1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa м7з
|
Глава 47
|
|
1
|
1
|
| Сни1ди, сsди на земли2, дёво, дщи2 вавmлHнz, вни1ди во тмY [По и3ны6мъ: сsди на зeмлю.], дщи2 халдeйска, ћкw не приложи1ши ксемY прозывaтисz мzгкA и3 ю4на. | Зійди і сядь на порох, дівчино, дочко Вавилона; сиди на землі: престолу немає, дочко халдеїв, і надалі не будуть називати тебе ніжною і розкішною. |
|
2
|
2
|
| Возми2 жeрновы, мели2 мукY, tкрhй покрывaло твоE, tкрhй сэди6ны, возсучи2 г0лєни, прейди2 рёки: | Візьми жорна і мели борошно; зніми покривало твоє, підбери поділ, відкрий гомілки, переходь через ріки: |
|
3
|
3
|
| tкрhетсz стyдъ тв0й, kвsтсz ўкори6зны тво‰, прaведное t тебє2 возмY, ктомY не предaмъ человёкwмъ. | відкриється нагота твоя, і навіть видний буде сором твій. Звершу помсту і не пощаджу нікого. |
|
4
|
4
|
| РечE и3збaвивый тS гDь саваHfъ, и4мz є3мY с™hй ї}левъ: | Відкупитель ваш — Господь Саваоф ім’я Йому, Святий Ізраїлів. |
|
5
|
5
|
| сsди ўмилeна, вни1ди во тмY, дщи2 халдeйска, ксемY не прозовeшисz крёпость цaрства. | Сиди мовчки і піди у темряву, дочко халдеїв: бо надалі не будуть називати тебе господинею царств. |
|
6
|
6
|
| Разгнёвахсz на лю1ди мо‰, њскверни1ла є3си2 наслёдіе моE: ѓзъ вдaхъ | въ рyку твою2, тh же не далA и5мъ ми1лости, стaрчій kрeмъ њтzгчи1ла є3си2 ѕэлw2 | Я прогнівався на народ Мій, принизив спадщину Мою і віддав їх у руки твої; а ти не виявила їм милосердя, на старця накладала украй тяжке ярмо твоє. |
|
7
|
7
|
| и3 реклA є3си2: въ вёкъ бyду владhчица: не помhслила є3си2 си1хъ въ сeрдцы твоeмъ, нижE помzнyла є3си2 послёднихъ: | І ти говорила: «вічно буду господинею», а не уявляла того у розумі твоєму, не думала, що буде опісля. |
|
8
|
8
|
| нн7э же слhши сіE, ю4наz, сэдsщаz, ўповaющаz, глаг0лющаz въ сeрдцы своeмъ: ѓзъ є4смь, и3 нёсть и3нhz, не сsду вдов0ю и3 не познaю сиротствA. | Але нині вислухай це, зніжена, що живеш безтурботно, говориш у серці своєму: «я, — й іншої подібної до мене немає; не буду сидіти вдовою і не буду знати втрати дітей». |
|
9
|
9
|
| Нн7э же пріи1дутъ на тS двA сі‰ внезaпу во є3ди1нъ дeнь, безчaдіе и3 вдовство2 внезaпу пріи1детъ на тS, въ волшeбствэ твоeмъ и3 въ крёпости волхвHвъ твои1хъ ѕэлw2, | Але раптово, в один день, прийде до тебе те й інше, втрата дітей і вдівство; повною мірою прийдуть вони на тебе, незважаючи на безліч чародійств твоїх і на велику силу чаклувань твоїх. |
|
10
|
10
|
| въ надёzніи ѕл0бы твоеS: тh бо реклA є3си2: ѓзъ є4смь, и3 нёсть и3нhz: ўвёждь, ћкw смышлeніе си1хъ и3 блужeніе твоE бyдетъ тебЁ срaмъ: и3 реклA є3си2 сeрдцемъ свои1мъ: ѓзъ є4смь, и3 нёсть и3нhz. | Бо ти сподівалася на лиходійство твоє, говорила: «ніхто не бачить мене». Мудрість твоя і знання твоє — вони збили тебе з путі; і ти говорила у серці твоєму: «я, і ніхто, крім мене». |
|
11
|
11
|
| И# пріи1детъ на тS пaгуба, и3 не ўвёси, пр0пасть, и3 впадeши въ ню2: и3 пріи1детъ на тS печaль, и3 не возм0жеши чистA бhти: и3 пріи1детъ на тS внезaпу пaгуба, и3 не ўвёси. | І прийде на тебе біда: ти не дізнаєшся, звідки вона підніметься; і нападе на тебе біда, якої ти не в силах будеш відвернути, і раптово прийде на тебе згуба, про яку ти і не думаєш. |
|
12
|
12
|
| Стaни нн7э съ волхвы6 твои1ми и3 со мн0гими ч†ры твои1ми, и5мже научи1ласz є3си2 и3з8 ю4ности твоеS, ѓще возм0гутъ ти2 помощи2. | Залишайся ж зі своїми чаклуваннями і з безліччю чародійств твоїх, якими ти займалася від юности твоєї: можливо, допоможеш собі, можливо, встоїш. |
|
13
|
13
|
| Ўтруди1ласz є3си2 въ совётэхъ твои1хъ: да стaнутъ нн7э и3 спасyтъ тS ѕвэздочeтцы небесE, смотрsющіи ѕвёздъ, да возвэстsтъ ти2, что2 и4мать на тS пріити2. | Ти стомлена безліччю порад твоїх; нехай же виступлять спостерігачі небес і звіздарі й віщуни по новомісяччях, і спасуть тебе від того, що повинно статися з тобою. |
|
14
|
14
|
| СE, вси2 ћкw хврaстіе nгнeмъ погорsтъ и3 не и3з8и1мутъ души2 своеS и3з8 плaмене, понeже и4маши ќгліе џгненное, сsди на ни1хъ. | Ось вони, як солома: вогонь спалив їх, — не визволили душі своєї від полум’я; не залишилося ні вугілля, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти біля нього. |
|
15
|
15
|
| Сjи бyдутъ тебЁ п0мощь: труди1ласz є3си2 въ преложeніи t ю4ности, человёкъ сaмъ въ себЁ прельсти1сz, тебё же не бyдетъ спасeніz. | Такими стали для тебе ті, з якими ти трудилася, з якими вела торгівлю від юности твоєї. Кожен побрів у свій бік; ніхто не рятує тебе. |
