1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa lз
|
Глава 37
|
|
1
|
1
|
| И# бhсть є3гдA ўслhша цaрь є3зекjа, растерзA ри6зы и3 њблечeсz во врeтище и3 вни1де во хрaмъ гDень: | Коли почув це цар Єзекія, те роздер одяг свій і покрився веретищем, і пішов у дім Господній; |
|
2
|
2
|
| и3 послA є3ліакjма домострои1телz, и3 с0мну книг0чіz, и3 старBйшины жрeчєски њболчє1ны во врє1тища ко и3сaіи прbр0ку сhну ґмHсову. | і послав Елиакима, начальника палацу, і Севну писаря, і старших священиків, покритих веретищами, до пророка Ісаї, сина Амосового. |
|
3
|
3
|
| И# рек0ша є3мY: сі‰ глаг0летъ є3зекjа: дeнь печaли и3 ўкори1зны и3 њбличeніz и3 гнёва днeшній дeнь, понeже пріи1де болёзнь раждaющей, крёпости же не и3мёетъ роди1ти: | І вони сказали йому: так говорить Єзекія: день скорботи і покарання і посоромлення день цей, бо немовлята дійшли до отвору утроби материнської, а сили немає родити. |
|
4
|
4
|
| да ўслhшитъ гDь бGъ тв0й словесA раpaкwва, ±же послA цaрь ґссmрjйскій, господи1нъ є3гw2, ўкарsти бGа живaго и3 поноси1ти словесы2, ±же слhша гDь бGъ тв0й, и3 да пом0лишисz ко гDеви бGу твоемY њ њстaвшихсz си1хъ. | Можливо, почує Господь Бог твій слова Рабсака, якого послав цар Ассирійський, господар його, хулити Бога живого і ганьбити словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, які перебувають ще у живих. |
|
5
|
5
|
| И# пріид0ша џтроцы царS є3зекjи ко и3сaіи. | І прийшли слуги царя Єзекії до Ісаї. |
|
6
|
6
|
| И# речE и5мъ и3сaіа: си1це рцhте ко господи1ну вaшему: сі‰ гlетъ гDь: не ўб0йсz t словeсъ, ±же є3си2 слhшалъ, и4миже ўкори1ша мS послы2 царS ґссmрjйска: | І сказав їм Ісая: так скажіть господарю вашому: так говорить Господь: не бійся слів, які чув ти, якими ганьбили Мене слуги царя Ассирійського. |
|
7
|
7
|
| сE, ѓзъ вложY въ него2 дyхъ, и3 ўслhшавъ вёсть возврати1тсz во странY свою2 и3 падeтъ мечeмъ на своeй земли2. | Ось, Я пошлю на нього дух, і він почує звістку, і повернеться у землю свою, і Я вражу його мечем у землі його. |
|
8
|
8
|
| И# возврати1сz раpaкъ и3 њбрёте царS ґссmрjйскаго њблежaща ловнY: и3 ўслhша цaрь ґссmрjйскъ, ћкw tи1де t лахjса, | І повернувся Рабсак і знайшов царя Ассирійського, що воював проти Ливни; бо він чув, що той відійшов від Лахиса. |
|
9
|
9
|
| и3 и3зhде fаракA цaрь є3fі0пскій воевaти нaнь: и3 ўслhшавъ возврати1сz и3 послA послы2 ко є3зекjи, глаг0лz: | І почув він про Тиргака, царя Ефіопського; йому сказали: ось, він вийшов воювати з тобою. Почувши це, він послав послів до Єзекії, сказавши: |
|
10
|
10
|
| си1це рцhте є3зекjи царю2 їудeйску: да не прельщaетъ бGъ тв0й тебE, на нег0же ўповaz є3си2, глаг0лz, ћкw не предaстсz їеrли1мъ въ рyцэ царS ґссmрjйска: | так скажіть Єзекії, царю Юдейському: нехай не обманює тебе Бог твій, на Якого ти уповаєш, думаючи: «не буде відданий Єрусалим до рук царя Ассирійського». |
|
11
|
11
|
| и3ли2 не слhшалъ є3си2 ты2, что2 сотвори1ша цaріе ґссmрjйстіи, кaкw всю2 зeмлю погуби1ша, и3 тh ли и3збaвишисz; | Ось, ти чув, що зробили царі ассирійські з усіма землями, поклавши на них закляття; чи ти вцілієш? |
|
12
|
12
|
| є3дA и3збaвиша си1хъ б0зи kзhчестіи, и5хже погуби1ша nтцы2 мои2, гwзaнъ и3 харрaнъ и3 расeмъ, и5же сyть во странЁ fеемafи; | Боги народів, яких розорили батьки мої, чи спасли їх, чи спасли Гозан і Харан, і Рецеф, і синів Едена, що у Фалассарі? |
|
13
|
13
|
