1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7f
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
| Г0ре грaду ґріи1лу, нaньже давjдъ воевA. Собери1те жи6та t г0да до г0да, снёсте бо вкyпэ съ мwaвомъ: | Горе Ариїлу, Ариїлу, місту, в якому жив Давид! прикладіть рік до року; нехай заколюють жертви. |
|
2
|
2
|
| њѕл0блю бо ґріи1ла, и3 бyдетъ крёпость є3гw2 и3 богaтство мнЁ: | Але Я стисну Ариїл, і буде плач і нарікання; і він залишиться у Мене, як Ариїл. |
|
3
|
3
|
| и3 њбсsду тS ѓки давjдъ, и3 постaвлю w4крестъ тебє2 nстр0гъ, и3 сограждY столпы2. | Я розташуюся станом навколо тебе і стисну тебе сторожею спостерігачів, і збудую проти тебе укріплення. |
|
4
|
4
|
| И# смирsтсz словесA тво‰ до земли2, и3 въ зeмлю вни1дутъ словесA тво‰: и3 бyдетъ глaсъ тв0й ѓки гласsщихъ t земли2, и3 ко земли2 и3знем0жетъ глaсъ тв0й. | І будеш принижений, із землі будеш говорити, і глуха буде мова твоя з-під пороху, і голос твій буде, як голос утробомовця, і з-під пороху шепотіти буде голос твій. |
|
5
|
5
|
| И# бyдетъ ћкw пeрсть t колесE богaтство нечести1выхъ, и3 ѓки прaхъ летsй мн0жество ўтэснsющихъ тS, и3 бyдетъ ѓки чертA внезaпу t гDа саваHfа. | Безліч ворогів буде у тебе, як дрібний пил, і полчище лютих, як пліва, що розлітається; і це звершиться раптово, в одну мить. |
|
6
|
6
|
| Присэщeніе бо бyдетъ со гр0момъ и3 съ трyсомъ и3 глaсомъ вели1кимъ, бyрz нес0ма и3 плaмень џгненный поzдazй. | Господь Саваоф відвідає тебе громом і землетрусом, і сильним голосом, бурею і вихром, і полум’ям усепожерливого вогню. |
|
7
|
7
|
| И# бyдетъ ѓки с0ніе ви1дzй во снЁ н0щію, богaтство всёхъ kзhкwвъ, є3ли1цы воевaша на ґріи1ла, и3 вси2, и5же воевaша на їеrли1ма, и3 вси2 с0бранніи нaнь и3 њѕлоблsющіи є3го2. | І як сон, як нічне сновидіння, буде безліч усіх народів, які воюють проти Ариїла, й усіх, що виступили проти нього й укріплень його і тих, що стиснули його. |
|
8
|
8
|
| И# бyдутъ ѓки во снЁ kдyщіи и3 пію1щіи, и3 востaвшымъ, т0щь и4хъ с0нъ: и3 ћкоже во снЁ жaждай ѓки піsй, воспрzнyвъ же є3щE жaждетъ, душa же є3гw2 вотщE надёzсz: тaкw бyдетъ богaтство всёхъ kзhкwвъ, є3ли1цы воевaша на г0ру сіHню. | І як голодному сниться, ніби він їсть, але пробуджується, і душа його голодна; і як спраглому сниться, ніби він п’є, але пробуджується, і ось він знемагає, і душа його спрагла: те саме буде і з безліччю усіх народів, які воюють проти гори Сион. |
|
9
|
9
|
| Разслабёйте и3 ўжасни1тесz, и3 ўпjйтесz не сікeромъ, ни він0мъ, | Чудуйтеся і дивуйтеся: вони осліпили інших, і самі осліпли; вони п’яні, але не від вина, — хитаються, але не від сикери; |
|
10
|
10
|
| ћкw напои2 вaсъ гDь дyхомъ ўмилeніz, и3 смежи1тъ џчи и4хъ и3 прор0кwвъ и4хъ и3 кнzзeй и4хъ, ви1дzщихъ сокровє1ннаz. | бо навів на вас Господь дух приспання і зімкнув очі ваші, пророки, і закрив ваші голови, прозорливці. |
|
11
|
11
|
| И# бyдутъ вaмъ вс‰ сі‰ словесA, ѓки словесA кни1ги запечатлённыz сеS, ю4же ѓще дадyтъ человёку вёдущему пис†ніz, глаг0люще: прочти2 сіE. И# речeтъ: не могY прочести2, запечатлённа бо. | І всяке пророцтво для вас те саме, що слова в запечатаній книзі, яку подають тому, хто вміє читати книгу, і говорять: «прочитай її»; і той відповідає: «не можу, тому що вона запечатана». |
|
12
|
12
|
| И# дaстсz кни1га сіS въ рyцэ человёку не вёдущему пис†ніz, и3 речeтсz є3мY: прочти2 сіE. И# речeтъ: не вёмъ пис†ніz. | І передають книгу тому, хто читати не вміє, і говорять: «прочитай її»; і той відповідає: «я не вмію читати». |
