1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 47
|
Главa м7з
|
|
1
|
1
|
| Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида. | И# по сeмъ востA наfaнъ прbр0чествовати во дни6 давjдwвы. |
|
2
|
2
|
| Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих. | Ћкоже тyкъ tлучeнъ t жeртвы ми1рныz, тaкw давjдъ t сынHвъ ї}левыхъ. |
|
3
|
3
|
| Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами. | Со львы6 и3грaше ћкw съ кHзлищи и3 съ медвёдми ћкw со ѓгнцы џвчими. |
|
4
|
4
|
| В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу, | Во ю4ности своeй не ўби1лъ ли и3споли1на, и3 tsтъ поношeніе t людjй, |
|
5
|
5
|
| коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа? | є3гдA прострE рyку съ кaменемъ и3з8 прaщи низложи1ти гордhню голіafову; |
|
6
|
6
|
| Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого. | Призвa бо гDа вhшнzгw, и3 вдадE въ десни1цу є3гw2 крёпость низложи1ти человёка си1льна на брaни, вознести2 р0гъ людjй свои1хъ. |
|
7
|
7
|
| Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави, | Си1це во тмaхъ прослaви є3го2 и3 восхвали2 є3го2 во блгcвeніихъ гDнихъ, внегдA носи1ти є3мY вэнeцъ слaвы. |
|
8
|
8
|
| бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх. | Потреби1 бо враги2 w4крестъ и3 ўничижи2 фmлістjмлzны проти1вники: дaже доднeсь сокруши2 и5мъ р0гъ. |
|
9
|
9
|
| Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали; | Во всsцэмъ дёлэ своeмъ дадE и3сповёданіе с™0му вhшнему глаг0ломъ слaвы: |
|
10
|
10
|
| від усього серця він оспівував і любив Творця свого. | всёмъ сeрдцемъ свои1мъ восхвали2 и3 возлюби2 сотв0ршаго и5. |
|
11
|
11
|
| І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви. | И# постaви пэвцы2 прsмw nлтарeви, и3 звyкомъ и4хъ ўслаждaти пёніе. |
|
12
|
12
|
| Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище. | ДадE во прaздницэхъ благолёпіе и3 ўкраси2 временA дaже до скончaніz, внегдA воспэвaти и5мъ и4мz с™0е є3гw2 и3 t ќтра гласи1ти во свzти1лищи. |
|
13
|
13
|
| І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі. | ГDь tS грэхи2 є3гw2 и3 вознесE во вёкъ р0гъ є3гw2, и3 дадE є3мY завётъ цaрскій и3 прест0лъ слaвы во ї}ли. |
|
14
|
14
|
| Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо. | По сeмъ востA сhнъ разуми1ченъ и3 сегw2 рaди њбитA въ прострaнствэ: |
|
15
|
15
|
| Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки. | соломHнъ воцари1сz во днeхъ ми1ра, ћкw бGъ препок0и w4крестъ, да сози1ждетъ д0мъ во и4мz є3гw2 и3 да ўгот0витъ свzти1лище во вёкъ. |
|
16
|
16
|
| Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму! | К0ль преумудри1лсz є3си2 во ю4ности своeй и3 нап0лнилсz є3си2 ћкw рэкA рaзума. |
|
17
|
17
|
| Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами; | Зeмлю покры2 душA твоS, и3 и3сп0лнилъ є3си2 при1тчами гадaній: |
|
18
|
18
|
| ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій; | пр0йде и4мz твоE во џстровы далeче, и3 возлю1бленъ бhлъ є3си2 въ ми1рэ твоeмъ. |
|
19
|
19
|
| за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни. | Въ пёснехъ и3 паріміaхъ и3 во при1тчахъ и3 во сказaніихъ ўдиви1шасz тебЁ страны6. |
|
20
|
20
|
| В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля, | И$менемъ гDа бGа, нарэчeннагw бGа ї}лева, |
|
21
|
21
|
| ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець. | собрaлъ є3си2 ћкw мёдь злaто и3 ћкw џлово ўмн0жилъ є3си2 сребро2. |
|
22
|
22
|
| Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм; | Вдaлъ є3си2 бокA тво‰ женaмъ и3 пораб0тилсz є3си2 тёломъ твои1мъ: |
|
23
|
23
|
| ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство. | дaлъ є3си2 пор0къ слaвэ твоeй и3 њскверни1лъ є3си2 сёмz твоE, нанести2 гнёвъ на ч†да тво‰, и3 ўмили1тисz њ безyміи твоeмъ: є4же раздэли1тисz на дв0е цaрству, и3 t є3фрeма начaтисz цaрству непокори1ву. |
|
24
|
24
|
| Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його. | ГDь же не њстaвитъ млcти своеS и3 не растли1тъ t дёлъ свои1хъ, нижE и3стреби1тъ и3збрaннагw своегw2 и3зчaдій и3 сёмz возлюби1вшагw є3го2 не и4зметъ. |
|
25
|
25
|
| І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього. | И# їaкwву дадE њстaнокъ, и3 давjду t негw2 к0рень. |
|
26
|
26
|
| І спочив Соломон з батьками своїми | И# почи2 соломHнъ со nтцы6 свои1ми |
|
27
|
27
|
| і залишив після себе від сімені свого безумство народу, | и3 њстaви по себЁ t сёмене своегw2 лю1демъ безyміе, |
|
28
|
28
|
| убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради, | и3 ўмалsющасz рaзумомъ ровоaма, и4же tстaви лю1ди t совёта своегw2, |
|
29
|
29
|
| й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха. | и3 їеровоaма сhна навaтова, и4же сотвори2 согрэши1ти ї}лю и3 дадE є3фрeму пyть ко грэхY. |
|
30
|
30
|
| І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї; | И# ўмн0жишасz грэси2 и4хъ ѕэлw2, tступи1ти и5мъ t земли2 своеS: |
|
31
|
31
|
| і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста. | и3 всsко лукaвство и3зыскaша, д0ндеже мeсть пріи1де на нS. |
