1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa Gi
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| Видёніе на вавmлHна, є4же ви1дэ и3сaіа сhнъ ґмHсовъ. | Пророцтво про Вавилон, яке прорік Ісая, син Амосів. |
|
2
|
2
|
| На горЁ п0льнэй воздви1гните знaменіе, вознеси1те глaсъ и5мъ, не б0йтесz, поущaйте рук0ю, tвeрзите, кн‰зи. | Підніміть знамено на відкритій горі, піднесіть голос; махніть їм рукою, щоб ішли у ворота володарів. |
|
3
|
3
|
| Ѓзъ повелэвaю, њсвzщeнни сyть: и3 ѓзъ ведY и5хъ, и3споли1ни и4дутъ и3сп0лнити ћрость мою2 рaдующесz, вкyпэ и3 ўкарsюще. | Я дав повеління обраним Моїм і закликав для звершення гніву Мого сильних Моїх, які торжествують у величі Моїй. |
|
4
|
4
|
| Глaсъ kзhкwвъ мн0гихъ на горaхъ, под0бенъ kзhкwвъ мн0гихъ, глaсъ царeй и3 kзhкwвъ собрaвшихсz: гDь саваHfъ заповёда kзhку nружеб0рцу | Великий шум на горах, ніби від багатолюдного народу, бунтівний шум царств і народів, які зібралися разом: Господь Саваоф оглядає бойове військо. |
|
5
|
5
|
| пріити2 t земли2 и3здалeча, t крaz њсновaніz небесE, гDь и3 nружеб0рцы є3гw2, растли1ти всю2 вселeнную. | Ідуть з далекої країни, від краю неба, Господь і знаряддя гніву Його, щоб скрушити усю землю. |
|
6
|
6
|
| Рыдaйте: бли1з8 бо дeнь гDень, и3 сокрушeніе t бGа пріи1детъ: | Ридайте, бо день Господа близький, іде як руйнівна сила від Всемогутнього. |
|
7
|
7
|
| сегw2 рaди всsка рукA разслабёетъ, и3 всsка душA человёча ўбои1тсz, | Від того руки у всіх опустилися, і серце у кожної людини розтануло. |
|
8
|
8
|
| и3 смzтyтсz послы2, и3 бwлёзни пріи1мутъ | ћкw жены2 раждaющіz: и3 поскорбsтъ дрyгъ ко дрyгу, и3 ўжaснутсz, и3 лицE своE ћкw плaмень и3змэнsтъ. | Жахнулися, судома і болі схопили їх; мучаться, як та, що народжує, зі здивуванням дивляться одне на одного, обличчя у них розгорілися. |
|
9
|
9
|
| Сe бо, дeнь гDень грzдeтъ неисцёльный, ћрости и3 гнёва, положи1ти вселeнную (всю2) пyсту и3 грёшники погуби1ти t неS. | Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і палаючою люттю, щоб зробити землю пустелею і знищити з неї грішників її. |
|
10
|
10
|
| Ѕвёзды бо небє1сныz и3 њрjwнъ и3 всE ўкрашeніе небeсное свёта своегw2 не дадsтъ, и3 помрачи1тсz с0лнце возсіzвaющее, и3 лунA не дaстъ свёта своегw2. | Зірки небесні і світила не дають від себе світла; сонце меркне при сході своєму, і місяць не сяє світлом своїм. |
|
11
|
11
|
| И# заповёмъ всeй вселeннэй ѕл†z и3 нечести6вымъ грэхи2 и4хъ, и3 погублю2 ўкори1зну беззак0нныхъ и3 ўкори1зну г0рдыхъ смирю2: | Я покараю світ за зло, і нечестивих — за беззаконня їхні, і покладу кінець зарозумілости гордих, і принижу пихатість гнобителів; |
|
12
|
12
|
| и3 бyдутъ њстaвшіи честнjи пaче, нeжели злaто нежжeное, и3 человёкъ чeстенъ бyдетъ пaче, нeжели кaмень, и4же t суфjра. | зроблю те, що люди будуть дорожчі за чисте золото, і мужі — дорожчі за золото офирське. |
|
13
|
13
|
| Раз8zри1тсz бо нeбо, и3 землS потрzсeтсz t њсновaній свои1хъ, за ћрость гнёва гDа саваHfа въ дeнь, въ џньже пріи1детъ ћрость є3гw2. | Для цього потрясу небо, і земля зрушиться з місця свого у люті Господа Саваофа, у день палаючого гніву Його. |
|
14
|
14
|
| И# бyдутъ њстaвшіи ћкw сeрна бэжaщаz и3 ћкw nвцA заблуди1вшаz, и3 не бyдетъ собирazй, ћкw человёку въ лю1ди сво‰ возврати1тисz, и3 человёкъ во странY свою2 побёгнетъ. | Тоді кожен, як переслідувана сарна і як покинуті вівці, повернеться до народу свого, і кожен побіжить у свою землю. |
|
15
|
15
|
| И$же бо ѓще плэни1тсz, порази1тсz, и3 и5же с0брани сyть, мечeмъ падyтъ. | Але хто попадеться, буде проколотий, і кого схоплять, той упаде від меча. |
|
16
|
16
|
| И# ч†да и4хъ пред8 ни1ми разбію1тъ, и3 д0мы и4хъ плэнsтъ, и3 жєны2 и4хъ п0ймутъ. | І немовлята їхні будуть розбиті на очах їхніх; доми їхні будуть розграбовані і дружини їхні знечещені. |
|
17
|
17
|
| СE, ѓзъ возбуждaю на вы2 ми1дwвъ, и5же сребрA не вмэнsютъ, нижE злaта трeбуютъ: | Ось, Я підніму проти них мидян, які не цінують срібла і не мають пристрасти до золота. |
|
18
|
18
|
| стрэл‰ніz ю4ношєскаz сокрушaтъ, и3 ч†дъ вaшихъ не поми1луютъ, нижE пощадsтъ ч†дъ твои1хъ џчи и4хъ. | Луки їхні уразять юнаків і не пощадять плоду утроби: око їх не зласкавиться над дітьми. |
|
19
|
19
|
| И# бyдетъ вавmлHнъ, и4же нарицaетсz слaвный t царS халдeйска, ћкоже разсhпа бGъ сод0му и3 гом0рру, | І Вавилон, краса царств, гордість халдеїв, буде знищений Богом, як Содом і Гоморра, |
|
20
|
20
|
| не насели1тсz въ вёчное врeмz, и3 не вни1дутъ въ џнь чрез8 мнHгіz р0ды, нижE пр0йдутъ є3го2 ґрaвлzне, нижE пастуси2 почjютъ въ нeмъ. | не заселиться ніколи, й у роди родів не буде жителів у ньому; не розкине аравитянин намету свого, і пастухи зі стадами не будуть відпочивати там. |
|
21
|
21
|
| И# почjютъ тaмw ѕвёріе, и3 нап0лнzтсz д0мове шyма, и3 почjютъ тY сjрини, и3 бёси тaмw восплsшутъ, | Але будуть жити у ньому звірі пустелі, і доми наповняться пугачами; і страуси оселяться, і кошлаті будуть скакати там. |
|
22
|
22
|
| и3 nнокентavры тaмw вселsтсz, и3 вогнэздsтсz є3жeве въ домёхъ и4хъ. | Шакали будуть вити у палацах їхніх, і гієни — у розважальних домах. |
