Главa м7є
|
Глава 45
|
1
|
1
|
Си1це гlетъ гDь бGъ помaзанному моемY кЂру, є3г0же ўдержaхъ за десни1цу, повинyти пред8 ни1мъ kзhки, и3 крёпость царeй разрушY, tвeрзу пред8 ни1мъ вратA, и3 грaди не затворsтсz: | Так говорить Господь помазаникові Своєму Киру: Я тримаю тебе за праву руку, щоб підкорити тобі народи, і зніму пояси зі стегон царів, щоб відчинялися для тебе двері, й ворота не зачинялися; |
2
|
2
|
ѓзъ пред8 тоб0ю пойдY и3 г0ры ўравню2, вратA мBдzнаz сокрушY и3 верєи2 желBзныz сломлю2, | Я піду перед тобою і гори вирівняю, мідні двері розтрощу і запори залізні зламаю; |
3
|
3
|
и3 дaмъ ти2 сокрHвища тє1мнаz сокровє1ннаz: неви6димаz tвeрзу тебЁ, да ўвёси, ћкw ѓзъ гDь бGъ тв0й прозывaz и4мz твоE, бGъ ї}левъ. | і віддам тобі збережені у тайні скарби і приховані багатства, щоб ти пізнав, що Я Господь, який називає тебе на ім’я, Бог Ізраїлів. |
4
|
4
|
Рaди рабA моегw2 їaкwва и3 ї}лz и3збрaннагw моегw2, ѓзъ прозовY тS и4менемъ твои1мъ и3 пріимy тz: | Заради Якова, раба Мого, й Ізраїля, обраного Мого, Я назвав тебе на ім’я, вшанував тебе, хоча ти не знав Мене. |
5
|
5
|
тh же не познaлъ є3си2 менE, ћкw ѓзъ гDь бGъ, и3 нёсть рaзвэ менє2 є3щE бGа: ўкрэпи1хъ тS, и3 не познaлъ є3си2 менE, | Я Господь, і немає іншого; немає Бога, крім Мене; Я перепоясав тебе, хоча ти не знав Мене, |
6
|
6
|
да бhша ўвёдэли, и5же t востHкъ с0лнечныхъ и3 и5же t з†падъ, ћкw нёсть бGъ рaзвэ менє2: ѓзъ гDь бGъ, и3 нёсть є3щE. | щоб дізналися від сходу сонця і від заходу, що немає, крім Мене; Я Господь, і немає іншого. |
7
|
7
|
Ѓзъ ўстр0ивый свётъ и3 сотвори1вый тмY, творsй ми1ръ и3 зи1ждzй ѕл†z, ѓзъ гDь бGъ, творsй сі‰ вс‰. | Я утворюю світло і творю пітьму, роблю мир і роблю біди; Я, Господь, роблю усе це. |
8
|
8
|
Да возрaдуетсz нeбо свhше, и3 w4блацы да кропsтъ прaвду: да прозsбнетъ землS, и3 да прорасти1тъ ми1лость, и3 прaвду да прозsбнетъ вкyпэ: ѓзъ є4смь гDь создaвый тS. | Кропіть, небеса, звище, і хмари нехай проливають правду; нехай розкриється земля і приносить спасіння, і нехай виростає разом правда. Я, Господь, творю це. |
9
|
9
|
Что2 лyчшее ўстр0ихъ ћкw гли1ну скудeльничу; є3дA њрsй њрaти бyдетъ зeмлю вeсь дeнь; є3дA речeтъ брeніе скудeльнику: что2 твори1ши, ћкw не дёлаеши, нижE и4маши рyкъ, є3дA tвэщaетъ здaніе создaвшему є5; | Горе тому, хто сперечається з Творцем своїм, черепок з черепків земних! Чи скаже глина гончару: «що ти робиш?» і твоя справа чи скаже про тебе: «у нього немає рук»? |
10
|
10
|
є3дA глаг0летъ nтцY: что2 роди1ши; и3 мaтери: что2 чревоболи1ши; | Горе тому, хто говорить батькові: «навіщо ти породив мене на світ?», а матері: «навіщо ти народила мене?» |
11
|
11
|
Ћкw тaкw гlетъ гDь бGъ, с™hй ї}левъ, сотвори1вый грzд{щаz: вопроси1те менE њ сынёхъ мои1хъ и3 њ дщeрехъ мои1хъ, и3 њ дёлэхъ рукY моє1ю заповёдите мнЁ. | Так говорить Господь, Святий Ізраїля і Творець його: ви запитуєте Мене про майбутнє синів Моїх і хочете Мені вказувати у ділі рук Моїх? |
12
|
12
|
Ѓзъ сотвори1хъ зeмлю и3 человёка на нeй, ѓзъ рук0ю моeю ўтверди1хъ нeбо, ѓзъ всBмъ ѕвэздaмъ заповёдахъ. | Я створив землю і створив на ній людину; Я — Мої руки розпростерли небеса, і всьому воїнству їх дав закон Я. |
13
|
13
|
Ѓзъ возстaвихъ є3го2 со прaвдою царS, и3 вси2 путіE є3гw2 пр†вы: сeй сози1ждетъ грaдъ м0й и3 плэнeніе людjй мои1хъ возврати1тъ, не по мздЁ, ни по дарHмъ, речE гDь саваHfъ. | Я воздвиг його в правді й вирівняю усі путі його. Він побудує місто Моє і відпустить полонених Моїх, не за викуп і не за дари, — говорить Господь Саваоф. |
