1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Главa …є
|
Глава 65
|
|
1
|
1
|
| Kвлeнъ бhхъ не и4щущымъ менE, њбрэт0хсz не вопрошaющымъ њ мнЁ, рек0хъ: сE, є4смь: kзhку, и5же не призвaша и4мене моегw2. | Я відкрився тим, що не запитували про Мене; Мене знайшли ті, що не шукали Мене. «Ось Я! ось Я!» — говорив Я народу, який не іменувався ім’ям Моїм. |
|
2
|
2
|
| Простр0хъ рyцэ мои2 вeсь дeнь къ лю1демъ не покарsющымсz и3 проти1ву глаг0лющымъ, и5же не ходи1ша путeмъ и4стиннымъ, но в8слёдъ грэхHвъ свои1хъ. | Кожного дня простягав Я руки Мої до народу непокірливого, який ходив шляхом недобрим, за своїми помислами, — |
|
3
|
3
|
| Лю1діе сjи разгнэвлsющіи мS пред8 лицeмъ мои1мъ пrнw: тjи жє1ртвы прин0сzтъ въ вертогрaдэхъ и3 кадsтъ во чрeпэхъ бэсHмъ, и5же не сyть, | до народу, який постійно ображає Мене у лице, приносить жертви у дібровах і спалює фіміам на черепках, |
|
4
|
4
|
| и3 во гробёхъ и3 во пещeрахъ лежaтъ с0ній рaди, и5же kдsтъ мzсA свин†z и3 ю3хY трeбъ, њсквернeни сосyди и4хъ вси2: | сидить у гробах і ночує у печерах; їсть свиняче м’ясо, і мерзенне вариво у посудинах у нього; |
|
5
|
5
|
| и5же глаг0лютъ: tиди2 t менє2, не прикосни1сz мнЁ, ћкw чи1стъ є4смь. Сeй дhмъ ћрости моеS, џгнь гори1тъ въ нeмъ вс‰ дни6. | який говорить: «зупинися, не підходь до мене, тому що я святий для тебе». Вони — дим для нюху Мого, вогонь, що горить кожного дня. |
|
6
|
6
|
| СE, написaсz предо мн0ю: не ўмолчY, д0ндеже tдaмъ въ нBдра и5мъ грэхи2 и4хъ и3 грэхи2 nтє1цъ и4хъ, гlетъ гDь: | Ось що написано перед лицем Моїм: не змовчу, але воздам, воздам у надра їх |
|
7
|
7
|
| и5же кадsху на горaхъ и3 на х0лмэхъ ўкори1ша мS, tдaмъ дэлA и4хъ въ нBдра и5мъ. | беззаконня ваші, — говорить Господь, — і разом беззаконня батьків ваших, які курили фіміам на горах, і на пагорбах ганьбили Мене; і відміряю у надра їх попередні діяння їх. |
|
8
|
8
|
| Тaкw гlетъ гDь: и4мже w4бразомъ њбрэтaетсz ћгода на грeзнэ, и3 рекyтъ: не погуби2 є3гw2, ћкw блгcвeніе є4сть въ нeмъ: тaкw сотворю2 служaщагw ми2 рaди, не и4мамъ всёхъ погуби1ти рaди є3гw2: | Так говорить Господь: коли у виноградному гроні знаходиться сік, тоді говорять: «не пошкодь його, тому що у ньому благословення»; те саме зроблю Я і заради рабів Моїх, щоб не усіх погубити. |
|
9
|
9
|
| и3 и3зведY и3з8 їaкwва сёмz и3 и3з8 їyды, и3 наслёдитъ г0ру с™yю мою2, и3 наслёдzтъ и3збрaнніи мои2 и3 раби2 мои2 и3 вселsтсz тaмw. | І виведу від Якова сíм’я, і від Іуди спадкоємця гір Моїх, і успадкують це обрані Мої, і раби Мої будуть жити там. |
|
10
|
10
|
| И# бyдутъ во дубрaвэ њгр†ды стадHмъ, и3 ю3д0ль ґхHрскаz въ пок0ище говsдwвъ лю1демъ мои6мъ, и5же взыскaша менE. | І буде Сарон пасовищем для овець і долина Ахор — місцем спочинку для волів народу Мого, який знайшов Мене. |
|
11
|
11
|
| Вh же, њстaвившіи мS и3 забывaющіи г0ру с™yю мою2, и3 ўготовлsющіи дeмwну трапeзу и3 и3сполнsющіи щaстію растворeніе, | А вас, які залишили Господа, забули святу гору Мою, готуєте трапезу для Гада і розчиняєте повну чашу для Мени,* — |
|
12
|
12
|
| ѓзъ предaмъ вaсъ под8 мeчь, вси2 заклaніемъ падeте: ћкw звaхъ вaсъ, и3 не послyшасте, гlахъ, и3 преслyшасте и3 сотвори1сте лукaвое предо мн0ю, и3 ±же не хотёхъ, и3збрaсте. | вас прирікаю Я до меча, і всі ви схилитеся на заколення: тому що Я кликав, і ви не відповідали; говорив, і ви не слухали, але робили лихе в очах Моїх і обирали те, що було неугодно Мені. |
|
13
|
13
|
| Сегw2 рaди тaкw гlетъ гDь: сE, раб0тающіи ми2 ћсти бyдутъ, вh же взaлчете: сE, раб0тающіи ми2 пи1ти бyдутъ, вh же возжaждете: | Тому так говорить Господь Бог: ось, раби Мої будуть їсти, а ви будете голодувати; раби Мої будуть пити, а ви будете знемагати від спраги; |
