1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7д
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
| СE, гDь разсhплетъ вселeнную и3 њпустоши1тъ ю5, и3 tкрhетъ лицE є3S и3 расточи1тъ живyщыz на нeй. | Ось, Господь спустошує землю і робить її неплідною: змінює вигляд її і розсіває тих, що живуть на ній. |
|
2
|
2
|
| И# бyдутъ лю1діе ѓки жрeцъ, и3 рaбъ ѓки господи1нъ, и3 рабA ѓки госпожA: бyдетъ купyzй ћкw продаsй, и3 взаи1мъ є4млzй ѓки заимодaвецъ, и3 д0лжный ѓки є3мyже є4сть д0лженъ. | І що буде з народом, те і зі священиком; що зі слугою, те і з господарем його; що зі служницею, те і з господинею її; що з тим, хто купує, те і з тим, що продає; що з позичальником, те і з позикодавцем; що з лихварем, те і з тим, що дає у ріст. |
|
3
|
3
|
| Тлёніемъ и3стлёетъ землS, и3 расхищeніемъ расхищeна бyдетъ землS: ўстa бо гDнz гlаша сі‰. | Земля спустошена вкрай і зовсім розграбована, бо Господь прорік слово це. |
|
4
|
4
|
| Восплaкасz землS, и3 растлённа бhсть вселeннаz, восплaкашасz выс0цыи земли2. | Ремствує, смутна земля; поник, смутний всесвіт; поникли ті, що підносилися над народом землі. |
|
5
|
5
|
| Землs бо беззак0ніе сотвори2 живyщихъ рaди на нeй, понeже преступи1ша зак0нъ и3 и3змэни1ша зaпwвэди, разруши1ша завётъ вёчный. | І земля осквернена тими, що живуть на ній, бо вони переступили закони, змінили устав, порушили вічний завіт. |
|
6
|
6
|
| Сегw2 рaди проклsтіе поsстъ зeмлю, ћкw согрэши1ша живyщіи на нeй: сегw2 рaди ўб0зи бyдутъ живyщіи на земли2, и3 њстaнетсz человёкwвъ мaлw. | За те прокляття поїдає землю, і несуть покарання ті, що живуть на ній; за те спалені мешканці землі, і небагато залишилося людей. |
|
7
|
7
|
| Восплaчетсz віно2, возрыдaетъ віногрaдъ, возстенyтъ вси2 рaдующіисz душeю. | Плаче сік грона; хворіє виноградна лоза; зітхають усі, що веселилися серцем. |
|
8
|
8
|
| Престaло є4сть весeліе тmмпaнwвъ, престA высокодeрзость и3 богaтство нечести1выхъ, престaлъ є4сть глaсъ гyслей: | Припинилися веселощі з тимпанами; замовк шум тих, хто веселиться; затихли звуки гуслів; |
|
9
|
9
|
| ўсрами1шасz, не пи1ша вінA, горькA бhсть сікeра пію1щымъ. | уже не п’ють вина з піснями; гірка сикера для тих, які п’ють її. |
|
10
|
10
|
| ЊпустЁ всsкъ грaдъ, заключи1тъ хрaмъ, є4же не вни1ти. | Зруйноване запустіле місто, всі доми замкнені, не можна ввійти. |
|
11
|
11
|
| Плaчитесz њ вінЁ всю1ду, престaла є4сть рaдость всS земнaz, tи1де всS рaдость земли2. | Плачуть за вином на вулицях; затьмарилася усяка радість; вигнана усяка веселість землі. |
|
12
|
12
|
| И# њстaнутъ грaди пyсти, и3 д0мове њстaвлени поги1бнутъ. | У місті лишилося запустіння, і ворота розвалилися. |
|
13
|
13
|
| Сі‰ вс‰ бyдутъ на земли2 среди2 kзhкwвъ: ћкоже ѓще кто2 њтрzсaетъ мaсличину, тaкw њтрzсyтъ и5хъ: и3 (ћкоже) ѓще њстaнетъ t њб8имaніz віногрaда, | А посеред землі, між народами, буде те саме, що буває при оббиванні маслин, при оббиранні винограду, коли закінчене збирання. |
|
14
|
14
|
| сjи глaсомъ возопію1тъ: њстaвшіисz же на земли2 возрaдуютсz со слaвою гDнею, возмzтeтсz водA морскaz. | Вони піднесуть голос свій, торжествуючи у величі Господа, голосно будуть викликувати з моря. |
|
15
|
15
|
| Сегw2 рaди слaва гDнz во џстровэхъ бyдетъ морски1хъ, и4мz гDне прослaвлено бyдетъ. | Отже, славте Господа на сході, на островах морських — ім’я Господа, Бога Ізраїлевого. |
|
16
|
16
|
| ГDи б9е ї}левъ, t кри1лъ земнhхъ чудесA слhшахомъ, надeжда бlгочести1вому: и3 рекyтъ: (г0ре хyлzщымъ, и5же хyлzтъ зак0нъ,) г0ре престyпникwмъ, и5же преступaютъ зак0нъ. | Від краю землі ми чуємо пісню: «Слава Праведному!» І сказав я: лихо мені, лихо мені! горе мені! лиходії злодійствують, і злодійствують лиходії як злочинники. |
|
17
|
17
|
| Стрaхъ и3 пр0пасть и3 сёть на вaсъ живyщихъ на земли2. | Жах і яма і петля для тебе, жителю землі! |
|
18
|
18
|
| И# бyдетъ, бэжaй стрaха впадeтъ въ пр0пасть, и3 и3злaзzй и3з8 пр0пасти и4метсz въ сёть: ћкw џкна съ небесE tверз0шасz, и3 потрzсyтсz њснwвaніz земн†z. | Тоді той, хто побіжить від крику жаху, упаде в яму; і хто вийде з ями, потрапить у петлю; бо вікна з небесної висоти розкриються, і основи землі потрясуться. |
|
19
|
19
|
| Мzтeжемъ возмzтeтсz землS, и3 скyдостію њскудёетъ землS. | Земля розтрощується, земля розпадається, земля сильно трясеться; |
|
20
|
20
|
| Преклони1сz и3 потрzсeсz землS ѓки nв0щное храни1лище, и3 ѓки піsнъ и3 шyменъ падeтъ и3 не возм0жетъ востaти, преwдолё бо на нeй беззак0ніе. | хитається земля, наче п’яний, і качається, як колиска, і беззаконня її тяжіє на ній; вона впаде, і вже не встане. |
|
21
|
21
|
| И# бyдетъ въ т0й дeнь, наведeтъ гDь на ќтварь небeсную рyку и3 на цари6 земны6z. | І буде у той день: відвідає Господь воїнство піднесене на висоті і царів земних на землі. |
|
22
|
22
|
| И# соберyтъ собрaніе є3S и3 затворsтъ въ твє1рди и3 въ тємни1цы: мн0зэми рHды бyдетъ посэщeніе и4хъ. | І будуть зібрані разом, як в’язні, у рів, і будуть зачинені у в’язниці, і після багатьох днів будуть покарані. |
|
23
|
23
|
| И# и3стaетъ плjнfа и3 падeтъ стэнA, и3 ўстыди1тсz лунA и3 посрами1тсz с0лнце: ћкw воц7ри1тсz гDь въ сіHнэ и3 во їеrли1мэ и3 пред8 старBйшины слaвенъ бyдетъ. | І почервоніє місяць, і засоромиться сонце, коли Господь Саваоф воцариться на горі Сионі й у Єрусалимі, і перед старійшинами його буде слава. |
