|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
І вийде паросток від кореня Ієссеєвого, і гілка виросте від кореня його;
|
И изы́детъ же́злъ изъ ко́рене Ієссе́ова, и цвѣ́тъ от ко́рене єго́ взы́детъ:
|
|
2
|
2
|
|
і спочине на ньому Дух Господній, дух премудрости і розуму, дух ради і кріпкости, дух вíдання і благочестя;
|
и почі́єтъ на не́мъ Ду́хъ Бо́жій, Ду́хъ прему́дрости и ра́зума, Ду́хъ совѣ́та и крѣ́пости, Ду́хъ вѣ́дѣнія и благоче́стія:
|
|
3
|
3
|
|
і страхом Господнім сповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вирішувати діла.
|
испо́лнитъ єго́ Ду́хъ стра́ха Бо́жія: не по сла́вѣ суди́ти и́мать, ниже́ по глаго́ланію обличи́тъ,
|
|
4
|
4
|
|
Він буде судити бідних за правдою, і діла страдників землі вирішувати за істиною; і жезлом уст Своїх уразить землю, і духом уст Своїх уб’є нечестивого.
|
но су́дитъ пра́вдою смире́нному су́дъ и обличи́тъ пра́востію смире́нныя земли́, и порази́тъ зе́млю сло́вомъ у́стъ свои́хъ и Ду́хомъ усте́нъ убіє́тъ нечести́ваго:
|
|
5
|
5
|
|
І буде опоясанням стегон Його правда, і опоясанням крижів Його — істина.
|
и бу́детъ препоя́санъ пра́вдою о чре́слѣхъ свои́хъ и и́стиною обви́тъ по ре́брамъ свои́мъ:
|
|
6
|
6
|
|
Тоді вовк буде жити разом з ягням, і барс буде лежати разом з козеням; і теля, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде водити їх.
|
и пасти́ся бу́дутъ вку́пѣ во́лкъ со а́гнцемъ, и ры́сь почі́єтъ со ко́злищемъ, и теле́цъ и юне́цъ и ле́въ вку́пѣ пасти́ся бу́дутъ, и отроча́ ма́ло поведе́тъ я́:
|
|
7
|
7
|
|
І корова буде пастися з ведмедицею, і дитинчата їх будуть лежати разом, і лев, як віл, буде їсти солому.
|
и во́лъ и медвѣ́дь вку́пѣ пасти́ся бу́дутъ, и вку́пѣ дѣ́ти и́хъ бу́дутъ, и ле́въ а́ки во́лъ я́сти бу́детъ пле́вы:
|
|
8
|
8
|
|
І немовля буде гратися над норою аспида, і дитя простягне руку свою на гніздо змії.
|
и отроча́ мла́до на пеще́ры а́спідовъ и на ло́же исча́дій а́спідскихъ ру́ку возложи́тъ:
|
|
9
|
9
|
|
Не будуть робити зла і шкоди на усій святій горі Моїй, бо земля буде наповнена віданням Господа, як води наповнюють море.
|
и не сотворя́тъ зла́, ни возмо́гутъ погуби́ти ни кого́же на горѣ́ святѣ́й моє́й: я́ко напо́лнися вся́ земля́ вѣ́дѣнія Госпо́дня, а́ки вода́ мно́га покры́ мо́ре.
|
|
10
|
10
|
|
І буде у той день: до кореня Ієссеєвого, який стане, як знамено для народів, навернуться язичники, — і спокій його буде слава.
|
И бу́детъ въ де́нь о́ный ко́рень Ієссе́овъ, и востая́й владѣ́ти язы́ки, на того́ язы́цы упова́ти бу́дутъ: и бу́детъ поко́й єго́ че́сть.
|
|
11
|
11
|
|
І буде у той день: Господь знову простягне руку Свою, щоб повернути Собі залишок народу Свого, який залишиться в Ассура, і в Єгипті, і в Патросі, й у Хуса, і в Елама, й у Сеннаарі, й у Емафі, й на островах моря,
|
И бу́детъ въ де́нь о́ный, приложи́тъ Госпо́дь показа́ти ру́ку свою́, є́же возревнова́ти по оста́нку про́чему люді́й, и́же а́ще оста́нетъ от Ассирі́овъ и от Єги́пта, и Вавило́на и от єѳіо́піи, и от Єламі́товъ и от восто́ковъ со́лнца, и от Араві́и и от острово́въ морски́хъ.
|
|
12
|
12
|
|
І підніме знамено язичникам, і збере вигнанців Ізраїля, і розсіяних юдеїв скличе від чотирьох кінців землі.
|
И воздви́гнетъ зна́меніє въ язы́ки, и собере́тъ поги́бшыя Ізра́илевы, и расточе́нныя Іу́дины собере́тъ от четы́рехъ кри́лъ земли́.
|
|
13
|
13
|
|
І припиниться заздрість Єфрема, і ті, що ворогують проти Іуди, будуть знищені. Єфрем не буде заздрити Іуді, й Іуда не буде пригноблювати Єфрема.
|
И отъи́мется ре́вность Єфре́мова, и врази́ Іу́дины поги́бнутъ: Єфре́мъ не возревну́єтъ Іу́дѣ, и Іу́да не оскорби́тъ Єфре́ма.
|
|
14
|
14
|
|
І полетять через плечі филистимлян на захід, пограбують усіх дітей Сходу; на Едома і Моава накладуть руку свою, і діти Аммона будуть підданими їм.
|
И полетя́тъ въ корабле́хъ иноплеме́нничихъ, мо́ре ку́пно плѣня́тъ, и су́щихъ от восто́къ со́лнца, и Ідуме́ю: и на Моа́ва пе́рвѣє ру́ки возложа́тъ, сы́нове же Аммо́ни пе́рвіи покоря́тся.
|
|
15
|
15
|
|
І висушить Господь затоку моря Єгипетського, і простягне руку Свою на ріку в сильному вітрі Своєму, і розіб’є її на сім струмків, так що у сандаліях можуть переходити її.
|
И опустоши́тъ Госпо́дь мо́ре Єги́петскоє и возложи́тъ ру́ку свою́ на рѣку́ ду́хомъ преси́льнымъ: и порази́тъ на се́дмь де́брій, я́коже преходи́ти ю́ во обуве́ніи:
|
|
16
|
16
|
|
Тоді для залишку народу Його, що залишиться в Ассура, буде велика дорога, як це було для Ізраїля, коли він виходив із землі Єгипетської.
|
и бу́детъ проше́ствіє лю́демъ мои́мъ оста́вшымъ во Єги́птѣ, и бу́детъ Ізра́илю, я́коже въ де́нь, єгда́ изы́де от земли́ Єги́петскія.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.