|
14
|
14
|
| сE, раб0тающіи ми2 возрaдуютсz, вh же посрамитeсz: сE, раб0тающіи ми2 возвеселsтсz въ весeліи сeрдца, вh же возопіeте въ болёзни сeрдца вaшегw и3 t сокрушeніz дyха восплaчетесz. | раби Мої будуть веселитися, а ви будете у соромі; раби Мої будуть співати від сердечної радости, а ви будете кричати від сердечної скорботи і ридати від скрушення духу. |
|
15
|
15
|
| Њстaвите бо и4мz вaше въ насыщeніе и3збр†ннымъ мои6мъ, вaсъ же и3збіeтъ гDь: раб0тающымъ же мнЁ наречeтсz и4мz н0вое, | І залишите ім’я ваше обраним Моїм для прокляття; і вб’є тебе Господь Бог, а рабів Своїх назве іншим ім’ям, |
|
16
|
16
|
| є4же блгcви1тсz на земли2, благословsтъ бо бGа и4стиннаго: и3 кленyщіисz на земли2 клsтисz бyдутъ бGомъ и4стиннымъ, забyдутъ бо печaль свою2 пeрвую, и3 не взhдетъ и5мъ на сeрдце. | яким хто буде благословляти себе на землі, буде благословлятися Богом істини; і хто буде клястися на землі, буде клястися Богом істини, — тому що колишні скорботи будуть забуті і приховані від очей Моїх. |
|
17
|
17
|
| Бyдетъ бо нeбо н0во и3 землS новA, и3 не помzнyтъ прeжнихъ, нижE взhдутъ на сeрдце и4хъ, | Бо ось, Я творю нове небо і нову землю, і попередні уже не будуть згадувані і не прийдуть на серце. |
|
18
|
18
|
| но рaдость и3 весeліе њбрsщутъ на нeй, ћкw сE, ѓзъ творю2 весeліе їеrли1му и3 лю1демъ мои6мъ рaдость. | А ви будете веселитися і радіти повіки за те, що Я творю: бо ось, Я творю Єрусалим веселістю і народ його радістю. |
|
19
|
19
|
| И# возвеселю1сz њ їеrли1мэ и3 возрaдуюсz њ лю1дехъ мои1хъ, и3 ксемY не ўслhшитсz въ нeмъ глaсъ плaча, ни глaсъ в0плz, | І буду радуватися за Єрусалим і веселитися за народ Мій; і не почуєте у ньому більше голосу плачу і голосу волання. |
|
20
|
20
|
| нижE бyдетъ тaмw младeнецъ, ни стaрецъ, и4же не и3сп0лнитъ лётъ свои1хъ: бyдетъ бо ю4ный стA лётъ, ўмирazй же грёшникъ стA лётъ и3 пр0клzтъ бyдетъ. | Там не буде більше малолітнього і старця, який не досягнув би повноти днів своїх; бо столітній буде помирати юнаком, але столітній грішник буде проклятим. |
|
21
|
21
|
| И# сози1ждутъ д0мы и3 сaми вселsтсz, и3 насадsтъ віногрaды и3 сaми снэдsтъ плоды2 и4хъ. | І буду будувати доми і жити у них, і насаджувати виноградники і їсти плоди їх. |
|
22
|
22
|
| Не сози1ждутъ, да и3нjи вселsтсz, и3 не насадsтъ, да и3нjи снэдsтъ: ћкоже бо днjе дрeва жи1зни, бyдутъ днjе людjй мои1хъ: дэлa бо трудHвъ и4хъ њбетшaютъ. | Не будуть будувати, щоб інший жив, не будуть насаджувати, щоб інший їв; бо дні народу Мого будуть, як дні дерева, й обрані Мої довго будуть користуватися плодами рук своїх. |
|
23
|
23
|
| И#збрaнніи же мои2 не и4мутъ труди1тисz вотщE, нижE породsтъ ч†дъ на проклsтіе, ћкw сёмz блгcвeно є4сть бGомъ, и3 внyцы и4хъ съ ни1ми бyдутъ. | Не будуть трудитися марно і народжувати дітей на горе; бо будуть сіменем, благословенним від Господа, і нащадки їх з ними. |
|
24
|
24
|
| И# бyдетъ, прeжде нeже воззвaти и5мъ, ѓзъ ўслhшу и5хъ, є3щE глаг0лющымъ и5мъ, рекY: чт0 є3сть; | І буде, перше ніж вони будуть взивати, Я відповім; вони ще будуть говорити, і Я уже почую. |
|
25
|
25
|
| ТогдA в0лцы и3 ѓгнцы и4мутъ пасти1сz вкyпэ, и3 лeвъ ћкw в0лъ снёсть плє1вы, и3 ѕміS зeмлю ћкw хлёбъ: не повредsтъ, нижE погубsтъ на горЁ с™ёй моeй, гlетъ гDь. | Вовк і ягня будуть пастися разом, і лев, як віл, буде їсти солому, а для змія порох буде їжею: вони не будуть чинити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, — говорить Господь. |