| гдЁ сyть цaріе є3мafwвы, и3 гдЁ ґрфafwвы, и3 гдЁ грaда є3пфаруeма, ґнагугaна; | Де цар Емафа і цар Арпада, і цар міста Сепарваїма, Ени та Івви? |
|
14
|
14
|
| И# взS є3зекjа кни1гу t послHвъ и3 прочтE ю5, и3 вни1де во хрaмъ гDень и3 tвeрзе ю5 пред8 гDемъ. | І узяв Єзекія лист із руки послів і прочитав його, і пішов у дім Господній, і розгорнув його Єзекія перед лицем Господнім; |
|
15
|
15
|
| И# помоли1сz є3зекjа ко гDеви, глаг0лz: | і молився Єзекія перед лицем Господнім і говорив: |
|
16
|
16
|
| гDи саваHfъ, б9е ї}левъ, сэдsй на херувjмэхъ, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ цRь всsкагw цaрства вселeнныz, ты2 сотвори1лъ є3си2 нeбо и3 зeмлю: | Господи Саваофе, Боже Ізраїлів, що сидиш на херувимах! Ти один Бог усіх царств землі; Ти створив небо і землю. |
|
17
|
17
|
| приклони2, гDи, ќхо твоE, ўслhши, гDи, tвeрзи, гDи, џчи твои2, при1зри, гDи, и3 ви1ждь и3 слhши вс‰ словесA сеннахир‡млz, ±же послA ўкарsти бGа живaго: | Прихили, Господи, вухо Твоє і почуй; відкрий, Господи, очі Твої і подивись, і почуй слова Сеннахирима, який послав ганьбити Тебе, Бога живого. |
|
18
|
18
|
| пои1стиннэ бо, гDи, пyсту сотвори1ша цaріе ґссmрjйстіи всю2 зeмлю и3 страны6 и4хъ, | Правда, о, Господи! царі ассирійські спустошили усі країни і землі їх |
|
19
|
19
|
| и3 вверг0ша кумjры и4хъ во џгнь, не бёша бо б0зи, но дэлA рyкъ человёческихъ, древA и3 кaменіе, и3 погуби1ша |: | і покидали богів їх у вогонь; але це були не боги, а витвори рук людських, дерево і камінь, тому і знищили їх. |
|
20
|
20
|
| нн7э же, гDи б9е нaшъ, сп7си1 ны t руки2 и4хъ, да ўвёдzтъ вс‰ ц†рствіz земн†z, ћкw ты2 є3си2 (гDь) бGъ є3ди1нъ. | І нині, Господи Боже наш, спаси нас від руки його; і дізнаються усі царства землі, що Ти, Господи, Бог один. |
|
21
|
21
|
| И# п0сланъ бhсть и3сaіа сhнъ ґмHсовъ ко є3зекjи и3 речE є3мY: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: слhшахъ, њ ни1хже моли1лсz є3си2 ко мнЁ њ сеннахирjмэ цари2 ґссmрjйстэмъ. | І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати: так говорить Господь, Бог Ізраїлів: про що ти молився Мені проти Сеннахирима, царя Ассирійського, — |
|
22
|
22
|
| СіE сл0во, є4же гlа њ нeмъ бGъ: похyли тS и3 поругaсz тебЁ дэви1ца дщи2 сіHнz, на тS глав0ю покивA дщи2 їеrли1млz: | ось слово, яке Господь прорік про нього: знехтує тебе, посміється з тебе дівствена дочка Сиону, похитає вслід тобі головою дочка Єрусалима. |
|
23
|
23
|
| кого2 ўкори1лъ и3 разгнёвалъ є3си2; и3ли2 къ комY возвhсилъ є3си2 глaсъ тв0й, и3 не воздви1глъ є3си2 на высотY nчeсъ твои1хъ; ко с™0му ї}леву! | Кого ти хулив і ганьбив? і на кого підняв голос і підніс так високо очі твої? на Святого Ізраїлевого. |
|
24
|
24
|
| ћкw послaми ўкори1лъ є3си2 гDа, тh бо рeклъ є3си2: мн0жествомъ колесни1цъ ѓзъ взыд0хъ на высотY г0ръ и3 на послBднzz лівaна, и3 посэк0хъ высотY кeдра є3гw2 и3 добр0ту кmпарjсову, и3 внид0хъ въ высотY чaсти дубрaвныz | Через рабів твоїх ти хулив Господа і сказав: «з безліччю колісниць моїх я зійшов на висоту гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, відмінні кипариси його, і прийшов на саму вершину його, у гай саду його; |
|
25
|
25
|
| и3 положи1хъ м0стъ, и3 њпустоши1хъ в0ды и3 всE собрaніе водн0е: | і відкопував я, і пив воду; й осушу ступнями ніг моїх усі ріки єгипетські». |
|
26
|
26
|
