Глава 19
|
|
1
|
|
Краще бідний, який ходить у своїй непорочності, ніж [багатий] із неправдивими вустами, і притім нерозумний. | |
2
|
|
Недобре душі без знання, і хто поспішний ногами, той оступиться. | |
3
|
|
Глупота людини спотворює путь її, а серце її обурюється на Господа. | |
4
|
|
Багатство додає багато друзів, а бідного залишає і друг його. | |
5
|
|
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, не врятується. | |
6
|
|
Багато хто запобігає перед знатними, і всякий — друг людині, яка дає подарунки. | |
7
|
|
Бідного ненавидять усі брати його, тим більше друзі його віддаляються від нього: женеться за ними, щоб поговорити, але і цього немає. | |
8
|
|
Хто здобуває розум, той любить душу свою; хто спостерігає розважливість, той знаходить благо. | |
9
|
|
Лжесвідок не залишиться непокараним, і хто говорить неправду, загине. | |
10
|
|
Непристойна нерозумному пишність, тим більше рабові панування над князями. | |
11
|
|
Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї — бути поблажливою до провин. | |
12
|
|
Гнів царя — як ревіння лева, а благовоління його — як роса на траву. | |
13
|
|
Нерозумний син — руйнування для батька свого, і сварлива дружина — стічна труба. | |
14
|
|
Дім і майно — спадщина від батьків, а розумна дружина — від Господа. | |
15
|
|
Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод. | |
16
|
|
Хто зберігає заповідь, той зберігає душу свою, а хто не дбає про путі свої, — загине. | |
17
|
|
Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його. | |
18
|
|
Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся криком його. | |
19
|
|
Гнівливий нехай терпить покарання, тому що, коли пощадиш його, доведеться тобі ще більше карати його. | |
20
|
|
Слухайся поради і приймай викривання, щоб стати тобі згодом мудрим. | |
21
|
|
Багато задумів у серці людини, але відбудеться тільки визначене Господом. | |
22
|
|
Радість людині — добродійність її, і бідна людина краще, ніж неправдива. | |
23
|
|
Страх Господній веде до життя, і хто має його, завжди буде задоволений, і зло не осягне його. | |
24
|
|
Лінивий опускає руку свою у чашу, і не хоче донести її до рота свого. | |
25
|
|
Якщо ти покараєш кощунника, то і простий зробиться розсудливим; і якщо викриєш розумного, то він зрозуміє наставляння. | |
26
|
|
Хто розоряє батька і виганяє матір, — син соромітний і безчесний. | |
27
|
|
Перестань, сину мій, слухати напоумлення про відхилення від висловів розуму. | |
28
|
|
Лукавий свідок знущається із суду, і вуста беззаконних ковтають неправду. | |
29
|
|
Готові суди для кощунників, і побиття — на тіло нерозумних. |