Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 59 з 66
Глава 59
Глава 59
1
1
Ось, рука Господа не скоротилася на те, щоб спасати, і вухо Його не обважніло для того, щоб чути.
Єда́ не мо́жетъ рука́ Госпо́дня спасти́? или́ отягчи́лъ є́сть слу́хъ сво́й, є́же не услы́шати?
2
2
Але беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим, і гріхи ваші відвертають лице Його від вас, щоб не чути.
Но грѣси́ ва́ши разлуча́ютъ между́ ва́ми и между́ Бо́гомъ, и грѣ́хъ ра́ди ва́шихъ отврати́ лице́ своє́ от ва́съ, є́же не поми́ловати.
3
3
Бо руки ваші осквернені кров’ю і пальці ваші — беззаконням; уста ваші говорять лжу, язик ваш вимовляє неправду.
Ру́цѣ во ва́ши оскверне́нѣ кро́вію, и пе́рсты ва́ши во грѣсѣ́хъ, устнѣ́ же ва́ши возглаго́лаша беззако́ніє, и язы́къ ва́шъ непра́вдѣ поуча́єтся.
4
4
Ніхто не підносить голосу за правду, і ніхто не заступається за істину; сподіваються на пусте і говорять неправду, зачинають зло і породжують злодійство;
Никто́же глаго́летъ пра́вды, ниже́ є́сть су́дъ и́стиненъ: упова́ютъ на су́єтная и глаго́лютъ тще́тная, я́ко зачина́ютъ тру́дъ и ражда́ютъ беззако́ніє.
5
5
висиджують зміїні яйця і тчуть павутиння; хто з’їсть яйця їх, — помре, а якщо розчавить, — виповзе єхидна.
Я́ица а́спідска разби́ша и поста́въ паучи́нный тку́тъ, и хотя́й от я́ицъ и́хъ я́сти, разби́въ за́портокъ [єго́], обрѣ́те и въ не́мъ васілі́ска.
6
6
Павутиння їх для одягу непридатне, і вони не покриються своїм виробом; діла їхні — діла неправедні, і насильство у руках їхніх.
Поста́въ и́хъ не бу́детъ на ри́зу, и не оде́ждутся от дѣ́лъ свои́хъ: дѣла́ бо и́хъ дѣла́ беззако́нія.
7
7
Ноги їхні біжать до зла, і вони поспішають на пролиття невинної крови; думки їхні — думки нечестиві; спустошення і загибель на стежках їхніх.
Но́зѣ же и́хъ на зло́ теку́тъ, ско́ри пролія́ти кро́вь, и мы́сли и́хъ мы́сли о убі́йствахъ: сокруше́ніє и бѣ́дность во путе́хъ и́хъ,
8
8
Путі миру вони не знають, і немає суду на стежках їхніх; путі їхні викривлені, і ніхто, який іде ними, не знає миру.
и пути́ ми́рнаго не позна́ша, и нѣ́сть суда́ во путе́хъ и́хъ: стези́ бо и́хъ развраще́ны, по ни́хже хо́дятъ, и не вѣ́дятъ ми́ра.
9
9
Тому-то і далекий від нас суд, і правосуддя не досягає до нас; чекаємо світла, і ось темрява, — осяяння, і ходимо у мороці.
Того́ ра́ди отступи́ от ни́хъ су́дъ, и не пости́гнетъ и́хъ пра́вда: жду́щымъ и́мъ свѣ́та, бы́сть и́мъ тма́, жду́ще зари́ во мра́цѣ ходи́ша.
10
10
Сприймаємо на дотик, як сліпі стіну, і, як без очей, ходимо навпомацки; спотикаємося опівдні, як у сутінках, між живими — як мертві.
Ося́жутъ я́ко слѣпі́и стѣ́ну, я́ко су́ще безъ оче́съ осяза́ти бу́дутъ, и паду́тся въ полу́дни я́ко въ полу́нощи, я́ко умира́юще возстену́тъ
11
11
Усі ми ревемо, як ведмеді, і стогнемо, як голуби; очікуємо суду, і немає його, — спасіння, але воно далеко від нас.
