|
Глава 25
|
Κεφάλαιο 25
|
|
1
|
1
|
|
І це притчі Соломона, які зібрали люди Єзекії, царя Юдейського.
|
ΑΥΤΑΙ αἱ παιδεῖαι Σολομῶντος αἱ ἀδιάκριτοι, ἃς ἐξεγράψαντο οἱ φίλοι ᾿Εζεκίου τοῦ βασιλέως τῆς ᾿Ιουδαίας.
|
|
2
|
2
|
|
Слава Божа — покривати таємницею справу, а слава царів — досліджувати справу.
|
Δόξα Θεοῦ κρύπτει λόγον, δόξα δὲ βασιλέως τιμᾷ πράγματα.
|
|
3
|
3
|
|
Як небо у висоті й земля в глибині, так серце царів — недослідиме.
|
οὐρανὸς ὑψηλός, γῆ δὲ βαθεῖα, καρδία δὲ βασιλέως ἀνεξέλεγκτος.
|
|
4
|
4
|
|
Відокреми домішки від срібла, і вийде у срібника сосуд:
|
τύπτε ἀδόκιμον ἀργύριον, καὶ καθαρισθήσεται καθαρὸν ἅπαν·
|
|
5
|
5
|
|
віддали неправедного від царя, і престіл його утвердиться правдою.
|
κτεῖνε ἀσεβεῖς ἐκ προσώπου βασιλέως, καὶ κατορθώσει ἐν δικαιοσύνῃ ὁ θρόνος αὐτοῦ.
|
|
6
|
6
|
|
Не величайся перед лицем царя, і на місці великих не ставай;
|
μὴ ἀλαζονεύου ἐνώπιον βασιλέως, μηδὲ ἐν τόποις δυναστῶν ὑφίστασο·
|
|
7
|
7
|
|
тому що краще, коли скажуть тобі: «йди сюди вище», ніж коли понизять тебе перед знатним, якого бачили очі твої.
|
κρεῖσσον γάρ σοι τὸ ρηθῆναι· ἀνάβαινε πρός με ἢ ταπεινῶσαί σε ἐν προσώπῳ δυνάστου. ἃ εἶδον οἱ ὀφθαλμοί σου, λέγε.
|
|
8
|
8
|
|
Не вступай поспішно в тяжбу: інакше що будеш робити після закінчення, коли суперник твій осоромить тебе?
|
μὴ πρόσπιπτε εἰς μάχην ταχέως, ἵνα μὴ μεταμεληθῇς ἐπ᾿ ἐσχάτων. ἡνίκα ἄν σε ὀνειδίσῃ ὁ σὸς φίλος,
|
|
9
|
9
|
|
Веди тяжбу із суперником твоїм, але таємниці іншого не відкривай,
|
ἀναχώρει εἰς τὰ ὀπίσω μὴ καταφρόνει,
|
|
10
|
10
|
|
щоб не докорив тобі той, хто почує це, і тоді нечестя твоє не відійде від тебе. [Любов і дружба звільняють: збережи їх для себе, щоб не зробитися тобі достойним ганьби; збережи путі твої благовпорядкованими.]
|
μή σε ὀνειδίσῃ μὲν ὁ φίλος, ἡ δὲ μάχη σου καὶ ἡ ἔχθρα οὐκ ἀπέσται, ἀλλὰ ἔσται σοι ἴση θανάτῳ. 10α χάρις καὶ φιλία ἐλευθεροῖ, ἃς τήρησον σεαυτῷ, ἵνα μὴ ἐπονείδιστος γένῃ, ἀλλὰ φύλαξον τὰς ὁδούς σου εὐσυναλλάκτως.
|
|
11
|
11
|
|
Золоті яблука у срібних прозорих посудинах — слово, сказане пристойно.
|
μῆλον χρυσοῦν ἐν ὁρμίσκῳ σαρδίου, οὕτως εἰπεῖν λόγον.
|
|
12
|
12
|
|
Золота серга і прикраса з чистого золота — мудрий викривач для уважного вуха.
|
εἰς ἐνώτιον χρυσοῦν καὶ σάρδιον πολυτελὲς δέδεται, λόγος σοφὸς εἰς εὐήκοον οὖς.
|
|
13
|
13
|
|
Що прохолода від снігу під час жнив, те вірний посланець для того, хто посилає його: він доставляє душі господаря свого відраду.
|
ὥσπερ ἔξοδος χιόνος ἐν ἀμήτῳ κατὰ καῦμα ὠφελεῖ, οὕτως ἄγγελος πιστὸς τοὺς ἀποστείλαντας αὐτόν· ψυχὰς γὰρ τῶν αὐτῷ χρωμένων ὠφελεῖ.
|
|
14
|
14
|
|
Що хмари і вітри без дощу, те людина, яка хвалиться подарунками, яких не дає.
