1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa l
|
Глава 30
|
|
1
|
1
|
| Г0ре, ч†да tступи6вшаz, сі‰ гlетъ гDь: сотвори1сте совётъ не мн0ю и3 завёты не д¦омъ мои1мъ, приложи1ти грэхи2 ко грэхHмъ: | Горе непокірливим синам, — говорить Господь, — які роблять наради, але без Мене, і укладають союзи, але не за духом Моїм, щоб додавати гріх до гріха: |
|
2
|
2
|
| и3дyщіи сни1ти во є3гЂпетъ, менe же не вопроси1ша, є4же п0мощь и3мёти t фараHна и3 заступлeніе t є3гЂптzнъ. | не запитавши вуст Моїх, йдуть у Єгипет, щоб підкріпити себе силою фараона й укритися під тінню Єгипту. |
|
3
|
3
|
| Бyдетъ бо вaмъ покр0въ фараHновъ въ постыдёніе и3 ўповaющымъ на є3гЂпетъ ўкори1зна: | Але сила фараона буде для вас соромом, і притулок під тінню Єгипту — нечестям; |
|
4
|
4
|
| ћкw сyть въ тaнэ старBйшины є3гw2, и3 вBстницы є3гw2 ѕли2. | тому що князі його* вже у Цоані, і посли його дійшли до Ханеса. |
|
5
|
5
|
| ВотщE потрудsтсz людjй рaди, и5же не ўп0льзуютъ и4хъ, нижE на п0мощь, нижE на п0льзу, но на стyдъ и3 на ўкори1зну. | Усі вони будуть посоромлені через народ, який некорисний для них; не буде від нього ні допомоги, ні користи, але — стид і сором. |
|
6
|
6
|
| Видёніе четверон0гихъ, и5же въ пустhни. 6 Въ печaли и3 въ тэснотЁ лeвъ и3 льви1чищь: tтyду ѓспіды и3 плeмz ѓспідwвъ парsщихъ, и5же везsху на nслёхъ и3 на велблю1дэхъ богaтство своE ко kзhку, и4же не пом0жетъ и5мъ въ п0мощь, но на стyдъ и3 ўкори1зну. | Тягарі на тваринах, які йдуть на південь, по землі гноблення й утисків, звідки виходять левиці і леви, аспиди і летючі змії; вони несуть на хребтах ослів багатства свої і на горбах верблюдів скарби свої до народу, який не принесе їм користи. |
|
7
|
7
|
| Е#гЂптzне вотщE и3 всyе ўспёютъ вaмъ: возвэсти2 и5мъ, ћкw тщeтно ўтэшeніе вaше сіE. | Бо допомога Єгипту буде марна і даремна; тому Я сказав їм: сила їх — сидіти спокійно. |
|
8
|
8
|
| Нн7э u5бо сёдъ напиши2 сі‰ на дскЁ и3 въ кни1гу: ћкw бyдутъ сі‰ во дни6 времeнъ и3 дaже до вёка. | Тепер піди, накресли це на дошці у них, і впиши це у книгу, щоб залишилося на майбутній час, назавжди, навіки. |
|
9
|
9
|
| Ћкw лю1діе непокори1ви сyть, сhнове лжи1віи, и5же не похотёша слhшати зак0на б9іz, | Бо це народ непокірний, діти неправдиві, діти, які не хочуть слухати закону Господнього, |
|
10
|
10
|
| глаг0люще прbр0кwмъ: не повёдайте нaмъ: и3 видBніz ви1дzщымъ: не глаг0лите нaмъ, но нaмъ глаг0лите и3 возвэщaйте нaмъ и3н0е прельщeніе | які провидцям говорять: «перестаньте провидіти», і пророкам: «не пророкуйте нам правди, говоріть нам утішне, пророкуйте приємне; |
|
11
|
11
|
| и3 соврати1те нaсъ съ пути2 сегw2: tими1те t нaсъ пyть сeй и3 tими1те t нaсъ сyдъ ї}левъ [Е#вр.: с™0е ї}лево.]. | зійдіть з дороги, ухиліться від путі; усуньте від очей наших Святого Ізраїлевого». |
|
12
|
12
|
| Тогw2 рaди си1це гlетъ гDь с™hй ї}левъ: понeже не покори1стесz словесє1мъ си6мъ и3 надёzстесz на лжY, и3 ћкw пороптaсте и3 ўповaюще бhсте на сл0во сіE, | Тому так говорить Святий Ізраїлів: оскільки ви відкидаєте слово це, а сподіваєтеся на обман і неправду, і спираєтеся на те: |
|
13
|
13
|
