|
Глава 19
|
Глава́ ѳ҃і
|
|
1
|
1
|
|
Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний.
|
Лꙋ́чше є҆́сть оу҆бо́гъ ходѧ́й въ простотѣ̀ свое́й, не́же бога́тый стропти́въ оу҆стны̑ свои́ми и҆ несмы́сленъ.
|
|
2
|
2
|
|
Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться.
|
И҆дѣ́же нѣ́сть оу҆че́нїѧ дꙋшѝ, нѣ́сть добро̀, и҆ и҆́же ско́ръ є҆́сть нога́ма, по́ткнетсѧ.
|
|
3
|
3
|
|
Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа.
|
Неразꙋ́мїе мꙋ́жа погꙋблѧ́етъ пꙋти̑ є҆гѡ̀, и҆ бг҃а вино́вна твори́тъ въ се́рдцы свое́мъ.
|
|
4
|
4
|
|
Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його.
|
Бога́тство прилага́етъ дрꙋ́ги мнѡ́ги: ни́щїй же и҆ ѿ сꙋ́щагѡ дрꙋ́га ѡ҆ставлѧ́емь быва́етъ.
|
|
5
|
5
|
|
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується.
|
Свидѣ́тель лжи́въ без̾ мꙋ́ки не бꙋ́детъ: ѡ҆клевета́ѧй же непра́веднѡ не оу҆бѣжи́тъ є҆ѧ̀.
|
|
6
|
6
|
|
Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки.
|
Мно́зи оу҆гожда́ютъ ли́цамъ ца̑рскимъ: всѧ́къ же ѕо́лъ быва́етъ въ поноше́нїе мꙋ́жеви.
|
|
7
|
7
|
|
Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає.
|
Всѧ́къ, и҆́же оу҆бо́гаго бра́та ненави́дитъ, и҆ ѿ содрꙋ́жества дале́че бꙋ́детъ. Мы́сль блага́ѧ вѣ́дѧщымъ ю҆̀ приближа́етсѧ, мꙋ́жъ же мꙋ́дръ ѡ҆брѧ́щетъ ю҆̀. Мно́гѡ творѧ́й ѕла̀ соверша́етъ ѕло́бꙋ, а҆ и҆́же раздража́етъ словесы̀, не спасе́тсѧ.
|
|
8
|
8
|
|
Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо.
|
Стѧжа́вый мꙋ́дрость лю́битъ себѐ, а҆ и҆́же сохранѧ́етъ ра́зꙋмъ, ѡ҆брѧ́щетъ блага̑ѧ.
|
|
9
|
9
|
|
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине.
|
Свидѣ́тель лжи́вый не без̾ мꙋ́ки бꙋ́детъ, а҆ и҆́же разжиза́етъ ѕло́бꙋ, поги́бнетъ ѿ неѧ̀.
|
|
10
|
10
|
|
Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями.
|
Не по́льзꙋетъ безꙋ́мномꙋ сла́дость, и҆ а҆́ще ра́бъ на́чнетъ съ досажде́нїемъ ѡ҆блада́ти.
|
|
11
|
11
|
|
Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин.
|
Ми́лостивъ мꙋ́жъ долготерпи́тъ, похвала́ же є҆гѡ̀ превосхо́дитъ законопрестꙋ́пныхъ.
|
|
12
|
12
|
|
Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву.
|
Царе́во преще́нїе подо́бно рыка́нїю льво́вꙋ, и҆ ꙗ҆́коже роса̀ ѕла́кꙋ, та́кѡ ти́хость є҆гѡ̀.
|
|
13
|
13
|
|
Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба.
|
Стꙋ́дъ є҆́сть ѻ҆тцꙋ̀ сы́нъ безꙋ́менъ, и҆ нечи̑сты ѡ҆бѣ́ты ѿ мзды̀ блꙋдни́цы.
|
|
14
|
14
|
|
Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа.
