Главa к7в
|
Глава 22
|
1
|
1
|
Видёніе дeбри сіHни. Что2 бhсть тебЁ, ћкw нн7э возлэз0сте вси2 на хр†мины тщє1тныz; | Пророцтво про долину видіння. — Що з тобою, що ти весь зійшов на покрівлі? |
2
|
2
|
Нап0лнисz грaдъ вопію1щихъ, ўsзвленніи твои2 не мечьми2 ўzзвлeни, нижE мертвецы2 твои2 ўмерщвлeни рaтію: | Місто гамірливе, яке хвилюється, місто радісне! Уражені твої не мечем убиті і не у битві померли; |
3
|
3
|
вси2 кн‰зи твои2 побэг0ша, и3 плэнeнніи жeстоцэ сyть свsзани, и3 крёпцыи въ тебЁ далeче tбэжaша. | усі вожді твої бігли разом, але були зв’язані стрільцями; усі знайдені у тебе зв’язані разом, як би далеко не бігли. |
4
|
4
|
Сегw2 рaди рек0хъ: њстaвите менE, да г0рцэ восплaчусz: не належи1те ўтэшaти мS њ сокрушeніи дщeре р0да моегw2: | Тому говорю: залиште мене, я буду плакати гірко; не намагайтеся утішати мене у розоренні дочки народу мого. |
5
|
5
|
ћкw дeнь мzтeжа и3 пaгубы и3 попрaніz, и3 смzтeніе t гDа саваHfа: въ дeбри сіHни скитaютсz, t мaла дaже до вели1ка скитaютсz по горaмъ. | Бо день сум’яття і потоптання і збентеження у долині видіння від Господа, Бога Саваофа. Ламають стіну, і крик піднімається у гори. |
6
|
6
|
Е#ламjтє же взsша тyлы, и3 всaдницы человёцы на к0нехъ, и3 соб0ръ њполчeніz. | І Елам несе сагайдак; люди на колісницях і вершники, і Кир оголює щит. |
7
|
7
|
И# бyдутъ и3збр†нны дє1бри тво‰, нап0лнzтсz колесни1цъ, кHнницы же застyпzтъ вратA тво‰ | І ось, кращі долини твої повні колісниць, і вершники вишикувалися навпроти воріт, |
8
|
8
|
и3 tкрhютъ вратA ї{дина, и3 воззрsтъ въ т0й дeнь во и3збр†нныz д0мы грaда, | і знімають покров з Юдеї; і ти у той день звертаєш погляд на запас зброї у домі кедровому. |
9
|
9
|
и3 tкрhютъ сокровє1ннаz домHвъ краегрaдіz давjдова, и3 ќзрzтъ, ћкw мн0жайшіи сyть, и3 ћкw tврати1ша в0ду дрeвніz купёли во грaдъ, | Але ви бачите, що багато проламів у стіні міста Давидового, і збираєте во́ди у нижньому ставку; |
10
|
10
|
и3 ћкw разори1ша д0мы їеrли6мли на ўтверждeніе стэнЁ грaднэй. | і відзначаєте доми у Єрусалимі, і руйнуєте доми, щоб зміцнити стіну; |
11
|
11
|
И# сотвори1сте себЁ в0ду междY двэмA стэнaма, внутрьyду купёли дрeвніz, и3 не воззрёсте на сотвори1вшаго ю5 и3спeрва, и3 согрaждшагw ю5 не ви1дэсте. | і влаштовуєте між двома стінами сховище для вод старого ставка. А на Того, Хто це робить, не дивитеся, і не дивитеся на Того, Хто здавна визначив це. |
12
|
12
|
И# призвA гDь, гDь саваHfъ въ т0й дeнь плaчь и3 рыдaніе, и3 њстрижeніе и3 препоsсаніе во врє1тища: | І Господь, Господь Саваоф, закликає вас у цей день плакати і тужити, й обстригти волосся й опоясатися веретищем. |
13
|
13
|
тjи же сотвори1ша рaдость и3 весeліе, закалaюще телцы2 и3 жрyще џвцы, ћкw ћсти мzсA и3 пи1ти віно2, глаг0люще: да ћмы и3 піeмъ, ќтрэ бо ќмремъ. | Але ось, веселощі і радість! Убивають волів, і ріжуть овець; їдять м’ясо, і п’ють вино: «будемо їсти і пити, бо завтра помремо!» |
14
|
14
|
