1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lа
|
Глава 31
|
|
1
|
1
|
| Г0ре сходsщымъ во є3гЂпетъ п0мощи рaди, ўповaющымъ на к0ни и3 на колесни6цы: сyть бо мнHга, и3 к0нническое мн0жество мн0го ѕэлw2: и3 не бёша ўповaюще на с™aго ї}лева, и3 бGа не взыскaша. | Горе тим, які йдуть у Єгипет по допомогу, сподіваються на коней і покладаються на колісниці, тому що їх багато, і на вершників, тому що вони дуже сильні, а на Святого Ізраїлевого не дивляться і до Господа не прибігають! |
|
2
|
2
|
| Т0йже премdрэ наведE на ни1хъ ѕл†z, и3 сл0во є3гw2 не tри1нетсz, и3 востaнетъ на д0мы человёкwвъ ѕлhхъ и3 на надeжду и4хъ тщeтную, | Але премудрий Він; і наведе біду, і не скасує слів Своїх; повстане проти дому нечестивих і проти допомоги тих, що чинять беззаконня. |
|
3
|
3
|
| є3гЂптzнина человёка, ґ не бGа, кHнски плHти, и3 не бyдетъ п0мощи: гDь же наведeтъ рyку свою2 на нS, и3 ўтрудsтсz помагaющіи, и3 вси2 вкyпэ поги1бнутъ. | І єгиптяни — люди, а не Бог; і коні їхні — плоть, а не дух. І простягне руку Свою Господь, і спіткнеться захисник, і упаде той, кого захищають, і усі разом загинуть. |
|
4
|
4
|
| Занeже тaкw речE мнЁ гDь: ћкоже возревeтъ лeвъ, и3ли2 льви1чищь њ лови1твэ, ю4же и4метъ, и3 возопіeтъ над8 нeю, д0ндеже нап0лнzтсz г0ры глaса є3гw2, и3 побэди1шасz и3 мн0жества ћрости ўбоsшасz: тaкw гDь саваHfъ сни1детъ на г0ру сіHню и3 на г0ры є3гw2 воевaти. | Бо так сказав мені Господь: як лев, як скимен, який реве над своєю здобиччю, хоч би багато пастухів кричало на нього, від крику їхнього не здригнеться і безлічі їх не поступиться, — так Господь Саваоф зійде воювати за гору Сион і за пагорб його. |
|
5
|
5
|
| Ћкоже пти6цы парsщыz, си1це защи1титъ гDь саваHfъ њ їеrли1мэ, защи1титъ и3 и3збaвитъ, и3 снабди1тъ и3 сп7сeтъ. | Як птахи — пташенят, так Господь Саваоф покриє Єрусалим, захистить і визволить, пощадить і спасе. |
|
6
|
6
|
| Њбрати1тесz, совэщавaющіи глуб0къ совётъ и3 беззак0ненъ, сhнове ї}лєвы: | Наверніться до Того, від Якого вас стільки відпало, сини Ізраїля! |
|
7
|
7
|
| ћкw въ т0й дeнь tвeргутъ человёцы рукотворє1ннаz сво‰ срє1брzнаz и3 рукотворє1ннаz злат†z, ±же сотвори1ша рyки и4хъ. | У той день відкине кожна людина своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, яких руки ваші зробили вам на гріх. |
|
8
|
8
|
| И# падeтъ ґссyръ не мечeмъ человёческимъ, ни мeчь мyжескій поsстъ є3го2, и3 побёгнетъ не t лицA мечA: ю4нwты же бyдутъ въ побэждeніе. | І Ассур упаде не від людського меча, і не людський меч уразить його, — він уникне меча, і юнаки його будуть податтю. |
|
9
|
9
|
| Кaменіемъ бо њб8и1мутсz ћкw nстр0гомъ и3 побэждeни бyдутъ, ґ бэжaй плэнeнъ бyдетъ. Сі‰ гlетъ гDь: (бlжeнъ,) и4же и3мёетъ плeмz въ сіHнэ и3 ю4жики во їеrли1мэ. | І від страху пробіжить повз укріплення своє; і князі його будуть лякатися прапора, — говорить Господь, Якого вогонь на Сионі і горно в Єрусалимі. |
