1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa …в
|
Глава 62
|
|
1
|
1
|
| СіHна рaди не ўмолчY и3 їеrли1ма рaди не попущY, д0ндеже и3зhдетъ ћкw свётъ прaвда моS, и3 спcніе моE ћкw свэти1ло разжжeтсz. | Не вмовкну заради Сиону, і заради Єрусалима не заспокоюся, доки не зійде, як світло, правда його, і спасіння його — як запалений світильник. |
|
2
|
2
|
| И# ќзрzтъ kзhцы прaвду твою2, и3 цaріе слaву твою2, и3 прозовyтъ тS и4менемъ н0вымъ, и4мже гDь наименyетъ є5. | І побачать народи правду твою і всі царі — славу твою, і назвуть тебе новим ім’ям, яке наречуть уста Господа. |
|
3
|
3
|
| И# бyдеши вэнeцъ добр0ты въ руцЁ гDни и3 діади1ма цaрствіz въ руцЁ бGа твоегw2: | І будеш вінцем слави у руці Господа і царською діадемою на долоні Бога твого. |
|
4
|
4
|
| и3 не прозовeшисz ктомY њстaвленъ, и3 землS твоS ктомY не наречeтсz пустA: тебё бо прозовeтсz в0лz моS, и3 землS твоS вселeннаz, ћкw бlговоли2 гDь въ тебЁ, и3 землS твоS вкyпэ насели1тсz. | Не будуть уже називати тебе «залишеним», і землю твою не будуть більше називати «пустелею», але будуть називати тебе: «Моє благовоління до нього», а землю твою — «заміжньою», бо Господь благоволить до тебе, і земля твоя поєднається. |
|
5
|
5
|
| И# ћкоже живsй ю4ноша съ дёвою, тaкw поживyтъ сhнове твои2 съ тоб0ю: и3 бyдетъ ћкоже рaдуетсz жени1хъ њ невёстэ, тaкw возрaдуетсz гDь њ тебЁ. | Як юнак поєднується з дівою, так поєднаються з тобою сини твої; і як наречений радіє за наречену, так буде радіти за тебе Бог твій. |
|
6
|
6
|
| И# на стэнaхъ твои1хъ, їеrли1ме, пристaвихъ стрaжы вeсь дeнь и3 всю2 н0щь, и5же до концA не прем0лкнутъ поминaюще гDа. | На стінах твоїх, Єрусалиме, Я поставив вартових, які не будуть умовкати ні вдень, ні вночі. О, ви, що нагадуєте про Господа! не умовкайте, — |
|
7
|
7
|
| Нёсть бо вaмъ под0бенъ: ѓще и3спрaвиши и3 сотвори1ши, їеrли1ме, рaдованіе на земли2. | не умовкайте перед Ним, доки Він не відновить і доки не зробить Єрусалим славою на землі. |
|
8
|
8
|
| Клsтсz гDь десни1цею своeю и3 крёпостію мhшцы своеS: ѓще ктомY tдaмъ пшени1цу твою2 и3 пи1щу твою2 врагHмъ твои6мъ, и3 ѓще ктомY и3спію1тъ віно2 твоE сhнове чуждjи, њ нeмже труди1лсz є3си2: | Господь поклявся правицею Своєю і міцними м’язами Своїми: не дам зерна твого більше в їжу ворогам твоїм, і сини чужих не будуть пити вина твого, над яким ти трудився; |
|
9
|
9
|
| но собирaющіи снэдsтъ | и3 похвaлzтъ гDа, и3 њб8имaющіи и3спію1тъ | во дв0рэхъ с™hхъ мои1хъ. | але ті, що збирають його, будуть їсти його і славити Господа, і ті, що оббирають виноград, будуть пити вино його у дворах святилища Мого. |
|
10
|
10
|
| И#ди1те враты2 мои1ми и3 пyть сотвори1те лю1демъ мои6мъ, и3 кaменіе, є4же на пути2, размещи1те: воздви1гните знaменіе на kзhки. | Проходьте, проходьте у ворота, готуйте шлях народу! Рівняйте, рівняйте дорогу, прибирайте камені, підніміть знамено для народів! |
|
11
|
11
|
| Сe бо, гDь слhшано сотвори2 до послёднихъ земли2: рцhте дщeри сіHновэ: сE, сп7си1тель тв0й грzдeтъ, и3мёzй съ соб0ю мздY и3 дёло своE пред8 лицeмъ свои1мъ. | Ось, Господь повідомляє до краю землі: скажіть дочці Сиону: гряде Спаситель твій; нагорода Його з Ним і воздаяння Його перед Ним. |
|
12
|
12
|
| И# прозовeтъ | лю1ди с™ы, и3збaвлєны гDемъ: тh же прозовeшисz взhсканъ грaдъ и3 не њстaвленъ. | І назвуть їх народом святим, відкупленим Господом, а тебе назвуть знайденим містом, незалишеним. |