14
|
14
|
Тaкw гlетъ гDь саваHfъ: ўтруди1сz є3гЂпетъ и3 к{пли є3fіHпскіz, и3 саваjмстіи мyжіе выс0цыи къ тебЁ прeйдутъ и3 тебЁ бyдутъ раби2, и3 в8слёдъ тебє2 п0йдутъ свsзани ќзами ручнhми, и3 прeйдутъ къ тебЁ и3 покл0нzтсz тебЁ, и3 въ тебЁ пом0лzтсz, ћкw въ тебЁ бGъ є4сть, и3 рекyтъ: нёсть бGа рaзвэ тебє2: | Так говорить Господь: труди єгиптян і торгівля ефіоплян, і савейці, люди рослі, до тебе перейдуть і будуть твоїми; вони підуть за тобою, у кайданах прийдуть і впадуть перед тобою, і будуть благати тебе, говорячи: у тебе тільки Бог, і немає іншого Бога. |
15
|
15
|
тh бо є3си2 бGъ, и3 не вёдэхомъ, бGъ ї}левъ сп7съ. | Істинно Ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель. |
16
|
16
|
Постыдsтсz и3 посрaмzтсz вси2 проти1вzщіисz є3мY и3 п0йдутъ въ студЁ: њбновлsйтесz ко мнЁ, џстрови. | Усі вони будуть посоромлені й осоромлені; разом з ними із соромом підуть і всі, що роблять ідолів. |
17
|
17
|
Ї}ль спасaетсz t гDа спcніемъ вёчнымъ: не постыдsтсz, ни посрaмzтсz дaже до вёка ктомY. | Ізраїль же буде спасенний спасінням вічним у Господі; ви не будете посоромлені й осоромлені довіку. |
18
|
18
|
ЗанE тaкw гlетъ гDь сотвори1вый нeбо, сeй бGъ показaвый зeмлю и3 сотвори1вый ю5, т0й раздэли2 ю5, не вотщE сотвори2 ю5, но на вселeніе создA ю5: ѓзъ є4смь гDь, и3 нёсть ктомY. | Бо так говорить Господь, Який створив небеса, Він, Бог, Який утворив землю і створив її; Він утвердив її, не марно створив її; Він утворив її для проживання: Я Господь, і немає іншого. |
19
|
19
|
Не w4тай гlахъ, ни въ тeмнэ мёстэ земли2: не рек0хъ плeмени їaкwвлю: сyетнагw взыщи1те. Ѓзъ є4смь, ѓзъ є4смь гDь гlzй прaвду и3 возвэщazй и4стину. | Не таємно Я говорив, не у темному місці землі; не говорив Я племені Якова: «марно шукаєте Мене». Я Господь, Який проголошує правду, Який відкриває істину. |
20
|
20
|
Собери1тесz и3 пріиди1те, совэщaйтесz вкyпэ, спасaеміи t kзы6къ. Не разумёша воздви1жущіи дрeво и3звazніе своE и3 молsщесz богHмъ, и5же не спасaютъ. | Зберіться і прийдіть, наблизьтеся усі, уцілілі з народів. Невігласи ті, які носять дерев’яного свого ідола і моляться богу, який не спасає. |
21
|
21
|
Ѓще возвэстsтъ, да прибли1жатсz, да ўвёдzтъ вкyпэ, кто2 слы6шана сотвори2 сі‰ и3спeрва; ТогдA возвэсти1сz вaмъ: ѓзъ бGъ, и3 нёсть и3н0гw рaзвэ менє2, првdнъ и3 сп7си1тель, нёсть кромЁ менє2. | Оголосіть і скажіть, порадившись між собою: хто звістив це з давніх часів, наперед сказав це? Чи не Я Господь? і немає іншого Бога, крім Мене, Бога праведного і спасительного немає, крім Мене. |
22
|
22
|
Њбрати1тесz ко мнЁ и3 спасeтесz, и5же t крaz земнaгw: ѓзъ є4смь бGъ, и3 нёсть и3н0гw. | До Мене наверніться, і будете спасенні, усі кінці землі, бо я Бог, і немає іншого. |
23
|
23
|
Кленyсz мн0ю сами1мъ, ѓще не и3зhдетъ и3зо ќстъ мои1хъ прaвда, словесA мо‰ не возвратsтсz: ћкw мнЁ покл0нитсz всsко колёно, и3 и3сповёстсz всsкъ љзhкъ бGови, глаг0лz: | Мною клянуся: з уст Моїх виходить правда, слово незмінне, що переді Мною схилиться усяке коліно, Мною буде клястися усякий язик. |
24
|
24
|
прaвда и3 слaва къ немY пріи1детъ: и3 посрaмzтсz вси2 tлучaющіисz. | Тільки у Господа, — будуть говорити про Мене, — правда і сила; до Нього прийдуть і посоромляться усі, що ворогували проти Нього. |
25
|
25
|
T гDа њправдsтсz, и3 њ бз7э прослaвитсz всE сёмz сынHвъ ї}левыхъ. | Господом буде виправдане і прославлене усе плем’я Ізраїлеве. |