|
ὥσπερ ἄνεμοι καὶ νέφη καὶ ὑετοὶ ἐπιφανέστατα, οὕτως ὁ καυχώμενος ἐπὶ δόσει ψευδεῖ.
|
|
15
|
15
|
|
Лагідністю схиляється до милости вельможа, і м’який язик переломлює кістки.
|
ἐν μακροθυμίᾳ εὐοδία βασιλεῦσι, γλῶσσα δὲ μαλακὴ συντρίβει ὀστᾶ.
|
|
16
|
16
|
|
Знайшов ти мед, — їж, скільки тобі потрібно, щоб не пересититися ним і не виблювати його.
|
μέλι εὑρὼν φάγε τὸ ἱκανόν, μήποτε πλησθεὶς ἐξεμέσῃς.
|
|
17
|
17
|
|
Не вчащай входити в дім друга твого, щоб ти не надокучив йому і він не зненавидів тебе.
|
σπάνιον εἴσαγε σὸν πόδα πρὸς σεαυτοῦ φίλον, μήποτε πλησθείς σου μισήσῃ σε.
|
|
18
|
18
|
|
Що молот і меч і гостра стріла, те людина, яка виголошує лжесвідчення проти ближнього свого.
|
ρόπαλον καὶ μάχαιρα καὶ τόξευμα ἀκιδωτόν, οὕτως καὶ ἀνὴρ ὁ καταμαρτυρῶν τοῦ φίλου αὐτοῦ μαρτυρίαν ψευδῆ.
|
|
19
|
19
|
|
Що зламаний зуб і розслаблена нога, те надія на ненадійну [людину] в день біди.
|
ὁδὸς κακοῦ καὶ ποὺς παρανόμου ὀλεῖται ἐν ἡμέρᾳ κακῇ.
|
|
20
|
20
|
|
Що холодний день, для того, хто знімає із себе одяг, що оцет на рану, те той, хто співає пісень сумному серцю. [Як міль одягу і черва дереву, так печаль шкодить серцю людини.]
|
ὥσπερ ὄξος ἕλκει ἀσύμφορον, οὕτως προσπεσὸν πάθος ἐν σώματι καρδίαν λυπεῖ. 20α ὥσπερ σὴς ἐν ἱματίῳ καὶ σκώληξ ξύλῳ, οὕτως λύπη ἀνδρὸς βλάπτει καρδίαν.
|
|
21
|
21
|
|
Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, напої його водою:
|
ἐὰν πεινᾷ ὁ ἐχθρός σου, ψώμιζε αὐτόν, ἐὰν διψᾷ, πότιζε αὐτόν·
|
|
22
|
22
|
|
тому що, [роблячи це,] ти збираєш палаюче вугілля на голову його, і Господь воздасть тобі.
|
τοῦτο γὰρ ποιῶν ἄνθρακας πυρὸς σωρεύσεις ἐπὶ τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ, ὁ δὲ Κύριος ἀνταποδώσει σοι ἀγαθά.
|
|
23
|
23
|
|
Північний вітер приносить дощ, а таємна мова — незадоволені обличчя.
|
ἄνεμος Βορέας ἐξεγείρει νέφη, πρόσωπον δὲ ἀναιδὲς γλῶσσαν ἐρεθίζει.
|
|
24
|
24
|
|
Краще жити в кутку на покрівлі, ніж із сварливою дружиною у просторому домі.
|
κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας δώματος ἢ μετὰ γυναικὸς λοιδόρου ἐν οἰκίᾳ κοινῇ.
|
|
25
|
25
|
|
Що холодна вода для виснаженої спрагою душі, те добра звістка з далекої країни.
|
ὥσπερ ὕδωρ ψυχρὸν ψυχῇ διψώσῃ προσηνές, οὕτως ἀγγελία ἀγαθὴ ἐκ γῆς μακρόθεν.
|
|
26
|
26
|
|
Що збурене джерело й пошкоджена криниця, те праведник, що падає перед нечестивим.
|
ὥσπερ εἴ τις πηγὴ φράσσοι καὶ ὕδατος ἔξοδον λυμαίνοιτο, οὕτως ἄκοσμον δίκαιον πεπτωκέναι ἐνώπιον ἀσεβοῦς.
|
|
27
|
27
|
|
Як недобре їсти багато меду, так домагатися слави не є слава.
|
ἐσθίειν μέλι πολὺ οὐ καλόν, τιμᾶ δὲ χρὴ λόγους ἐνδόξους.
|
|
28
|
28
|
|
Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм.
|
ὥσπερ πόλις τὰ τείχει καταβεβλημένη καὶ ἀτείχιστος, οὕτως ἀνὴρ ὃς οὐ μετὰ βουλῆς τι πράσσει.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.