1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa к7и
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
| Г0ре вэнцY гордhни, наи6мницы є3фрeмwвы, цвётъ tпадhй t слaвы, на версЁ горы2 тyчныz піsніи без8 вінA. | Горе вінку гордости п’яних єфремлян, зів’ялій квітці красивого вбрання його, яка на вершині плодючої долини уражених вином! |
|
2
|
2
|
| СE, крэпкA и3 жeстока ћрость гDнz, ѓки грaдъ низпущaемый не и3мhй кр0ва, наси1льнw низпущaемый: ћкоже воды2 мн0гое мн0жество влекyщее странY, земли2 сотвори1тъ пок0й рукaма, | Ось, міцний і сильний у Господа, як злива з градом і згубний вихор, як розлита повінь бурхливих вод, із силою валить його на землю. |
|
3
|
3
|
| и3 ногaма поперeтсz вэнeцъ гордhни, наи6мницы є3фрeмwвы. | Ногами топчеться вінок гордости п’яних єфремлян. |
|
4
|
4
|
| И# бyдетъ цвётъ tпадhй t надeжды слaвы на версЁ горы2 выс0кіz, ѓки рaнній пл0дъ см0квинъ: ви1дэвый є3го2, прeжде взsтіz въ рyцэ свои2, восх0щетъ поглоти1ти є3го2. | І з зів’ялою квіткою красивого убрання його, яка на вершині плодючої долини, відбувається те саме, що буває із дозрілою раніше часу смоквою, яку, як тільки хто побачить, негайно бере у руку і проковтує її. |
|
5
|
5
|
| Въ т0й дeнь бyдетъ гDь саваHfъ вэнeцъ надeжди, сплетeный слaвою њстaвшымсz лю1демъ. | У той день Господь Саваоф буде чудовим вінцем і славною діадемою для залишку народу Свого, |
|
6
|
6
|
| И# њстaвzтсz дyхомъ сyднымъ на сyдъ, и3 крёпость возбранsющихъ погублsти. | і духом правосуддя для того, хто сидить на судилищі, і мужністю для тих, що відбивають ворога біля воріт. |
|
7
|
7
|
| Сjи бо він0мъ сyть прельщeни: прельсти1шасz сікeры рaди, жрeцъ и3 прор0къ и3зступи1ша ўмA t сікeры, пожє1рты бhша він0мъ, потрzс0шасz t піsнства сікeры, прельсти1шасz: сіE є4сть привидёніе. | Але і ці хитаються від вина і збиваються зі шляху від сикери; священик і пророк спотикаються від міцних напоїв; переможені вином, збожеволіли від сикери, у видінні помиляються, у судженні спотикаються. |
|
8
|
8
|
| Проклsтіе поsстъ сeй совётъ, сeй бо совётъ рaди лихои1мства. | Бо усі столи наповнені гидкою блювотиною, немає чистого місця. — |
|
9
|
9
|
| КомY возвэсти1хомъ ѕл†z и3 комY повёдахомъ вёсть; и5же tдоeніи (сyть) t млекA, tт0рженніи t сосцA. | А говорять: «кого хоче він учити вíдання? і кого врозумлювати проповіддю? віднятих від грудного молока, відлучених від сосків матері? |
|
10
|
10
|
| Печaли на печaль њжидaй, надeжды къ надeжди, є3щE мaлw, є3щE мaлw, | Бо усе заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут трохи і там трохи». |
|
11
|
11
|
| ћкw хyдостію ўстeнъ, љзhкомъ и3нhмъ возглаг0лютъ лю1демъ си6мъ, рекyще и5мъ: | За те белькотливими вустами і чужою мовою будуть говорити до цього народу. |
|
12
|
12
|
| сeй пок0й ѓлчному и3 сіE сокрушeніе, и3 не восхотёша слhшати. | Їм говорили: «ось — спокій, дайте спокій натрудженому, і ось — заспокоєння». Але вони не хотіли слухати. |
|
13
|
13
|
| И# бyдетъ и5мъ сл0во гDа бGа, печaль къ печaли, надeжда къ надeжди, є3щE мaлw, є3щE мaлw, да и4дутъ и3 падyтсz вспsть и3 въ бэдY впадyтъ, и3 сокрушaтсz и3 плэнeни бyдутъ. | І стало у них словом Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, тут трохи, там трохи, — так що вони підуть, і упадуть горілиць, і розіб’ються, і потраплять у сітку і будуть уловлені. |
|
14
|
14
|
| Сегw2 рaди ўслhшите сл0во гDне, мyжіе њѕл0бленніи и3 кн‰зи людjй сyщихъ во їеrли1мэ. | Отже, слухайте слово Господнє, хульники, правителі народу цього, який у Єрусалимі. |
|
15
|
15
|
