου ἔργα καὶ ἀμφότερα. |
|
13
|
13
|
| Не люби спати, щоб тобі не зубожіти; тримай відкритими очі твої, і будеш досита їсти хліб. | μὴ ἀγάπα καταλαλεῖν, ἵνα μὴ ἐξαρθῇς· διάνοιξον τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἐμπλήσθητι ἄρτων. |
|
14
|
|
| «Погано, погано», говорить покупець, а коли відійде, хвалиться. | |
|
15
|
|
| Є золото і багато перлів, але дорогоцінне начиння — вуста розумні. | |
|
16
|
|
| Візьми одяг його, оскільки він заручився за чужого; і за стороннього візьми від нього заставу. | |
|
17
|
|
| Солодкий для людини хліб, придбаний неправдою; але після рот її наповниться жорствою. | |
|
18
|
|
| Починання одержують твердість через нараду, і після наради веди війну. | |
|
19
|
|
| Хто ходить переносником, той відкриває таємницю; і хто широко розкриває рот, з тим не спілкуйся. | |
|
20
|
20
|
| Хто лихословить батька свого і свою матір, того світильник згасне серед глибокої темряви. | κακολογοῦντος πατέρα ἢ μητέρα σβεσθήσεται λαμπτήρ, αἱ δὲ κόραι τῶν ὀφθαλμῶν αὐτοῦ ὄψονται σκότος. |
|
21
|
21
|
| Спадщина, поспішно захоплена спочатку, не благословиться згодом. | μερὶς ἐπισπουδαζομένη ἐν πρώτοις, ἐν τοῖς τελευταίοις οὐκ εὐλογηθήσεται. |
|
22
|
22
|
| Не говори: «я відплачу за зло»; залиш Господу, і Він збереже тебе. | μὴ εἴπῃς· τίσομαι τὸν ἐχθρόν, ἀλλ᾿ ὑπόμεινον τὸν Κύριον, ἵνα σοι βοηθήσῃ. |
|
23
|
23
|
| Мерзота перед Господом — неоднакові гирі, і неправильні терези — не добро. | βδέλυγμα Κυρίῳ δισσὸν στάθμιον, καὶ ζυγὸς δόλιος οὐ καλὸν ἐνώπιον αὐτοῦ. |
|
24
|
24
|
| Від Господа спрямовуються кроки людини; людині ж як дізнатися про шлях свій? | παρὰ Κυρίου εὐθύνεται τὰ διαβήματα ἀνδρί, θνητὸς δὲ πῶς ἂν νοήσαι τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ; |
|
25
|
25
|
| Сітка для людини — поспішно давати обітницю, і після обітниці обмірковувати. | παγὶς ἀνδρὶ ταχύ τι τῶν ἰδίων ἁγιάσαι, μετὰ γὰρ τὸ εὔξασθαι μετανοεῖν γίνεται. |
|
26
|
26
|
| Мудрий цар розвіє нечестивих і поверне на них колесо. | λικμήτωρ ἀσεβῶν βασιλεὺς σοφός, καὶ ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς τροχόν. |
|
27
|
27
|
| Світильник Господній — дух людини, який випробовує всі глибини серця. | φῶς Κυρίου πνοὴ ἀνθρώπων, ὃς ἐρευνᾷ ταμιεῖα κοιλίας. |
|
28
|
28
|
| Милість і істина охороняють царя, і милістю він підтримує престіл свій. | ἐλεημοσύνη καὶ ἀλήθεια φυλακὴ βασιλεῖ, καὶ περικυκλώσουσιν ἐν δικαιοσύνῃ τὸν θρόνον αὐτοῦ. |
|
29
|
29
|
| Слава юнаків — сила їх, а прикраса старих — сивина. | κόσμος νεανίαις σοφία, δόξα δὲ πρεσβυτέρων πολιαί. |
|
30
|
30
|
| Рани від побиття — лікування проти зла, й удари, що проникають у нутрощі утроби. | ὑπώπια καὶ συντρίμματα συναντᾷ κακοῖς, πληγαὶ δὲ εἰς ταμιεῖα κοιλίας. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.