1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| Воспою2 нн7э возлю1бленному пёснь возлю1бленнагw моегw2 віногрaду моемY: віногрaдъ бhсть возлю1бленному въ р0зэ, на мёстэ тyчнэ: | Заспіваю Улюбленому моєму пісню Улюбленого мого про виноградник Його. В Улюбленого мого був виноградник на вершині плодючої гори, |
|
2
|
2
|
| и3 њграждeніемъ њгради1хъ и3 њкопaхъ, и3 насади1хъ л0зу и3збрaнну, и3 создaхъ ст0лпъ посредЁ є3гw2, и3 предточи1ліе и3скопaхъ въ нeмъ, и3 ждaхъ, да сотвори1тъ гр0здіе, и3 сотвори2 тeрніе. | і Він обніс його огорожею, й очистив його від каменів, і насадив у ньому добірні виноградні лози, і побудував вежу посередині його, і викопав у ньому точило, й очікував, що він принесе добрі грона, а він приніс дикі ягоди. |
|
3
|
3
|
| И# нн7э, живyщіи во їеrли1мэ и3 человёче їyдинъ, суди1те междY мн0ю и3 віногрaдомъ мои1мъ. | І нині, жителі Єрусалима і мужі Іуди, розсудіть Мене з виноградником Моїм. |
|
4
|
4
|
| Что2 сотворю2 є3щE віногрaду моемY, и3 не сотвори1хъ є3мY; занeже ждaхъ, да сотвори1тъ гр0здіе, сотвори1 же тeрніе. | Що ще належало б зробити для виноградника Мого, чого Я не зробив йому? Чому, коли Я очікував, що він принесе добрі грона, він приніс дикі ягоди? |
|
5
|
5
|
| Нн7э ќбw возвэщY вaмъ, что2 ѓзъ сотворю2 віногрaду моемY: tимY њграждeніе є3гw2, и3 бyдетъ въ разграблeніе: и3 разорю2 стёну є3гw2, и3 бyдетъ въ попрaніе. | Отже, Я скажу вам, що зроблю з виноградником Моїм: відніму в нього огорожу, і буде він спустошеним; зруйную стіни його, і буде потоптаним, |
|
6
|
6
|
| И# њстaвлю віногрaдъ м0й, и3 ктомY не њбрёжетсz, нижE покопaетсz, и3 взhдетъ на нeмъ, ћкоже на лzди1нэ, тeрніе: и3 њблакHмъ заповёмъ, є4же не њдожди1ти на него2 дождS. | і залишу його у запустінні: не будуть ні обрізувати, ні обкопувати його, — і заросте він терням і бур’яном, і повелю хмарам не проливати на нього дощ. |
|
7
|
7
|
| Віногрaдъ бо гDа саваHfа, д0мъ ї}левъ є4сть, и3 человёкъ їyдинъ н0вый сaдъ возлю1бленный: ждaхъ, да сотвори1тъ сyдъ, сотвори1 же беззак0ніе, и3 не прaвду, но в0пль. | Виноградник Господа Саваофа є дім Ізраїлів, і мужі Іуди — улюблене насадження Його. І чекав Він правосуддя, але ось — кровопролиття; чекав правди, і ось — волання. |
|
8
|
8
|
| Г0ре совокуплsющымъ д0мъ къ д0му и3 село2 къ селY приближaющымъ, да бли1жнему tи1мутъ что2: є3дA вселитeсz є3ди1ни на земли2; | Горе вам, хто приєднує дім до дому, хто приєднує поле до поля, так що іншим не залишається місця, начебто ви одні оселені на землі. |
|
9
|
9
|
| Ўслhшашасz бо во ўшесёхъ гDа саваHfа сі‰: ѓще бо бyдутъ д0мове мн0зи, въ запустёніе бyдутъ вели1цыи и3 д0бріи, и3 не бyдутъ живyщіи въ ни1хъ: | У вуха мої сказав Господь Саваоф: численні доми ці будуть порожні, великі і красиві — без мешканців; |