|
13
|
13
|
| И# речE гDь: приближaютсz мнЁ лю1діе сjи ўсты6 свои1ми и3 ўстнaми свои1ми почитaютъ мS, сeрдце же и4хъ далeче tстои1тъ t менє2: всyе же почитaютъ мS, ўчaще зaповэдемъ человёчєскимъ и3 ўчeніємъ. | І сказав Господь: оскільки цей народ наближається до Мене вустами своїми, і язиком своїм шанує Мене, серце ж його далеко відстоїть від Мене, і благоговіння їх переді Мною є вивчення заповідей людських; |
|
14
|
14
|
| Сегw2 рaди сE, ѓзъ приложY, є4же пресели1ти лю1ди сі‰, и3 престaвлю |, и3 погублю2 премyдрость премyдрыхъ и3 рaзумъ разyмныхъ сокрhю. | то ось, Я ще незвичайно вчиню з цим народом, чудно і дивно, так що мудрість мудреців його загине, і розуму у розумних його не стане. |
|
15
|
15
|
| Г0ре творsщымъ глуб0кw совётъ, ґ не гDемъ: г0ре въ тaйнэ совётъ творsщымъ, и3 бyдутъ во тмЁ дэлA и4хъ, и3 рекyтъ: кт0 ны ви1дэ, и3 кт0 ны ўразумёетъ, ±же мы2 твори1мъ; | Горе тим, які думають сховатися у глибині, щоб намір свій приховати від Господа, які роблять діла свої у мороці й говорять: «хто побачить нас? і хто пізнає нас?» |
|
16
|
16
|
| Не ћкоже ли брeніе скудeльника вмэнитeсz; Е#дA речeтъ здaніе создaвшему є5: не ты2 мS создaлъ є3си2; и3ли2 творeніе сотв0ршему: не разyмнw мS сотвори1лъ є3си2; | Яка нерозсудливість! Хіба можна вважати гончара глиною? Чи скаже витвір про того, хто зробив його: «не він зробив мене»? і чи скаже твір про художника свого: «він не розуміє»? |
|
17
|
17
|
| Не є3щe ли мaлw, и3 приложи1тсz лівaнъ, ѓки горA хермeль, и3 хермeль въ дубрaву вмэни1тсz; | Ще трохи, дуже трохи, і Ливан чи не перетвориться на сад, а сад чи не будуть вважати за ліс? |
|
18
|
18
|
| И# ўслhшатъ въ дeнь џный глусjи словесA кни1ги (сеS), и3 и5же во тмЁ и3 и5же во мглЁ џчи слэпhхъ ќзрzтъ. | І у той день глухі почують слова книги, і прозріють із пітьми і мороку очі сліпих. |
|
19
|
19
|
| И# возрaдуютсz ни1щіи рaди гDа въ весeліи, и3 tчazвшіисz человёцы и3сп0лнzтсz весeліz. | І стражденні більше і більше будуть радіти у Господі, і бідні люди будуть торжествувати за Святого Ізраїля, |
|
20
|
20
|
| И#счезE беззак0нникъ, и3 поги1бе г0рдый, и3 потреби1шасz вси2 беззак0ннующіи во ѕл0бэ | бо не буде більше кривдника, і хульник зникне, і будуть знищені усі поборники неправди, |
|
21
|
21
|
| и3 творsщіи согрэшaти человёки во сл0вэ: всBмъ же њбличaющымъ во вратёхъ претыкaніе положaтъ, понeже соврати1ша въ непрaвдахъ првdнаго. | які заплутують людину у словах, і тому, хто вимагає суду, біля воріт розставляють сіті, і відштовхують правого. |
|
22
|
22
|
| Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь на д0мъ їaкwвль, є3г0же њпредэли2 t ґвраaма: не нн7э постыди1тсz їaкwвъ, нижE нн7э лицE своE и3змэни1тъ ї}ль: | Тому так говорить про дім Якова Господь, Який відкупив Авраама: тоді Яків не буде у соромі, і лице його більше не зблідне. |
|
23
|
23
|
| но є3гдA ўви1дzтъ ч†да и4хъ дэлA мо‰, менє2 рaди њсвzтsтъ и4мz моE и3 њсвzтsтъ с™aго їaкwвлz, и3 бGа ї}лева ўбоsтсz. | Бо коли побачить у себе дітей своїх, діла рук Моїх, то вони свято будуть шанувати ім’я Моє і свято шанувати Святого Яковового, і благоговіти перед Богом Ізраїлевим. |
|
24
|
24
|
| И# ўразумёютъ заблуждaющіи дyхомъ смhслъ, и3 р0пщущіи научaтсz послyшати, и3 љзhцы нэмотствyющіи научaтсz глаг0лати ми1ръ. | Тоді ті, що блукають духом, пізнають мудрість, і непокірливі навчаться послуху. |
