1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lг
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
| Г0ре њби1дzщымъ вaсъ! вaсъ никт0же и3з8wби1дитъ, и3 tвергazй вaсъ не tвeржетъ: плэнeни бyдутъ tметaющіи (вaсъ) и3 предадsтсz, и3 ћкw м0ліе въ ри1зэ, тaкw побэждeни бyдутъ. | Горе тобі, спустошувач, який не був спустошуваним, і грабіжник, якого не грабували! Коли закінчиш спустошування, будеш спустошений і ти; коли припиниш грабунки, розграбують і тебе. |
|
2
|
2
|
| ГDи, поми1луй ны2, на тs бо ўповaхомъ: бhсть плeмz непокарsющихсz въ пaгубу, спcніе же нaше во врeмz печaли. | Господи! помилуй нас; на Тебе уповаємо ми; будь нашою силою з раннього ранку і спасінням нашим у час тисняви. |
|
3
|
3
|
| Глaсомъ стрaха твоегw2 ўжас0шасz лю1діе t стрaха твоегw2, и3 разсёzшасz kзhцы. | Від грізного гласу Твого побіжать народи; коли повстанеш, розсіються племена, |
|
4
|
4
|
| Нн7э же соберyтсz кwрhсти вaшz мaлагw и3 вели1кагw: ћкоже ѓще кто2 соберeтъ прyги, тaкw наругaютсz вaмъ. | і будуть збирати здобич вашу, як збирає гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана. |
|
5
|
5
|
| С™ъ бGъ живhй въ вhшнихъ, нап0лнисz сіHнъ судA и3 прaвды. | Високий Господь, Який живе у вишніх; Він наповнить Сион судом і правдою. |
|
6
|
6
|
| Въ зак0нэ предадsтсz, въ сокр0вищихъ спcніе нaше, тaмw премyдрость и3 хи1трость и3 бlгочeстіе ко гDеви: сі‰ сyть сокрHвища прaвды. | І настануть безпечні часи твої, повнота спасіння, мудрости і відання; страх Господній буде скарбом твоїм. |
|
7
|
7
|
| СE, нн7э во стрaсэ вaшемъ тjи ўбоsтсz: и4хже боsстесz, возопію1тъ t вaсъ: вBстницы бо п0слани бyдутъ г0рцэ плaчущесz, просsще ми1ра. | Ось, сильні їхні кричать на вулицях; посли для миру гірко плачуть. |
|
8
|
8
|
| Њпустёютъ бо си1хъ путіE: престA стрaхъ kзhкwвъ, и3 завётъ и4же къ ни6мъ взeмлетсz, и3 не вмэнитE и4хъ въ человёки. | Спорожніли дороги; не стало подорожніх; він порушив договір, зруйнував міста, — ні у що ставить людей. |
|
9
|
9
|
| Восплaкасz землS, посрaмленъ лівaнъ, блaто бhсть сaрwнь: kвлeна бyдетъ галілeа и3 хермeль. | Земля нарікає, сохне; Ливан посоромлений, зів’янув; Сарон схожий став на пустелю, й оголені від листя свого Васан і Кармил. |
|
10
|
10
|
| Нн7э воскrну, гlетъ гDь, нн7э прослaвлюсz, нн7э вознесyсz. | Нині Я повстану, — говорить Господь, — нині піднімуся, нині піднесуся. |
|
11
|
11
|
| Нн7э ќзрите, нн7э њщутитE, тщeтна бyдетъ крёпость дyха вaшегw: џгнь вы2 поsстъ. | Ви вагітні сіном, розродіться соломою; дихання ваше — вогонь, який пожере вас. |
|
12
|
12
|
| И# бyдутъ kзhцы пожжeни, ѓки тeрніе на ни1вэ размeтано и3 пожжeно. | І будуть народи, як розпалене вапно, як зрубане терня, будуть спалені у вогні. |
|
13
|
13
|
| Ўслhшатъ дaльніи, ±же сотвори1хъ, (гlетъ гDь,) ўвёдzтъ приближaющіисz крёпость мою2. | Слухайте, далекі, що зроблю Я; і ви, ближні, пізнайте могутність Мою. |
|
14
|
14
|