я́ко медвѣ́дь, и я́ко го́лубь вку́пѣ по́йдутъ. Жда́хомъ суда́, и нѣ́сть, спасе́ніє дале́че отступи́ от на́съ.
12
12
Бо злочини наші численні перед Тобою, і гріхи наші свідчать проти нас; бо злочини наші з нами, і беззаконня наші ми знаємо.
Мно́го бо беззако́ніє на́ше предъ тобо́ю, и грѣси́ на́ши проти́ву ста́ша на́мъ: беззако́нія бо на́ша въ на́съ, и непра́вды на́шя уразумѣ́хомъ:
13
13
Ми зрадили і сказали неправду перед Господом, і відступили від Бога нашого; говорили наклеп і зраду, зачинали і народжували із серця неправдиві слова.
нече́ствовахомъ и солга́хомъ и отступи́хомъ от послѣ́дованія Бо́га на́шего: глаго́лахомъ непра́вду и не покори́хомся, во утро́бѣ зача́хомъ и поучи́хомся от се́рдца на́шего словесе́мъ непра́веднымъ:
14
14
І суд відступив назад, і правда стала вдалині, бо істина спотикнулася на площі, і чесність не може увійти.
и оста́вихомъ созади́ су́дъ, и пра́вда дале́че отступи́ от на́съ: я́ко изнемо́же во путе́хъ и́хъ и́стина, и пра́вымъ [путе́мъ] не возмого́ша прейти́:
15
15
І не стало істини, і той, хто віддаляється від зла, піддається образі. І Господь побачив це, й огидно було очам Його, що немає суду.
и и́стина взя́ся, и преста́виша у́мъ сво́й є́же смы́слити. И ви́дѣ Госпо́дь и негодова́, я́ко не бя́ше суда́:
16
16
І бачив, що немає людини, і дивувався, що немає заступника; і допомогла Йому правиця Його, і правда Його підтримала Його.
и ви́дѣ, и не бя́ше му́жа, и помы́сли, и не бя́ше избавля́ющаго: и мсти́ и́мъ мы́шцею своє́ю, и поми́лованіємъ утверди́.
17
17
І Він поклав на Себе правду, як броню, і шолом спасіння на голову Свою; і вдягнувся у ризу помсти, як в одяг, і покрив Себе ревністю, як плащем.
И одѣ́яся пра́вдою я́ко щито́мъ, и возложи́ шле́мъ спасе́нія на главу́, и облече́ся въ ри́зу отмще́нія, и оде́ждею своє́ю:
18
18
Мірою відплати, за цією мірою Він воздасть супротивникам Своїм — люттю, ворогам Своїм — помстою, островам віддасть належне.
я́ко воздава́яй воздая́ніє укори́зну супоста́томъ.
19
19
І будуть боятися імені Господа на заході і слави Його — на сході сонця. Якщо ворог прийде як ріка, подув Господа прожене його.
И убоя́тся, и́же от за́падъ, и́мене Госпо́дня, и и́же от восто́къ со́лнца, и́мене єго́ сла́внаго: пріи́детъ бо я́ко рѣка́ наси́льная гнѣ́въ от Го́спода, пріи́детъ со я́ростію.
20
20
І прийде Відкупитель Сиону і синів Якова, які навернулися від нечестя, — говорить Господь.
И пріи́детъ Сіо́на ра́ди избавля́яй, и отврати́тъ нече́стіє от Іа́кова.
21
21
І ось завіт Мій з ними, — говорить Господь: Дух Мій, Який на тобі, і слова Мої, які вклав Я в уста твої, не відступлять від уст твоїх і від уст потомства твого, і від уст нащадків потомства твого, — говорить Господь, відтепер і до віку.
И се́й и́мъ и́же от мене́ завѣ́тъ, рече́ Госпо́дь: Ду́хъ мо́й, и́же є́сть въ тебѣ́, и глаго́лы, я́же а́зъ да́хъ во уста́ твоя́, не оскудѣ́ютъ от у́стъ твои́хъ и от у́стъ сѣ́мене твоєго́: рече́ бо Госпо́дь отны́нѣ и во вѣ́къ.

Глава 59 з 66
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.