|
До́мъ и҆ и҆мѣ́нїе раздѣлѧ́ютъ ѻ҆тцы̀ ча́дѡмъ: ѿ гдⷭ҇а же сочетава́етсѧ жена̀ мꙋ́жеви.
|
|
15
|
15
|
|
Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод.
|
Стра́хъ содержи́тъ мꙋ́жа женонра́вна: дꙋша́ же пра́зднагѡ вза́лчетъ.
|
|
16
|
16
|
|
Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине.
|
И҆́же храни́тъ за́пѡвѣди, соблюда́етъ свою̀ дꙋ́шꙋ, а҆ нерадѧ́й ѡ҆ свои́хъ пꙋте́хъ поги́бнетъ.
|
|
17
|
17
|
|
Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його.
|
Ми́лꙋѧй ни́ща взаи́мъ дае́тъ бг҃ови, по даѧ́нїю же є҆гѡ̀ возда́стсѧ є҆мꙋ̀.
|
|
18
|
18
|
|
Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його.
|
Наказꙋ́й сы́на твоего̀, та́кѡ бо бꙋ́детъ благонаде́женъ: въ досажде́нїе же не взе́млисѧ дꙋше́ю твое́ю.
|
|
19
|
19
|
|
Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його.
|
Ѕлоꙋ́менъ мꙋ́жъ мно́гѡ ѡ҆тщети́тсѧ: а҆́ще же гꙋби́тель є҆́сть, и҆ дꙋ́шꙋ свою̀ приложи́тъ.
|
|
20
|
20
|
|
Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим.
|
Слꙋ́шай, сы́не, ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ наказа́нїѧ, да мꙋ́дръ бꙋ́деши въ послѣ̑днѧѧ твоѧ̑.
|
|
21
|
21
|
|
Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом.
|
Мнѡ́ги мы̑сли въ се́рдцы мꙋ́жа: совѣ́тъ же гдⷭ҇ень во вѣ́къ пребыва́етъ.
|
|
22
|
22
|
|
Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива.
|
Пло́дъ мꙋ́жеви ми́лостынѧ: лꙋ́чше же ни́щь првⷣный, не́жели бога́тъ лжи́въ.
|
|
23
|
23
|
|
Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його.
|
Стра́хъ гдⷭ҇ень въ живо́тъ мꙋ́жеви: а҆ безстра́шный водвори́тсѧ на мѣ́стѣхъ, и҆дѣ́же не наблюда́етсѧ ра́зꙋмъ.
|
|
24
|
24
|
|
Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого.
|
Скрыва́ѧй въ нѣ́дрѣхъ рꙋ́цѣ своѝ непра́веднѡ нижѐ ко оу҆стѡ́мъ свои̑мъ принесе́тъ ѧ҆̀.
|
|
25
|
25
|
|
Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння.
|
Гꙋби́телю ра̑ны прїе́млющꙋ, безꙋ́мный кова́рнѣе бꙋ́детъ: а҆́ще же ѡ҆блича́еши мꙋ́жа разꙋ́мна, оу҆разꙋмѣ́етъ чꙋ́вство.
|
|
26
|
26
|
|
Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний.
|
Безче́ствꙋѧй ѻ҆тца̀ и҆ ѿрѣва́ѧй ма́терь свою̀ срамотꙋ̀ прїи́метъ и҆ поноше́нїе.
|
|
27
|
27
|
|
Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму.
|
Сы́нъ ѡ҆ставлѧ́ѧй храни́ти наказа́нїе ѻ҆́тчее поꙋчи́тсѧ словесє́мъ ѕлы̑мъ.
|
|
28
|
28
|
|
Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду.
|
Вырꙋча́ѧй ѻ҆́трока несмы́слена досажда́етъ ѡ҆правда́нїю: оу҆ста́ же нечести́выхъ пожрꙋ́тъ сꙋ́дъ.
|
|
29
|
29
|
|
Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних.
|
Оу҆готовлѧ́ютсѧ невоздє́ржнымъ ра̑ны, и҆ мꙋчє́нїѧ подо́бнѣ неразꙋ̑мнымъ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.