1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lѕ
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть во четвертоенaдесzть лёто цaрствующу є3зекjи, взhде сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскъ на грaды твє1рды їудє1йски и3 взS w4ныz. | І було у чотирнадцятий рік царя Єзекії, пішов Сеннахирим, цар Ассирійський, проти усіх укріплених міст Юдеї і узяв їх. |
|
2
|
2
|
| И# послA цaрь ґссmрjйскъ раpaка t лахjса во їеrли1мъ ко царю2 є3зекjи съ си1лою вели1кою, и3 стA ў водовaжды купёли вhшніz на пути2 селA кнафeова [бэли1лнича]. | І послав цар Ассирійський з Лахиса в Єрусалим до царя Єзекії Рабсака з великим військом; і він зупинився біля водопроводу верхнього ставу на дорозі до поля білильного. |
|
3
|
3
|
| И# и3зhде къ немY є3ліакjмъ сhнъ хелкjевъ домострои1тель, и3 сомнaсъ книг0чій, и3 їwaхъ сhнъ ґсaфовъ памzтопи1сецъ. | І вийшов до нього Елиаким, син Хелкіїн, начальник палацу, і Севна писар, й Іоах, син Асафів, дієописувач. |
|
4
|
4
|
| И# речE и5мъ раpaкъ: рцhте є3зекjи: сі‰ глаг0летъ цaрь вели1кій, цaрь ґссmрjйскъ: на что2 ўповaеши; | І сказав їм Рабсак: скажіть Єзекії: так говорить цар великий, цар Ассирійський: що це за уповання, на яке ти уповаєш? |
|
5
|
5
|
| є3дA совётомъ и3 словесы2 ќстными би1тва бывaетъ; и3 нн7э на кого2 ўповaеши, ћкw не покарsешисz мнЁ; | Я думаю, що це одні пусті слова, а для війни потрібні рада і сила: отже, на кого ти уповаєш, що відійшов від мене? |
|
6
|
6
|
| сE, ўповaеши на жeзлъ тр0стzнъ сокрушeнный сeй, на є3гЂпетъ, на нег0же ѓще њпрeтсz мyжъ, вни1детъ въ рyку є3гw2 и3 прободeтъ ю5: тaкw є4сть фараHнъ цaрь є3гЂпетскій, и3 вси2 ўповaющіи на него2: | Ось, ти думаєш спертися на Єгипет, на цю тростину надламану, яка, якщо хто зіпреться на неї, ввійде тому у руку і проколе її! Такий фараон, цар Єгипетський, для усіх, хто надіється на нього. |
|
7
|
7
|
| ѓще же глаг0лете, на гDа бGа нaшего ўповaемъ: не сeй ли є4сть, є3гHже разори2 є3зекjа высHкаz и3 трє1бища є3гw2, и3 заповёда їyдэ и3 їеrли1му: пред8 nлтарeмъ си1мъ поклони1тесz; | А якщо скажеш мені: «на Господа, Бога нашого ми уповаємо», то чи на того, якого висоти і жертовники відмінив Єзекія і сказав Іуді та Єрусалиму: «перед цим тільки жертовником поклоняйтеся»? |
|
8
|
8
|
| нн7э соедини1тесz господи1ну моемY царю2 ґссmрjйску, и3 дaмъ вaмъ двЁ тhсzщы к0ней, ѓще м0жете дaти всэдaющыz на ни1хъ: | Отже, вступи у союз з господарем моїм, царем Ассирійським; я дам тобі дві тисячі коней; чи можеш дістати собі вершників на них? |
|
9
|
9
|
| и3 кaкw м0жете tврати1ти лицE воев0ды є3ди1нагw; раби2 сyть, и5же ўповaютъ на є3гЂптzнъ, на к0ней и3 всaдникwвъ: | І як ти хочеш примусити відступити вождя, одного з найменших рабів господаря мого, сподіваючись на Єгипет, заради колісниць і коней? |
|
10
|
10
|
| и3 нн7э є3дA без8 гDа пріид0хомъ на странY сію2, воевaти на ню2; гDь речE ко мнЁ: взhди на зeмлю сію2 и3 погуби2 ю5. | Та хіба я без волі Господньої пішов на землю цю, щоб розорити її? Господь сказав мені: піди на землю цю і розори її. |
|
11
|
11
|
| И# речE къ немY є3ліакjмъ и3 сомнaсъ книг0чій и3 їwaхъ: глаг0ли къ рабHмъ твои6мъ сЂрски, разумёемъ бо мы2, ґ не глаг0ли къ нaмъ їудeйски: и3 вскyю глаг0леши во ќшы человёкwмъ сэдsщымъ на стэнЁ; | І сказав Елиаким і Севна та Іоах Рабсаку: говори рабам твоїм по-арамейськи, бо ми розуміємо, а не говори з нами по-юдейськи, уголос при народі, який на стіні. |