| Tступи1ша, и5же въ сіHнэ, беззакHнницы, пріи1метъ трeпетъ нечести6выz: кто2 возвэсти1тъ вaмъ, ћкw џгнь гори1тъ; кто2 возвэсти1тъ вaмъ мёсто вёчное; | Злякалися грішники на Сионі; тремтіння оволоділо нечестивими: «хто з нас може жити при вогні, що пожирає? хто з нас може жити при вічному полум’ї?» |
|
15
|
15
|
| Ходsй въ прaвдэ, глаг0лzй прaвый пyть, ненави1дzй беззак0ніz и3 непрaвды и3 рyцэ tтрzсazй t дарHвъ: њтzгчавazй ќшы, да не ўслhшитъ судA кр0ве: смежazй џчи, да не ќзритъ непрaвды, | Той, хто ходить у правді і говорить істину; хто нехтує користь від утиску, утримує руки свої від хабарів, затикає вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і закриває очі свої, щоб не бачити зла; |
|
16
|
16
|
| сeй всели1тсz во выс0цэ пещeрэ кaмене крёпкагw: хлёбъ є3мY дaстсz, и3 водA є3гw2 вёрна. | той буде жити на висотах; притулок його — неприступні скелі; хліб буде даний йому; вода у нього не висохне. |
|
17
|
17
|
| ЦRS со слaвою ќзрите, и3 џчи вaши ќзрzтъ зeмлю и3здалeча, | Очі твої побачать Царя у красі Його, побачать землю віддалену; |
|
18
|
18
|
| душA вaша поучи1тсz стрaху гDню: гдЁ сyть книгHчіи; гдЁ сyть совэщавaющіи; гдЁ є4сть и3считazй питaємыz м†лы и3 вели6ки лю1ди; | серце твоє буде тільки згадувати про жахи: «де той, хто робив перепис? де той, хто зважував данину? де той, хто оглядав вежі?» |
|
19
|
19
|
| И%мже не совэщaше, нижE вёдzше глуб0кій глaсъ и3мyщагw, ћкw не слhшати лю1демъ ўничтожє1нымъ, и3 нёсть слhшащему смhсла. | Не побачиш більше народу лютого, народу з глухою, нерозбірливою мовою, з мовою дивною, незрозумілою. |
|
20
|
20
|
| СE, сіHнъ грaдъ, спасeніе нaше, џчи твои2 ќзрzтъ, їеrли1ме, грaде богaтый, кyщы не поколeблютсz, нижE подви1гнутсz к0ліе хрaмины є3гw2 въ вёчное врeмz, и3 ќжz є3гw2 не прет0ргнутсz. | Поглянь на Сион, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не викоріняться, і жоден шнур її не порветься. |
|
21
|
21
|
| Ћкw и4мz гDне вели1ко вaмъ є4сть, мёсто вaмъ бyдетъ, рёки и3 ровє1нницы шир0цы и3 прострaнни: не п0йдеши по семY пути2, нижE п0йдетъ корaбль пловyщь: | Там у нас великий Господь буде замість рік, замість широких каналів; туди не ввійде жодне веслове судно, і не пройде великий корабель. |
|
22
|
22
|
| бGъ бо м0й вели1къ є4сть: не минeтъ менE гDь судіS нaшъ, гDь кн7зь нaшъ, гDь цRь нaшъ, гDь т0й нaсъ сп7сeтъ. | Бо Господь — суддя наш, Господь — законодавець наш, Господь — цар наш; Він спасе нас. |
|
23
|
23
|
| Прервaшасz ќжz тво‰, ћкw не ўкрэпи1шасz: щ0гла твоS преклони1сz, не распyститъ вётрилъ, не воздви1гнетъ знaменіz, д0ндеже предaстсz на плэнeніе: тёмже мн0зи хромjи плёнъ сотворsтъ, | Ослабли мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде великий розподіл здобичі, так що і кульгаві підуть на грабунок. |
|
24
|
24
|
| и3 не рекyтъ: труждaемсz, лю1діе живyщіи въ ни1хъ, њстaвисz бо и5мъ грёхъ. | І жоден з жителів не скаже: «я хворий»; народу, який живе там, будуть відпущені гріхи. |