| сегw2 рaди бyдетъ вaмъ грёхъ сeй, ѓки стэнA пaдающаz внезaпу грaда твeрда плэнeна, є3гHже ѓбіе настои1тъ падeніе: | то беззаконня це буде для вас, як тріщина, що загрожує падінням, виявлена у високій стіні, руйнування якої настане раптово, в одну мить. |
|
14
|
14
|
| и3 падeніе є3гw2 бyдетъ ћкw сокрушeніе сосyда гли1нzна, t гли1ны др0бны, ћкw не м0жно њбрэсти2 въ ни1хъ чрeпа, и4мже џгнь в0змеши и3 въ џньже вліeши воды2 мaлw. | І Він зруйнує її, як розтрощують глиняну посудину, розбиваючи її без пощади, так що в уламках її не знайдеться і черепка, щоб узяти вогню з вогнища або зачерпнути води з водойми; |
|
15
|
15
|
| Тaкw гlетъ гDь, гDь с™hй ї}левъ: є3гдA возврати1всz возд0хнеши, тогдA спасeшисz и3 ўразумёеши, гдЁ є3си2 бhлъ: є3гдA ўповaлъ є3си2 на сyєтнаz, тщeтна крёпость вaша бhсть, и3 не хотёсте послyшати, | бо так говорить Господь Бог, Святий Ізраїлів: залишаючись на місці й у спокої, ви спаслися б; у тиші й упованні міцність ваша; але ви не хотіли |
|
16
|
16
|
| но рек0сте: на к0нехъ побёгнемъ. Тогw2 рaди побёгнете. И# рек0сте: на лeгкихъ всaдницы бyдемъ. Тогw2 рaди лeгцы бyдутъ гонsщіи вaсъ. | і говорили: «ні, ми на конях утечемо», — за те і побіжите; «ми на швидких поскачемо», — за те і ті, що переслідують вас, будуть швидкі. |
|
17
|
17
|
| T глaса є3ди1нагw побёгнутъ тhсzща, и3 t глaса пzти2 побёгнутъ мн0зи, д0ндеже њстaвлени бyдете ѓки щ0гла на горЁ и3 ћкw знaмz носsй на холмЁ. | Від погрози одного побіжить тисяча, від погрози п’ятьох побіжите так, що залишок ваш буде як віха на вершині гори і як знамено на пагорбі. |
|
18
|
18
|
| И# пaки пождeтъ бGъ, є4же ўщeдрити вaсъ, и3 сегw2 рaди вознесeтсz є4же поми1ловати вaсъ: занE судіS гDь бGъ вaшъ є4сть, и3 гдЁ њстaвите слaву вaшу; блажeни вси2 пребывaющіи въ нeмъ. | І тому Господь бариться, щоб поми́лувати вас, і тому ще утримується, щоб пожаліти вас; бо Господь є Бог правди: блаженні всі, що уповають на Нього! |
|
19
|
19
|
| ЗанE лю1діе с™jи въ сіHнэ вселsтсz, їеrли1мъ же плaчемъ восплaкасz: поми1луй мS. Поми1луетъ тS, є3гдA ўзрЁ глaсъ в0плz твоегw2, послyша тебE. | Народ буде жити на Сионі в Єрусалимі; ти не будеш багато плакати, — Він помилує тебе, за голосом волання твого, і як тільки почує його, відповість тобі. |
|
20
|
20
|
| И# дaстъ гDь вaмъ хлёбъ печaли и3 в0ду тёсную, и3 ктомY не прибли1жатсz къ тебЁ льстsщіи тS: ћкw џчи твои2 ќзрzтъ прельщaющихъ тS, | І дасть вам Господь хліб у горі і воду в нужді; і вчителі твої уже не будуть ховатися, й очі твої будуть бачити вчителів твоїх; |
|
21
|
21
|
| и3 ўшесA тво‰ ўслhшатъ словесA созади2 тебE прельщaющихъ, и5же глаг0лютъ: сeй пyть, поиди1мъ по немY и3ли2 на дeсно, и3ли2 на лёво. | і вуха твої будуть чути слово, що говорить позаду тебе: «ось шлях, ідіть ним», якби ви ухилилися праворуч і якби ви ухилилися ліворуч. |
|
22
|
22
|
| И# tвeржеши кумjры посрeбрєнныz, и3 позлащє1нныz раздроби1ши, и3 развёеши ћкw в0ду жены2 мёсzчныz, и3 ѓки мwтhла tвeржеши |. | Тоді ви будете вважати скверною оклад ідолів зі срібла твого й оклад ідолів із золота твого; ти кинеш їх, як нечистоту; ти скажеш їм: геть звідси. |
|
23
|
23
|