|
12
|
12
|
| И# речE къ ни6мъ раpaкъ: є3дA ко господи1ну вaшему, и3ли2 къ вaмъ послa мz господи1нъ м0й глаг0лати словесA сі‰; не къ человёкwмъ ли сэдsщымъ на њгрaдэ, да kдsтъ моты6ла и3 пію1тъ м0чь съ вaми вкyпэ; | І сказав Рабсак: хіба тільки до господаря твого і до тебе послав мене господар мій сказати слова ці? Ні, також і до людей, які сидять на стіні, щоб їсти кал свій і пити сечу свою з вами. |
|
13
|
13
|
| И# стA раpaкъ, и3 возопи2 глaсомъ вeліимъ їудeйски и3 речE: слhшите словесA царS вели1кагw, царS ґссmрjйска: | І встав Рабсак, і виголосив гучним голосом по-юдейськи, і сказав: слухайте слово царя великого, царя Ассирійського! |
|
14
|
14
|
| сі‰ глаг0летъ цaрь: да не прельщaетъ вaсъ є3зекjа словесы2, не м0жетъ и3збaвити вaсъ: | Так говорить цар: нехай не зваблює вас Єзекія, тому що він не може врятувати вас; |
|
15
|
15
|
| и3 да не глаг0летъ вaмъ є3зекjа, ћкw и3збaвитъ вы2 бGъ, и3 не предaстсz грaдъ сeй въ рyцэ царS ґссmрjйска: | і нехай не подає вам Єзекія надію на Господа, говорячи: «спасе нас Господь; не буде місто це віддане у руки царя Ассирійського». |
|
16
|
16
|
| не слyшайте є3зекjи: сі‰ глаг0летъ цaрь ґссmрjйскій: ѓще х0щете благословeни бhти, и3зыди1те ко мнЁ и3 kди1те кjйждо віногрaдъ св0й и3 смHкви, и3 пjйте t пот0ка вaшегw, | Не слухайте Єзекію, бо так говорить цар Ассирійський: примиріться зі мною і вийдіть до мене, і нехай кожен їсть плоди виноградної лози своєї і смоковниці своєї, і нехай кожен п’є воду зі свого колодязя, |
|
17
|
17
|
| д0ндеже пріидY и3 поимY вы2 въ зeмлю, ћже ѓки вaша землS, землS пшени1цы и3 вінA и3 хлёбwвъ и3 віногрaдwвъ: | доки я не прийду і не візьму вас у землю таку ж, як і ваша земля, у землю хліба і вина, в землю плодів і виноградників. |
|
18
|
18
|
| да не прельщaетъ вaсъ є3зекjа, глаг0лz: бGъ вaшъ и3збaвитъ вы2: є3дA и3збaвиша б0зи kзhчестіи, кjйждо странY свою2 t руки2 царS ґссmрjйска; | Отже, нехай не зваблює вас Єзекія, говорячи: «Господь спасе нас». Чи врятували боги народів, кожен свою землю, від руки царя Ассирійського? |
|
19
|
19
|
| гдЁ є4сть б0гъ є3мafовъ и3 ґрфafовъ; и3 гдЁ б0гъ грaда сепфарjма; є3дA возмог0ша и3збaвити самарjю t руки2 моеS; | Де боги Емафа й Арпада? Де боги Сепарваїма? Чи врятували вони Самарію від руки моєї? |
|
20
|
20
|
| кто2 t богHвъ всёхъ kзhкwвъ си1хъ, и4же и3збaви зeмлю свою2 t руки2 моеS, ћкw и3збaвитъ бGъ їеrли1ма t руки2 моеS; | Який з усіх богів земель цих урятував землю свою від руки моєї? Так невже спасе Господь Єрусалим від руки моєї? |
|
21
|
21
|
| И# ўмолк0ша, и3 никт0же tвэщA є3мY словесE, повелёніz рaди царeва, да никт0же tвэщaетъ. | Але вони мовчали і не відповідали йому жодного слова, бо від царя даний був наказ: не відповідайте йому. |
|
22
|
22
|
| И# вни1де є3ліакjмъ сhнъ хелкjевъ домострои1тель, и3 сомнaсъ книг0чій си1лы, и3 їwaхъ сhнъ ґсaфовъ памzтопи1сецъ ко є3зекjи въ растeрзаныхъ ри1захъ и3 повёдаша є3мY словесA раpaкwва. | І прийшов Елиаким, син Хелкіїн, начальник палацу, і Севна писар, й Іоах, син Асафів, дієописувач, до Єзекії у розідраному одязі і переказали йому слова Рабсака. |