|
10
|
10
|
| и3дёже бо воз8wрю1тъ дeсzть супр{гъ волHвъ, сотвори1тъ корчaгъ є3ди1нъ, и3 сёzй ґртав†съ шeсть сотвори1тъ мBры три2. | десять ділянок у винограднику дадуть один бат, і хомер посіяного зерна ледь принесе ефу. |
|
11
|
11
|
| Г0ре востаю1щымъ заyтра и3 сікeръ гонsщымъ, ждyщымъ вeчера: він0 бо сожжeтъ |: | Горе тим, які з раннього ранку шукають сикери і до пізнього вечора розгарячають себе вином; |
|
12
|
12
|
| со гyсльми бо и3 пэвни1цами, и3 тmмп†ны и3 свирёльми віно2 пію1тъ, на дэлa же гDнz не взирaютъ и3 дёлъ рукY є3гw2 не помышлsютъ. | і цитра і гуслі, тимпан і сопілка і вино на бенкетах їх; а на справи Господа вони не дивляться і про діяння рук Його не думають. |
|
13
|
13
|
| U5бо плэнeни бhша лю1діе мои2, за є4же не вёдэти и5мъ гDа, и3 мн0жество бhсть мeртвыхъ глaда рaди и3 жaжди воднhz. | За те народ мій піде у полон непередбачено, і вельможі його будуть голодувати, і багатії його будуть знемагати від спраги. |
|
14
|
14
|
| И# разшири2 ѓдъ дyшу свою2 и3 развeрзе ўстA сво‰, є4же не престaти: и3 сни1дутъ слaвніи и3 вели1цыи и3 богaтіи и3 губи1теліе и4хъ и3 веселsйсz въ нeмъ: | За те пекло розширилося і безмірно розкрило пащу свою: і зійде туди слава їх і багатство їх, і шум їх і все́, що веселить їх. |
|
15
|
15
|
| и3 смири1тсz человёкъ, и3 њбезчeститсz мyжъ, и3 џчи высокоглsдающіи смирsтсz. | І принизиться людина, і смириться муж, і очі гордих поникнуть; |
|
16
|
16
|
| И# вознесeтсz гDь саваHfъ въ судЁ, и3 бGъ с™hй прослaвитсz въ прaвдэ: | а Господь Саваоф звеличиться у суді, і Бог Святий виявить святість Свою у правді. |
|
17
|
17
|
| и3 ўпасyтсz расхищeнніи ћкw ю3нцы2, и3 пусты6ни плэнeнныхъ ѓгнцы поzдsтъ. | І будуть пастися вівці за своєю волею, і чужі будуть живитися залишеними плідними пасовищами багатих. |
|
18
|
18
|
| Г0ре привлачaющымъ грэхи2 ћкw ќжемъ д0лгимъ, и3 ћкw и4га ю4нична ремeнемъ беззакHніz сво‰, | Горе тим, хто тягне на себе беззаконня мотузками суєти, і гріх — ніби ременями колісничними; |
|
19
|
19
|
| глаг0лющымъ: ск0рw да прибли1жатсz, ±же сотвори1тъ, да ви1димъ, и3 да пріи1детъ совётъ с™aгw ї}лева, да разумёемъ. | які говорять: «нехай Він поспішить і прискорить діло Своє, щоб ми бачили, і нехай наблизиться і прийде для виконання ради Святого Ізраїлевого, щоб ми пізнали!» |
|
20
|
20
|
| Г0ре глаг0лющымъ лукaвое д0брое, и3 д0брое лукaвое, полагaющымъ тмY свётъ, и3 свётъ тмY, полагaющымъ г0рькое слaдкое, и3 слaдкое г0рькое. | Горе тим, які зло називають добром, і добро — злом, пітьму вважають світлом, і світло — пітьмою, гірке вважають солодким, і солодке — гірким! |
|
21
|
21
|
| Г0ре, и5же мyдри въ себЁ сами1хъ и3 пред8 соб0ю разyмни. | Горе тим, які мудрі у своїх очах і розумні перед самими собою! |
