1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 49
|
Главa м7f
|
|
1
|
1
|
| Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника: | Пaмzть їwсjева въ сложeніе fmміaма, и3 состр0еное дёломъ мmровaрника: |
|
2
|
2
|
| в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином. | во всsцэхъ ўстёхъ ћкw мeдъ ўслади1тсz, и3 ћкw мусікjа въ пи1рэ вінA. |
|
3
|
3
|
| Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня; | Т0й ўпрaвленъ бhсть во њбращeніе людjй и3 tsтъ мeрзwсти беззак0ніz, |
|
4
|
4
|
| він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя. | и3спрaви ко гDу сeрдце своE, во дни6 беззак0нныхъ ўкрэпи2 бlгочeстіе. |
|
5
|
5
|
| Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили, | КромЁ давjда и3 є3зекjи и3 їwсjи, вси2 прегрэши1ша прегрэшeніемъ, |
|
6
|
6
|
| бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися, | њстaвиша бо зак0нъ вhшнzгw: цaріе ї{дины њскудёша, |
|
7
|
7
|
| бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові. | дaша бо р0гъ св0й и3нBмъ и3 слaву свою2 kзhку чуждeму, |
|
8
|
8
|
| Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія, | сожг0ша и3збрaнъ грaдъ с™hни и3 њпустоши1ша пути6 є3гw2 рук0ю їеремjиною: |
|
9
|
9
|
| якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати. | њѕл0биша бо є3го2, и3 т0й во чрeвэ њсвzщeнъ бhсть прbр0къ и3скорени1ти и3 њѕл0бити и3 погуби1ти, тaкожде создaти и3 насади1ти. |
|
10
|
10
|
| Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці; | Їезекjиль, и4же ви1дэ видёніе слaвы, ю4же показA є3мY въ колесни1цэ херувjмстэ: |
|
11
|
11
|
| він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої. | помzнY бо враги2 въ дожди2, и3 благосотвори1ти направлsющымъ пути6. |
|
12
|
12
|
| І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією. | И# nбоюнaдесzте прbр0кwвъ да процвэтyтъ кHсти t мёстъ свои1хъ: ўтёши бо їaкwва и3 и3збaвилъ | вёрою надeжды. |
|
13
|
13
|
| Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці; | Кaкw возвели1чимъ зоровaвелz; и3 сeй ћкw печaть на деснёй руцЁ: |
|
14
|
14
|
| також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу. | тaкожде їисyсъ сhнъ їwседeковъ: и5же во дни6 сво‰ создaста д0мъ и3 воздвиг0ста цeрковь с™у гDеви, ўгот0вану во слaву вёка. |
|
15
|
15
|
| Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші. | И# неемjи на мн0зэ (бyди) пaмzть, воздви1гшему нaмъ стёны пaдшыz и3 постaвльшему двє1ри и3 завHры и3 воздви1гшему д0мы пaдшыz нaшz. |
|
16
|
16
|
| Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі, | Никт0же с0зданъ бhсть так0въ, ћкw є3нHхъ на земли2: т0й бо взsтъ бhсть t земли2. |
|
17
|
17
|
| і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані. | НижE ћкw їHсифъ бhсть мyжъ, в0ждь брaтіи, ўтверждeніе лю1демъ, и3 кHсти є3гw2 посэщє1ны бhша. |
|
18
|
18
|
| Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам. | Си1мъ и3 си1fъ просл†влена бhста въ человёцэхъ, и3 пaче всsкагw жив0тнагw въ твaри ґдaмъ. |