И# tкровє1нна сі‰ сyть во ќшію гDа саваHfа, ћкw не њстaвитсz вaмъ т0й грёхъ, д0ндеже ќмрете. | І відкрив мені у вуха Господь Саваоф: не буде прощено вам це нечестя, доки не помрете, сказав Господь, Господь Саваоф. |
15
|
15
|
Си1це гlетъ гDь саваHfъ: и3ди2 въ кyщу ко сомнaну строи1телю д0му и3 рцы2 є3мY: | Так сказав Господь, Господь Саваоф: іди собі, піди до цього царедворця, до Севни, начальника палацу [і скажи йому]: |
16
|
16
|
что2 ты2 здЁ, и3 что2 тебЁ здЁ, ћкw и3стесaлъ є3си2 себЁ здЁ гр0бъ и3 сотвори1лъ є3си2 себЁ на выс0цэ гр0бъ, и3 написaлъ є3си2 себЁ на кaмени кyщу; | що у тебе тут, і хто тут у тебе, що ти тут висікаєш собі гробницю? — Він висікає собі гробницю на підвищенні, вирубує у скелі житло собі. |
17
|
17
|
СE, нн7э гDь саваHfъ и3звeржетъ и3 сотрeтъ мyжа, и3 tи1метъ ќтварь твою2 и3 вэнeцъ тв0й слaвный, | Ось, Господь перекине тебе, як кидає сильна людина, і стисне тебе у клубок; |
18
|
18
|
и3 повeржетъ тS во странY вели1ку и3 безмёрну, и3 тaмw ќмреши: и3 положи1тъ колесни1цу твою2 д0брую въ безчeстіе и3 д0мъ кнsзz твоегw2 въ попрaніе: | згорнувши тебе у згорток, кине тебе, як меч, у землю простору; там ти помреш, і там чудові колісниці твої будуть ганьбою для дому господаря твого. |
19
|
19
|
и3 и3звeржешисz t строи1телства твоегw2 и3 t степeне твоегw2. | І зіштовхну тебе з місця твого, і скину тебе із ступеня твого. |
20
|
20
|
И# бyдетъ въ т0й дeнь, и3 призовY рабA моего2 є3ліакjма сhна хелкjева | І буде у той день, прикличу раба Мого Елиакима, сина Хелкиїного, |
21
|
21
|
и3 њблекY є3го2 во ќтварь твою2, и3 вэнeцъ тв0й дaмъ є3мY и3 держaву твою2, и3 строи1телство твоE дaмъ въ рyцэ є3гw2, и3 бyдетъ ћкw nтeцъ живyщымъ во їеrли1мэ и3 живyщымъ во їудeи. | і вдягну його в одяг твій, і поясом твоїм підпережу його, і владу твою передам до рук його; і буде він батьком для жителів Єрусалима і для дому Іудиного. |
22
|
22
|
И# дaмъ є3мY слaву давjдову, и3 њбвладёетъ, и3 не бyдетъ противоглаг0лющагw: и3 дaмъ є3мY клю1чь д0му давjдова на рaмо є3гw2, и3 tвeрзетъ, и3 не бyдетъ затворsющагw, и3 затв0ритъ, и3 не бyдетъ tверзaющагw. | І ключ дому Давидового покладу на рамена його; відчинить він, і ніхто не зачинить; зачинить він, і ніхто не відчинить. |
23
|
23
|
И# постaвлю є3го2 кнsзz на мёстэ вёрнэ, и3 бyдетъ на прест0лэ слaвы д0му nтцA своегw2. | І зміцню його як цвях у твердому місці; і буде він як сідалище слави для дома батька свого. |
24
|
24
|
И# бyдетъ ўповazй на него2 всsкъ слaвный въ домY nтцA є3гw2, t мaла дaже до вели1ка: и3 бyдутъ зави1сzще на нeмъ. | І буде висіти на ньому вся слава дому батька його, дітей та онуків, усього домашнього начиння до останніх музичних інструментів. |
25
|
25
|
Въ т0й дeнь, сі‰ гlетъ гDь саваHfъ, подви1гнетсz человёкъ ўтверждeнъ на мёстэ вёрнэ, и3 tи1метсz, и3 падeтъ, и3 потреби1тсz слaва, ћже на нeмъ, ћкw гDь гlа. | У той день, — говорить Господь Саваоф, — похитнеться цвях, укріплений у твердому місці, і буде вибитий, і впаде, і розпадеться уся вага, яка на ньому: бо Господь говорить. |