| ТогдA бyдетъ д0ждь сёмени земли2 твоеS, и3 хлёбъ жи1та земли2 твоеS бyдетъ и3з8oби1ленъ и3 тyченъ, и3 напасyтсz ск0ти твои2 въ т0й дeнь на мёстэ тyчнэ и3 прострaннэ. | І Він дасть дощ на насіння твоє, яким засієш поле, і хліб, плід землі, і він буде рясний і соковитий; стада твої у той день будуть пастися на широких пасовищах. |
|
24
|
24
|
| Ю#нцы2 вaши и3 вол0ве дёлающіи зeмлю наzдsтсz плeвъ смёшенныхъ со kчмeнемъ и3звёzнымъ. | І воли й осли, які обробляють поле, будуть їсти корм солоний, очищений лопатою і віялом. |
|
25
|
25
|
| И# бyдетъ на всsцэй горЁ выс0цэ и3 на всsцэмъ х0лмэ вознесeннэ водA текyщаz въ дeнь џный, є3гдA поги1бнутъ мн0зи, и3 є3гдA падyтсz столпи2: | І на всякій горі високій і на всякому пагорбі підвищеному потечуть струмки, потоки вод, у день великої поразки, коли упадуть вежі. |
|
26
|
26
|
| и3 бyдетъ свётъ луны2 ѓки свётъ с0лнца, и3 свётъ с0лнечный бyдетъ седмери1цею въ т0й дeнь, є3гдA и3сцэли1тъ гDь сокрушeніе людjй свои1хъ и3 болёзнь ћзвы твоеS и3сцэли1тъ. | І світло місяця буде, як світло сонця, а світло сонця буде світлішим усемеро, як світло семи днів, у той день, коли Господь обв’яже рану народу Свого і зцілить нанесені йому виразки. |
|
27
|
27
|
| СE, и4мz гDне и4детъ врeменемъ мн0гимъ, горsщаz ћрость є3гw2: со слaвою сл0во ўстeнъ є3гw2, сл0во гнёва п0лно, и3 гнёвъ ћрости ћкw џгнь поsстъ: | Ось, ім’я Господа йде здаля, горить гнів Його, і полум’я його сильне, вуста Його сповнені обурення, і язик Його, як вогонь, що поїдає, |
|
28
|
28
|
| и3 дyхъ є3гw2 ѓки водA въ дeбри влекyщи пріи1детъ дaже до вhи и3 раздэли1тсz, є4же смути1ти kзhки њ прельщeніи сyетнэмъ, и3 поженeтъ | прeлесть тщA, и3 в0зметъ | пред8 лицeмъ и4хъ. | і подих Його, як потік, що розлився, який піднімається навіть до шиї, щоб розвіяти народи до останку; і буде у щелепах народів вузда, яка направляє до омани. |
|
29
|
29
|
| Е#дA пrнw подобaетъ вaмъ рaдоватисz и3 входи1ти во с™†z мо‰ всегдA, ѓки прaзднующымъ и3 ћкw веселsщымсz вни1ти со сопёлію въ г0ру гDню къ бGу ї}леву; | А у вас будуть пісні, як у ніч священного свята, і веселість серця, як у того, хто йде із сопілкою на гору Господню, до твердині Ізраїлевої. |
|
30
|
30
|
| И# слhшану сотвори1тъ гDь слaву глaса своегw2, и3 ћрость мhшцы своеS показaти, съ ћростію и3 гнёвомъ, и3 со плaменемъ поzдaющимъ возгреми1тъ ѕёлнw, и3 ћкw водA и3 грaдъ низходsщь нyждею. | І загримить Господь величним гласом Своїм і явить тяжкий м’яз Свій у сильному гніві й у полум’ї вогню, що поїдає, у бурі й у повені й у кам’яному граді. |
|
31
|
31
|
| Глaсомъ бо гDнимъ побэждeни бyдутъ ґссmрjане ћзвою, є4юже ѓще порази1тъ |. | Бо від гласу Господа здригнеться Ассур, жезлом уражений. |
|
32
|
32
|
| И# бyдетъ є3мY w4крестъ, toнyдуже бЁ и4хъ надeжда п0мощи, на ню1же т0й ўповaше: тjи со тmмп†ны и3 гyсльми рaтовати бyдутъ нaнь t премэнeніz. | І всякий рух визначеного йому жезла, який Господь направить на нього, буде з тимпанами і цитрами, і Він піде проти нього війною спустошливою. |
|
33
|
33
|
| Тh бо прeжде днjй и3стsзанъ бyдеши: є3дA и3 тебЁ ўгот0васz цaрствовати; дeбрь глуб0кую, древесA леж†ща, џгнь и3 древA мнHга, ћрость гDнz ѓки дeбрь жyпеломъ горsщаz. | Бо Тофет давно уже влаштований; він приготований і для царя, глибокий і широкий; у багатті його багато вогню і дров; подув Господа, як потік сірки, запалить його. |
