|
Глава 19
|
Глава́ ѳ҃і
|
|
1
|
1
|
| Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний. | Лꙋ́чше є҆́сть оу҆бо́гъ ходѧ́й въ простотѣ̀ свое́й, не́же бога́тый стропти́въ оу҆стны̑ свои́ми и҆ несмы́сленъ. |
|
2
|
2
|
| Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться. | И҆дѣ́же нѣ́сть оу҆че́нїѧ дꙋшѝ, нѣ́сть добро̀, и҆ и҆́же ско́ръ є҆́сть нога́ма, по́ткнетсѧ. |
|
3
|
3
|
| Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа. | Неразꙋ́мїе мꙋ́жа погꙋблѧ́етъ пꙋти̑ є҆гѡ̀, и҆ бг҃а вино́вна твори́тъ въ се́рдцы свое́мъ. |
|
4
|
4
|
| Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його. | Бога́тство прилага́етъ дрꙋ́ги мнѡ́ги: ни́щїй же и҆ ѿ сꙋ́щагѡ дрꙋ́га ѡ҆ставлѧ́емь быва́етъ. |
|
5
|
5
|
| Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується. | Свидѣ́тель лжи́въ без̾ мꙋ́ки не бꙋ́детъ: ѡ҆клевета́ѧй же непра́веднѡ не оу҆бѣжи́тъ є҆ѧ̀. |
|
6
|
6
|
| Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки. | Мно́зи оу҆гожда́ютъ ли́цамъ ца̑рскимъ: всѧ́къ же ѕо́лъ быва́етъ въ поноше́нїе мꙋ́жеви. |
|
7
|
7
|
| Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає. | Всѧ́къ, и҆́же оу҆бо́гаго бра́та ненави́дитъ, и҆ ѿ содрꙋ́жества дале́че бꙋ́детъ. Мы́сль блага́ѧ вѣ́дѧщымъ ю҆̀ приближа́етсѧ, мꙋ́жъ же мꙋ́дръ ѡ҆брѧ́щетъ ю҆̀. Мно́гѡ творѧ́й ѕла̀ соверша́етъ ѕло́бꙋ, а҆ и҆́же раздража́етъ словесы̀, не спасе́тсѧ. |
|
8
|
8
|
| Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо. | Стѧжа́вый мꙋ́дрость лю́битъ себѐ, а҆ и҆́же сохранѧ́етъ ра́зꙋмъ, ѡ҆брѧ́щетъ блага̑ѧ. |
|
9
|
9
|
| Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине. | Свидѣ́тель лжи́вый не без̾ мꙋ́ки бꙋ́детъ, а҆ и҆́же разжиза́етъ ѕло́бꙋ, поги́бнетъ ѿ неѧ̀. |
|
10
|
10
|
| Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями. | Не по́льзꙋетъ безꙋ́мномꙋ сла́дость, и҆ а҆́ще ра́бъ на́чнетъ съ досажде́нїемъ ѡ҆блада́ти. |
|
11
|
11
|
| Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин. | Ми́лостивъ мꙋ́жъ долготерпи́тъ, похвала́ же є҆гѡ̀ превосхо́дитъ законопрестꙋ́пныхъ. |
|
12
|
12
|
| Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву. | Царе́во преще́нїе подо́бно рыка́нїю льво́вꙋ, и҆ ꙗ҆́коже роса̀ ѕла́кꙋ, та́кѡ ти́хость є҆гѡ̀. |
|
13
|
13
|
| Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба. | Стꙋ́дъ є҆́сть ѻ҆тцꙋ̀ сы́нъ безꙋ́менъ, и҆ нечи̑сты ѡ҆бѣ́ты ѿ мзды̀ блꙋдни́цы. |
|
14
|
14
|
| Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа. | До́мъ и҆ и҆мѣ́нїе раздѣлѧ́ютъ ѻ҆тцы̀ ча́дѡмъ: ѿ гдⷭ҇а же сочетава́етсѧ жена̀ мꙋ́жеви. |
|
15
|
15
|
| Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод. | Стра́хъ содержи́тъ мꙋ́жа женонра́вна: дꙋша́ же пра́зднагѡ вза́лчетъ. |
|
16
|
16
|
| Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине. | И҆́же храни́тъ за́пѡвѣди, соблюда́етъ свою̀ дꙋ́шꙋ, а҆ нерадѧ́й ѡ҆ свои́хъ пꙋте́хъ поги́бнетъ. |
|
17
|
17
|
| Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його. | Ми́лꙋѧй ни́ща взаи́мъ дае́тъ бг҃ови, по даѧ́нїю же є҆гѡ̀ возда́стсѧ є҆мꙋ̀. |
|
18
|
18
|
| Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його. | Наказꙋ́й сы́на твоего̀, та́кѡ бо бꙋ́детъ благонаде́женъ: въ досажде́нїе же не взе́млисѧ дꙋше́ю твое́ю. |
|
19
|
19
|
| Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його. | Ѕлоꙋ́менъ мꙋ́жъ мно́гѡ ѡ҆тщети́тсѧ: а҆́ще же гꙋби́тель є҆́сть, и҆ дꙋ́шꙋ свою̀ приложи́тъ. |
|
20
|
20
|
| Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим. | Слꙋ́шай, сы́не, ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ наказа́нїѧ, да мꙋ́дръ бꙋ́деши въ послѣ̑днѧѧ твоѧ̑. |
|
21
|
21
|
| Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом. | Мнѡ́ги мы̑сли въ се́рдцы мꙋ́жа: совѣ́тъ же гдⷭ҇ень во вѣ́къ пребыва́етъ. |
|
22
|
22
|
| Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива. | Пло́дъ мꙋ́жеви ми́лостынѧ: лꙋ́чше же ни́щь првⷣный, не́жели бога́тъ лжи́въ. |
|
23
|
23
|
| Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його. | Стра́хъ гдⷭ҇ень въ живо́тъ мꙋ́жеви: а҆ безстра́шный водвори́тсѧ на мѣ́стѣхъ, и҆дѣ́же не наблюда́етсѧ ра́зꙋмъ. |
|
24
|
24
|
| Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого. | Скрыва́ѧй въ нѣ́дрѣхъ рꙋ́цѣ своѝ непра́веднѡ нижѐ ко оу҆стѡ́мъ свои̑мъ принесе́тъ ѧ҆̀. |
|
25
|
25
|
| Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння. | Гꙋби́телю ра̑ны прїе́млющꙋ, безꙋ́мный кова́рнѣе бꙋ́детъ: а҆́ще же ѡ҆блича́еши мꙋ́жа разꙋ́мна, оу҆разꙋмѣ́етъ чꙋ́вство. |
|
26
|
26
|
| Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний. | Безче́ствꙋѧй ѻ҆тца̀ и҆ ѿрѣва́ѧй ма́терь свою̀ срамотꙋ̀ прїи́метъ и҆ поноше́нїе. |
|
27
|
27
|
| Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму. | Сы́нъ ѡ҆ставлѧ́ѧй храни́ти наказа́нїе ѻ҆́тчее поꙋчи́тсѧ словесє́мъ ѕлы̑мъ. |
|
28
|
28
|
| Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду. | Вырꙋча́ѧй ѻ҆́трока несмы́слена досажда́етъ ѡ҆правда́нїю: оу҆ста́ же нечести́выхъ пожрꙋ́тъ сꙋ́дъ. |
|
29
|
29
|
| Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних. | Оу҆готовлѧ́ютсѧ невоздє́ржнымъ ра̑ны, и҆ мꙋчє́нїѧ подо́бнѣ неразꙋ̑мнымъ. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.