1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa …ѕ
|
Глава 66
|
|
1
|
1
|
| Тaкw гlетъ гDь: нб7о пrт0лъ м0й, землs же подн0жіе ногY моє1ю: кjй д0мъ сози1ждете ми2, и3 к0е мёсто пок0ища моегw2; | Так говорить Господь: небо — престіл Мій, а земля — підніжжя ніг Моїх; де ж побудуєте ви дім для Мене, і де місце спокою Мого? |
|
2
|
2
|
| Вс‰ бо сі‰ сотвори2 рукA моS, и3 сі‰ сyть вс‰ мо‰, гlетъ гDь. И# на кого2 воззрю2, т0кмw на кр0ткаго и3 молчали1ваго и3 трепeщущаго словeсъ мои1хъ; | Бо усе це створила рука Моя, і усе це було, — говорить Господь. А ось на кого Я спогляну: на смиренного і скрушеного духом і на того, хто тріпоче перед словом Моїм. |
|
3
|
3
|
| Беззак0нникъ же жрsй ми2 телцA, ћкw ўбивazй псA: и3 приносsй семідaлъ, ћкw кр0вь свинyю: даsй лівaнъ въ пaмzть, ѓки хyлникъ. И# тjи и3збрaша пути6 сво‰, и3 мeрзwсти и4хъ, ±же душA и4хъ и3зв0ли. | [Беззаконник же,] який заколює вола — те саме, що той, хто вбиває людину; хто приносить агнця у жертву — те саме, що хто задушив пса; хто приносить семидал — те саме, що той, хто приносить свинячу кров; хто курить фіміам [у пам’ять] — те саме, що той, хто молиться ідолу; і як вони обрали власні свої шляхи, і душа їх знаходить задоволення у мерзотах їхніх, — |
|
4
|
4
|
| И# ѓзъ и3зберY поруг†ніz и4хъ и3 грэхи2 и4хъ воздaмъ и5мъ: ћкw звaхъ и5хъ, и3 не послyшаша менE, гlахъ, и3 преслyшаша и3 сотвори1ша ѕл0е предо мн0ю, и3 ±же не хотёхъ, и3збрaша. | так і Я вживу їх спокусу і наведу на них жахливе для них: тому що Я кликав, і ніхто не відповідав, говорив, і вони не слухали, а робили лихе в очах Моїх і обирали те, що неугодно Мені. |
|
5
|
5
|
| Ўслhшите гlг0лъ гDень, трепeщущіи словесE є3гw2: рцhте, брaтіz, ненави1дzщымъ вaсъ и3 гнушaющымсz, да и4мz гDне прослaвитсz и3 kви1тсz во весeліи и4хъ, и3 nни2 посрaмzтсz. | Вислухайте слово Господа ви, що тремтите перед словом Його: ваші брати, які ненавидять вас і виганяють вас за ім’я Моє, говорять: «нехай явить Себе у славі Господь, і ми подивимося на радість вашу». Але вони будуть посоромлені. |
|
6
|
6
|
| Глaсъ в0плz t грaда, глaсъ t хрaма, глaсъ гDа воздаю1щагw воздаsніе сопроти1вzщымсz. | Ось, шум з міста, голос із храму, голос Господа, Який відомщає ворогам Своїм. |
|
7
|
7
|
| Прeжде нeже чревоболёти є4й, роди2, прeжде нeже пріити2 трудY чревоболёніz, и3збэжE и3 породи2 мyжескъ п0лъ. | Ще не мучилася пологами, а народила; раніше ніж настали болі її, розрішилася сином. |
|
8
|
8
|
| Кто2 слhша сицев0е, и3 кто2 ви1дэ си1це; ѓще родилA землS съ болёзнію во є3ди1нъ дeнь; и3ли2 и3 роди1сz kзhкъ вeсь кyпнw, ћкw поболЁ и3 роди2 сіHнъ дёти сво‰; | Хто чув таке? хто бачив подібне до цього? чи виникала країна в один день? чи народжувався народ в один раз, як Сион, ледь почав пологами мучитися, породив синів своїх? |
|
9
|
9
|
| Ѓзъ же дaхъ чazніе сіE, и3 не помzнyлъ є3си2 менE, речE гDь. Не сe ли, ѓзъ родsщую и3 непл0дную сотвори1хъ; речE бGъ тв0й. | Чи доведу Я до пологів, і не дам народити? — говорить Господь. Або, даючи силу народити, чи закрию утробу? — говорить Бог твій. |
|
10
|
10
|
| Весели1сz, їеrли1ме, и3 торжествyйте въ нeмъ, вси2 лю1бzщіи є3го2 и3 живyщіи въ нeмъ: рaдуйтесz вкyпэ съ ни1мъ рaдостію, вси2 є3ли1цы плaкасте њ нeмъ, | Звеселіться з Єрусалимом і радійте за нього усі, хто любить його! радійте з ним радістю усі, хто сумував за нього, |
|
11
|
11
|
| да ссeте и3 насhтитесz t сосцA ўтэшeніz є3гw2, да ссaвше насладитeсz t вх0да слaвы є3гw2. | щоб вам годуватися і насичуватися від сосків утішення його, упиватися і насолоджуватися перенасиченням слави його. |
|
12
|
12
|