| не слhшалъ ли є3си2 и3здрeвле си1хъ, ±же ѓзъ сотвори1хъ; t дрeвнихъ днjй совэщaхъ, нн7э же показaхъ њпустоши1ти kзhки въ твердhнехъ и3 живyщыz во твeрдыхъ градёхъ: | Хіба не чув ти, що Я здавна зробив це, у давні дні наперед накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш міцні міста, перетворюючи їх на купи руїн? |
|
27
|
27
|
| њпусти1хъ рyцэ, и3 и3зсх0ша и3 бhша ѓки сyхо сёно на кр0вэхъ и3 ѓки тр0скотъ: | І жителі їх зробилися слабкосилі, тремтять і залишаються в соромі; вони стали як трава на полі і ніжна зелень, як проріст на покрівлях і обпалений хліб, перше ніж виколосився. |
|
28
|
28
|
| нн7э же пок0й тв0й и3 и3сх0дъ тв0й и3 вх0дъ тв0й ѓзъ вёмъ, | Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи ввійдеш, Я знаю все, знаю і зухвалість твою проти Мене. |
|
29
|
29
|
| ћрость же твоS, є4юже разгнёвалсz є3си2, и3 њгорчeніе твоE взhде ко мнЁ, и3 вложY броздY въ нHздри тво‰ и3 ўздY во ўстA тво‰, и3 возвращy тz путeмъ, и4мже є3си2 пришeлъ. | За твою зухвалість проти Мене і за те, що пихатість твоя дійшла до вух Моїх, Я вкладу кільце Моє у ніздрі твої і вудила Мої в рот твій, і поверну тебе назад тією ж дорогою, якою ти прийшов. |
|
30
|
30
|
| Сіe же тебЁ знaменіе: ћждь сегw2 лёта, є4же є3си2 всёzлъ, ґ во втор0е лёто, є4же t себє2 растeтъ: ґ въ трeтіе насёzвше п0жнете и3 насадитE віногрaды и3 снёсте плоды2 и4хъ: | І ось, тобі, Єзекіє, знамення: їжте у цей рік те, що виросло від упалого зерна, і на другий рік — самородне; а на третій рік сійте і жніть, і садіть виноградні сади, і їжте плоди їх. |
|
31
|
31
|
| и3 бyдутъ њстaвшіи во їудeи, прорастsтъ корeніе д0лу и3 сотворsтъ въ вeрхъ пл0дъ, | І уцілілий у домі Іуди залишок пустить знову корінь унизу і принесе плід угорі, |
|
32
|
32
|
| ћкw t їеrли1ма бyдутъ њстaвшіисz и3 спaсшіисz t горы2 сіHни: рeвность гDа саваHfа сотвори1тъ сі‰. | бо з Єрусалима вийде залишок, і спасіння — від гори Сиону. Ревність Господа Саваофа зробить це. |
|
33
|
33
|
| Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь на царS ґссmрjйска: не вни1детъ въ сeй грaдъ, нижE пyститъ нaнь стрэлY, нижE возложи1тъ нaнь щитA, нижE њгради1тъ w4крестъ є3гw2 њграждeніz: | Тому так говорить Господь про царя Ассирійського: «не увійде він у це місто і не кине туди стріли́, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу. |
|
34
|
34
|
| но путeмъ, и4мже пріи1де, тёмже возврати1тсz, и3 во грaдъ сeй не вни1детъ. Сі‰ гlетъ гDь: | Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а у місто це не ввійде, — говорить Господь. |
|
35
|
35
|
| защищY грaдъ сeй, є4же спcти2 є3го2 менє2 рaди и3 рaди давjда рабA моегw2. | Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого». |
|
36
|
36
|
| И# и3зhде ѓгGлъ гDень и3 и3зби2 t полкA ґссmрjйска сто2 џсмьдесzтъ пsть тhсzщъ. И# востaвше заyтра, њбрэт0ша вс‰ тэлесA мє1ртва. | І вийшов ангел Господній і вразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять тисяч чоловік. І встали вранці, і ось, усі тіла мертві. |
|
37
|
37
|
| И# tи1де возврaщьсz сеннахирjмъ цaрь ґссmрjйскій и3 всели1сz во нінеvjи. | І відступив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії. |
|
38
|
38
|
| И# внегдA покланsтисz є3мY въ домY насарaху nтечествоначaлнику своемY, ґдрамелeхъ и3 сарасaръ сhнове є3гw2 ўби1ста є3го2 мечьми2, сaми же ўбэжaста во ґрмeнію. И# воцари1сz ґсордaнъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2. | І коли він поклонявся у домі Нисроха, бога свого, Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли у землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього. |