| Ћкw рек0сте: сотвори1хомъ завётъ со ѓдомъ и3 со смeртію сложeніе: бyрz носи1ма ѓще мимои1детъ, не пріи1детъ на нaсъ: положи1хомъ лжY надeжду нaшу и3 лжeю покрhемсz. | Тому що ви говорите: «ми уклали союз зі смертю і з пеклом зробили договір: коли всевражаючий бич буде проходити, він не дійде до нас, — тому що неправду зробили ми притулком для себе, і обманом прикриємо себе». |
|
16
|
16
|
| Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь: сE, ѓзъ полагaю во њсновaніе сіHну кaмень многоцёненъ, и3збрaнъ, краеуг0ленъ, чтcенъ, во њсновaніе є3мY, и3 вёруzй въ џнь не постыди1тсz: | Тому так говорить Господь Бог: ось, Я покладаю в основу на Сионі камінь, — камінь випробуваний, наріжний, дорогоцінний, міцно утверджений: віруючий у нього не посоромиться. |
|
17
|
17
|
| и3 положY сyдъ въ надeжду, млcть же моS на мёрилэхъ, и3 ўповaвшіи вотщE на лжY, ћкw не минeтъ вaсъ бyрz: | І поставлю суд мірилом і правду терезами; і градом знищиться притулок неправди, і води потоплять місце приховування. |
|
18
|
18
|
| и3 не tи1метъ t вaсъ завёта смeртнагw, и3 надeжда вaша, ћже ко ѓду, не пребyдетъ. Бyрz и3дyщаz ѓще нaйдетъ, бyдете є4й въ попрaніе: | І союз ваш зі смертю зруйнується, і договір ваш із пеклом не встоїть. Коли піде всевражаючий бич, ви будете потоптані. |
|
19
|
19
|
| є3гдA мимои1детъ, в0зметъ вaсъ: ћкw по всsко ќтро преходи1ти бyдетъ въ дeнь, и3 въ нощи2 бyдетъ надeжда ѕлA. Научи1тесz слhшати, ўтэснsеміи: | Як тільки він піде, схопить вас; ходити ж буде щоранку, день і ніч, і одна чутка про нього буде вселяти жах. |
|
20
|
20
|
| не м0жемъ рaтовати, сaми же и3знемогaемъ, є4же собрaтисz нaмъ. | Занадто коротка буде постіль, щоб простягнутися; занадто вузькою і ковдра, щоб загорнутися у неї. |
|
21
|
21
|
| Ћкоже горA на нечести1выхъ востaнетъ гDь, и3 бyдетъ (ћкоже) въ дeбри гаваHнстэй, съ ћростію сотвори1тъ дэлA сво‰, г0рести дёло: ћрость же є3гw2 чyждw ўпотреби1тсz, и3 погублeніе є3гw2 стрaнно. | Бо повстане Господь, як на горі Перацимі; розгнівається, як на долині Гаваонській, щоб зробити діло Своє, надзвичайне діло, і звершити дію Свою, дивну Свою дію. |
|
22
|
22
|
| И# вы2 не рaдуйтесz, нижE да возм0гутъ вaши ќзы: занE сконч†ны и3 сокращє1ны вє1щи слhшахъ t гDа саваHfа, ±же сотвори1тъ над8 всeю землeю. | Отже, не кощунствуйте, щоб кайдани ваші не стали міцнішими; бо я чув від Господа, Бога Саваофа, що знищення визначене для усієї землі. |
|
23
|
23
|
| Внуши1те и3 слhшите глaсъ м0й, внемли1те и3 слhшите словесA мо‰. | Прихиліть вухо, і послухайте мого голосу; будьте уважні, і вислухайте промову мою. |
|
24
|
24
|
| Е#дA вeсь дeнь бyдетъ њрsй њрaти; и3ли2 сёмz ўгот0витъ прeжде воздёланіz земли2; | Чи завжди хлібороб оре для посіву, борознить і боронить землю свою? |
|
25
|
25
|
| Не є3гдa ли ўмzгчи1тъ [ўравни1тъ] лицE є3S, тогдA всёетъ мaлw чернyхи и3 кmмjна, пот0мъ же сёетъ пшени1цу и3 kчмeнь и3 пр0со въ предёлэхъ твои1хъ; | Ні; коли вирівняє поверхню її, він сіє чорнуху, або розсипає кмин, або розкидає пшеницю рядами, і ячмінь у визначеному місці, і просо поряд з ним. |
|
26
|
26
|
| И# научи1шисz судY бGа твоегw2 и3 возрaдуешисz. | І такого порядку вчить його Бог його; Він наставляє його. |
|
27
|
27
|
| И$бо не съ жeстокостію њчищaетсz чернyха, нижE к0ло колесни1чное њбhдетъ кmмjна, но жезл0мъ и3стрzсaетсz чернyха, кmмjнъ же со хлёбомъ снёстсz. | Бо не молотять чорнуху котком зубцюватим, і коліс молотильних не катають по кмину; але палкою вибивають чорнуху, і кмин — палкою. |
|
28
|
28
|
| Не во вёкъ бо ѓзъ разгнёваюсz на вы2, нижE глaсъ гнёва моегw2 поперeтъ вaсъ. | Зерновий хліб вимолочують, але не розбивають його; і водять по ньому молотильні колеса з конями їх, але не розтирають його. |
|
29
|
29
|
| И# сі‰ t гDа саваHfа и3зыд0ша чудесA: совётуйте, вознеси1те тщeтное ўтэшeніе. | І це походить від Господа Саваофа: дивні долі Його, велика премудрість Його! |