| Ћкw сі‰ гlетъ гDь: сE, ѓзъ ўкланsю на нS ѓки рэкY ми1ра, и3 ѓки пот0къ наводнsемый слaву kзhкwвъ: дёти и4хъ на рaмена вз‰ты бyдутъ и3 на колBну ўтёшатсz. | Бо так говорить Господь: ось, Я направляю до нього мир як ріку, і багатство народів — як потік, що розливається для насолоди вашої; на руках будуть носити вас і на колінах пестити. |
|
13
|
13
|
| Ћкоже ѓще кого2 мaти ўтэшaетъ, тaкw и3 ѓзъ ўтёшу вы2, и3 во їеrли1мэ ўтёшитесz | Як утішає когось мати його, так утішу Я вас, і ви будете втішені в Єрусалимі. |
|
14
|
14
|
| и3 ќзрите, и3 возрaдуетсz сeрдце вaше, и3 кHсти вaшz ћкw травA прозsбнутъ: и3 познaетсz рукA гDнz боsщымсz є3гw2, и3 запрети1тъ непокарsющымсz. | І побачите це, і зрадіє серце ваше, і кістки ваші розцвітуть, як молода зелень, і відкриється рука Господа рабам Його, а на ворогів Своїх Він розгнівається. |
|
15
|
15
|
| Сe бо, гDь ћкw џгнь пріи1детъ, и3 ћкw бyрz колєсни1цы є3гw2, воздaти ћростію tмщeніе своE и3 прещeніе во плaмени џгненнэ: | Бо ось, прийде Господь у вогні, і колісниці Його — як вихор, щоб вилити гнів Свій з люттю і покарання Своє з палаючим вогнем. |
|
16
|
16
|
| nгнeмъ бо гDнимъ суди1тисz бyдетъ всS землS, и3 мечeмъ є3гw2 всsка пл0ть: мн0зи ћзвени бyдутъ t гDа. | Бо Господь з вогнем і мечем Своїм зробить суд над усякою плоттю, і багато буде вражених Господом. |
|
17
|
17
|
| Њчищaющіисz и3 њсвzщaющіисz во вертогрaдэхъ и3 въ преддвeріихъ kдyщіи мsсо свин0е и3 мeрзwсти и3 мhшы вкyпэ поги1бнутъ, речE гDь. | Ті, які освячують і очищають себе у дібровах, один за одним, їдять свиняче м’ясо і мерзоти і мишей, — усі загинуть, — говорить Господь. |
|
18
|
18
|
| И# ѓзъ дэлA и4хъ и3 помышлeніе и4хъ вёмъ, и3 грzдY собрaти вс‰ нар0ды и3 kзhки, и3 пріи1дутъ и3 ќзрzтъ слaву мою2: | Бо Я знаю діяння їх і думки їх; і ось, прийду зібрати всі народи і язики, і вони прийдуть і побачать славу Мою. |
|
19
|
19
|
| и3 њстaвлю на ни1хъ знaменіе, и3 послю2 t ни1хъ спасeныхъ во kзhки, во fарсjсъ и3 въ фyдъ, и3 въ лyдъ и3 въ мос0хъ, и3 въ fовeль и3 во є3ллaду, и3 во џстровы д†льніz, и5же не слhшаша и4мене моегw2, нижE ви1дэша слaву мою2: и3 возвэстsтъ слaву мою2 во kзhцэхъ, | І покладу на них знамення, і пошлю зі спасенних від них до народів: у Фарсис, до Пула і Луда, до тих, що натягують лук, до Тубала і Явана, на далекі острови, які не чули про Мене і не бачили слави Моєї: і вони сповістять народам славу Мою |
|
20
|
20
|
| и3 приведyтъ брaтію вaшу t всёхъ kзы6къ дaръ гDеви, съ к0ньми и3 колесни1цами и3 съ носи1лами мскHвъ, под8 сёньми во с™hй грaдъ їеrли1мъ, речE гDь, ѓки бы принесли2 сhнове ї}лєвы жє1ртвы сво‰ мнЁ со pалмы6 въ д0мъ гDень: | і представлять усіх братів ваших від усіх народів у дар Господу на конях і колісницях, і на ношах, і на мулах, і на швидких верблюдах, на святу гору Мою, в Єрусалим, — говорить Господь, — подібно до того, як сини Ізраїлеві приносять дар у дім Господа у чистому сосуді. |
|
21
|
21
|
| и3 t тёхъ поимY себЁ жерцы2 и3 леvjты, речE гDь. | З них буду брати також у священики і левити, — говорить Господь. |
|
22
|
22
|
| Ћкоже бо нeбо н0во и3 землS новA, ±же ѓзъ творю2, пребывaютъ предо мн0ю, гlетъ гDь, тaкw стaнетъ сёмz вaше и3 и4мz вaше: | Бо, як нове небо і нова земля, які Я створю, завжди будуть перед лицем Моїм, — говорить Господь, — так буде і сíм’я ваше й ім’я ваше. |
|
23
|
23
|
| и3 бyдетъ мцcъ t мцcа, и3 суббHта t суббHты, пріи1детъ всsка пл0ть поклони1тисz предо мн0ю во їеrли1мъ, речE гDь: | Тоді з місяця у місяць і з суботи у суботу буде приходити усяка плоть перед лице Моє на поклоніння, говорить Господь. |
|
24
|
24
|
| и3 и3зhдутъ и3 ќзрzтъ трyпы человёкwвъ преступи1вшихъ мнЁ: чeрвь бо и4хъ не скончaетсz, и3 џгнь и4хъ не ўгaснетъ, и3 бyдутъ въ поз0ръ всsцэй пл0ти. | І будуть виходити і побачать трупи людей, які відступили від Мене: бо черва їх не помре, і вогонь їх не згасне; і будуть вони мерзотою для усякої плоті. |