|
22
|
22
|
| Г0ре крBпкимъ вaшымъ, віно2 пію1щымъ, и3 вельм0жамъ растворsющымъ сікeръ, | Горе тим, які сміливі пити вино і сильні готувати міцний напій, |
|
23
|
23
|
| њправдaющымъ нечести1ва дарHвъ рaди, и3 є4же є4сть првdное првdнагw взeмлющымъ t негw2. | які за подарунки виправдовують винного і правих позбавляють законного! |
|
24
|
24
|
| Сегw2 рaди ћкоже сгори1тъ тр0сть t ќгліz џгненнагw и3 сожжeтсz t плaмене разгорёвшагwсz, к0рень и4хъ ћкw пeрсть бyдетъ, и3 цвётъ и4хъ ћкw прaхъ взhдетъ: не восхотёша бо зак0на гDа саваHfа, но сл0во с™aгw ї}лева раздражи1ша. | За те, як вогонь з’їдає солому, і полум’я знищує сіно, так зотліє корінь їх, і цвіт їх розвіється, як порох; тому що вони відкинули закон Господа Саваофа і знехтували слово Святого Ізраїлевого. |
|
25
|
25
|
| И# воз8zри1сz гнёвомъ гDь саваHfъ на лю1ди сво‰, и3 наложи2 рyку свою2 на ни1хъ, и3 порази2 и5хъ: и3 раздражи1шасz г0ры, и3 бhша трyпи и4хъ ћкw гн0й посредЁ пути2. И# во всёхъ си1хъ не tврати1сz ћрость є3гw2, но є3щE рукA є3гw2 высокA. | За те запалає гнів Господа на народ Його, і простягне Він руку Свою на нього й уразить його, так що здригнуться гори, і трупи їхні будуть як послід на вулицях. І при усьому цьому гнів Його не відвернеться, і рука Його ще буде простягнута. |
|
26
|
26
|
| Воздви1гнетъ ќбw знaменіе во kзhцэхъ сyщихъ далeче и3 позви1ждетъ и5мъ t конє1цъ земли2, и3 сE, ск0рw лeгцэ грzдyтъ: | І підніме прапор народам далеким, і дасть знак тому, хто живе на краю землі, — і ось, він легко і скоро прийде; |
|
27
|
27
|
| не взaлчутъ, ни ўтрудsтсz, ни воздрeмлютъ, ни поспsтъ, ни распоsшутъ п0zсwвъ свои1хъ t чрeслъ свои1хъ, нижE раст0ргнутсz ремє1ни сапогHвъ и4хъ: | не буде у нього ні втомленого, ні знеможеного; жоден не задрімає і не засне, і не зніметься пояс зі стегон його, і не розірветься ремінь на взутті його; |
|
28
|
28
|
| и4хже стрёлы nстры6 сyть, и3 лyцы и4хъ напрzжeни: кwпhта к0ней и4хъ ћкw твeрдъ кaмень вмэни1шасz, колeса колесни1цъ и4хъ ћкw бyрz. | стріли його загострені, і всі луки його натягнуті; копита коней його подібні до кременю, і колеса його — як вихор; |
|
29
|
29
|
| Kрsтсz ћкw льв0ве, и3 предстaша ћкw льви6чища: и3 и4метъ, и3 возопіeтъ ћкw ѕвёрь, и3 и3звeржетъ, и3 не бyдетъ teмлющагw и5хъ. | ревіння його — як ревіння левиці; він рикає подібно до скимнів, і зареве, і схопить здобич і віднесе, і ніхто не відніме. |
|
30
|
30
|
| И# возопіeтъ и4хъ рaди въ т0й дeнь, ћкw шyмъ м0рz волнyющасz: и3 воззрsтъ на зeмлю, и3 сE, тмA жeстока въ недоумёніи и4хъ. | І зареве на нього у той день ніби ревіння розбурханого моря; і спогляне він на землю, і ось — пітьма, горе, і світло померкло у хмарах. |
