Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 6 з 66
Глава 6
Глава 6
1
1
У рік смерти царя Озії бачив я Господа, Який сидить на престолі високому і величному, і краї риз Його наповнювали весь храм.
И бы́сть въ лѣ́то, въ не́же у́мре Озі́а ца́рь, ви́дѣхъ Го́спода сѣдя́ща на престо́лѣ высо́цѣ и превознесе́ннѣ, и испо́лнь до́мъ сла́вы єго́.
2
2
Навколо Нього стояли серафими; у кожного з них по шість крил: двома закривав кожен лице своє, і двома закривав ноги свої, і двома літав.
И серафі́ми стоя́ху о́крестъ єго́, ше́сть кри́лъ єди́ному и ше́сть кри́лъ друго́му: и двѣма́ у́бо покрыва́ху ли́ца своя́, двѣма́ же покрыва́ху но́ги своя́ и двѣма́ лета́ху.
3
3
І взивали вони один до одного і говорили: Святий, Святий, Святий Господь Саваоф! уся земля повна слави Його!
И взыва́ху дру́гъ ко дру́гу и глаго́лаху: свя́тъ, свя́тъ, свя́тъ Госпо́дь Савао́ѳъ: испо́лнь вся́ земля́ сла́вы єго́.
4
4
І похитнулися верхи врат від голосу тих, що викликували, і дім наповнився курінням.
И взя́ся наддве́ріє от гла́са, и́мже вопія́ху, и до́мъ напо́лнися ды́ма.
5
5
І сказав я: горе мені! загинув я! бо я людина з нечистими вустами, і живу серед народу також з нечистими вустами, — і очі мої бачили Царя, Господа Саваофа.
И реко́хъ: о, окая́нный а́зъ, я́ко умили́хся, я́ко человѣ́къ сы́й и нечи́сты устнѣ́ имы́й, посредѣ́ люді́й нечи́стыя устнѣ́ иму́щихъ а́зъ живу́: и Царя́ Го́спода Савао́ѳа ви́дѣхъ очи́ма мои́ма.
6
6
Тоді прилетів до мене один із серафимів, і в руці у нього розпалене вугілля, яке він узяв кліщами з жертовника,
И по́сланъ бы́сть ко мнѣ́ єди́нъ от серафі́мовъ, и въ руцѣ́ своє́й имя́ше у́гль горя́щь, єго́же клеща́ми взя́тъ от олтаря́,
7
7
і торкнувся вуст моїх і сказав: ось, це торкнулося вуст твоїх, і беззаконня твоє вилучене від тебе, і гріх твій очищений.
и прикосну́ся устна́мъ мои́мъ и рече́: се́, прикосну́ся сіє́ устна́мъ твои́мъ, и отъи́метъ беззако́нія твоя́ и грѣхи́ твоя́ очи́ститъ.
8
8
І почув я голос Господа, Який говорить: кого Мені послати? і хто піде задля Нас? І я сказав: ось я, пошли мене.
И слы́шахъ гла́съ Го́спода глаго́люща: кого́ послю́, и кто́ по́йдетъ къ лю́демъ си́мъ? И реко́хъ: се́, а́зъ є́смь, посли́ мя́.
9
9
І сказав Він: іди і скажи цьому народові: слухом почуєте — і не зрозумієте, і очима будете дивитися — і не побачите.
И рече́: иди́ и рцы́ лю́демъ си́мъ: слу́хомъ услы́шите, и не уразумѣ́єте: и ви́дяще у́зрите, и не уви́дите:
10
10
Бо огрубіло серце народу цього, і вухами насилу чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я зцілив їх.
одебелѣ́ бо се́рдце люді́й си́хъ, и уши́ма свои́ма тя́жко слы́шаша, и о́чи свои́ смежи́ша, да не когда́ у́зрятъ очи́ма и уши́ма услы́шатъ, и се́рдцемъ уразумѣ́ютъ и обратя́тся, и исцѣлю́ я́.
11
11
І сказав я: чи надовго, Господи? Він сказав: доки не опустіють міста, і залишаться без жителів, і доми без людей, і доки земля ця зовсім не спустіє.
И реко́хъ: доко́лѣ, Го́споди? И рече́: до́ндеже опустѣ́ютъ гра́ди, от є́же ненаселе́нымъ бы́ти, и до́мы, от є́же не бы́ти человѣ́комъ, и земля́ оста́нется пуста́.
12
12
І виселить Господь людей, і велике запустіння буде на цій землі.
И посе́мъ продолжи́тъ Бо́гъ человѣ́ки, и умно́жатся оста́вльшіися на земли́.
13
13
І якщо ще залишиться десята частина на ній і повернеться, і вона знову буде спустошена; але як від теревинфа і як від дуба, коли вони і зрубані, залишається корінь їх, так святе сíм’я буде коренем її.
И єще́ на не́й є́сть десяти́на, и па́ки бу́детъ въ расхище́ніє я́коже тереві́нѳъ и я́ко же́лудь, єгда́ испаде́тъ изъ плю́ски своєя́: сѣ́мя свято стоя́ніє єго́.

Глава 6 з 66
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.