|
Глава 26
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
У той день будуть співати пісню цю у землі Іудиній: місто міцне у нас; спасіння дав Він замість стіни і валу.
|
Въ то́й де́нь воспою́тъ пѣ́снь сію́ въ земли́ Іуде́йстѣй, глаго́люще: се́, гра́дъ крѣ́покъ, и спасе́ніє на́мъ положи́тъ стѣ́ну и огражде́ніє.
|
|
2
|
2
|
|
Відчиніть ворота; нехай увійде народ праведний, який зберігає істину.
|
Отве́рзите врата́, да вни́дутъ лю́діє храня́щіи пра́вду и храня́щіи и́стину,
|
|
3
|
3
|
|
Твердого духом Ти зберігаєш у довершеному мирі, бо на Тебе уповає він.
|
пріє́млющіи и́стину и храня́щіи ми́ръ.
|
|
4
|
4
|
|
Уповайте на Господа повіки, бо Господь Бог є твердиня вічна:
|
Я́ко на тя́ надѣ́яніємъ надѣ́яшася, Го́споди, во вѣ́къ, Бо́же вели́кій, вѣ́чный,
|
|
5
|
5
|
|
Він скидає тих, що жили на висоті, місто, що високо стояло; повалив його, повалив на землю, кинув його у порох.
|
и́же смири́въ низве́лъ єси́ живу́щыя въ высо́кихъ: гра́ды крѣ́пкія разори́ши и обни́зиши я́ да́же до земли́.
|
|
6
|
6
|
|
Нога топче його, ноги бідного, стопи убогих.
|
И поперу́тъ я́ но́ги кро́ткихъ и смире́нныхъ.
|
|
7
|
7
|
|
Путь праведника пряма; Ти вирівнюєш шлях праведника.
|
Пу́ть благочести́выхъ пра́въ бы́сть, и приугото́ванъ пу́ть благочести́выхъ.
|
|
8
|
8
|
|
І на путі судів Твоїх, Господи, ми уповали на Тебе; до імені Твого і до спогадів про Тебе прагнула душа наша.
|
Пу́ть бо Госпо́день су́дъ: упова́хомъ на и́мя твоє́ и па́мять, єя́же жела́єтъ душа́ на́ша.
|
|
9
|
9
|
|
Душею моєю я прагнув до Тебе вночі, і духом моїм я буду шукати Тебе у нутрощах моїх з раннього ранку, бо коли суди Твої звершуються на землі, тоді ті, що живуть у мирі, навчаються правди.
|
От но́щи у́тренюєтъ ду́хъ мо́й къ тебѣ́, Бо́же, зане́ свѣ́тъ повелѣ́нія твоя́ на земли́: пра́вдѣ научи́теся, живу́щіи на земли́.
|
|
10
|
10
|
|
Якщо нечестивий буде помилуваний, то не навчиться він правди, — буде лиходійствувати у землі правих і не буде дивитися на велич Господа.
|
Преста́ бо нечести́вый: вся́къ, и́же не научи́тся пра́вдѣ на земли́, и́стины не сотвори́тъ: да во́змется нечести́вый, да не ви́дитъ сла́вы Госпо́дни.
|
|
11
|
11
|
|
Господи! рука Твоя була високо піднята, але вони не бачили її; побачать і посоромляться ті, що ненавидять народ Твій; вогонь пожере ворогів Твоїх.
|
Го́споди, высока́ твоя́ мы́шца, и не вѣ́дѣша, разумѣ́вше же постыдя́тся: ре́вность пріи́метъ лю́ди ненака́занныя, и ны́нѣ о́гнь супоста́ты поя́стъ.
|
|
12
|
12
|
|
Господи! Ти даруєш нам мир; бо і всі діла наші Ти влаштовуєш для нас.
|
Го́споди Бо́же на́шъ, ми́ръ да́ждь на́мъ, вся́ бо возда́лъ єси́ на́мъ.
|
|
13
|
13
|
|
Господи Боже наш! інші владики, крім Тебе, панували над нами; але через Тебе тільки ми славимо ім’я Твоє.
|
Го́споди Бо́же на́шъ, стяжи́ ны: Го́споди, ра́звѣ тебе́ ино́го не вѣ́мы: и́мя твоє́ имену́ємъ.
|
|
14
|
14
|
|
Мертві не оживуть; рефаїми не встануть, тому що Ти відвідав і знищив їх, і знищив усяку пам’ять про них.
|
Ме́ртвіи же живота́ не и́мутъ ви́дѣти, ниже́ вра́чеве воскреся́тъ: сего́ ра́ди наве́лъ єси́ и погуби́лъ єси́, и взя́лъ єси́ вся́къ му́жескъ по́лъ и́хъ.
|
|
15
|
15
|
|
Ти примножив народ, Господи, примножив народ, — прославив Себе, поширив усі краї землі.
|
Приложи́ и́мъ зла́, Го́споди, приложи́ зла́ сла́внымъ земли́.
|
|
16
|
16
|
|
Господи! у біді він шукав Тебе; проливав тихе моління, коли покарання Твоє осягало його.
|
Го́споди, въ ско́рби помяну́хомъ тя́, въ ско́рби ма́лѣ наказа́ніє твоє́ на́мъ.
|
|
17
|
17
|
|
Як вагітна жінка, коли настає час пологів, мучиться, волає від болю свого, так були ми перед Тобою, Господи.
|
И я́ко боля́щая приближа́єтся роди́ти и въ болѣ́зни своє́й воскрича́, та́ко бы́хомъ возлю́бленному твоєму́.
|
|
18
|
18
|
|
Були вагітні, мучилися, — і народжували ніби вітер; спасіння не надали землі, й інші жителі всесвіту не упали.
|
Стра́ха ра́ди твоєго́, Го́споди, во чре́вѣ прія́хомъ и поболѣ́хомъ, и роди́хомъ ду́хъ спасе́нія твоєго́, єго́же сотвори́хомъ на земли́: не паде́мся, но паду́тся вси́ живу́щіи на земли́.
|
|
19
|
19
|
|
Оживуть мерці Твої, повстануть мертві тіла! Оживайте і торжествуйте, повалені у порох: бо роса Твоя — роса рослин, і земля вивергне мерців.
|
Воскре́снутъ ме́ртвіи и воста́нутъ и́же во гробѣ́хъ, и возра́дуются и́же на земли́: роса́ бо, я́же от тебе́, исцѣле́ніє и́мъ є́сть, земля́ же нечести́выхъ паде́тъ.
|
|
20
|
20
|
|
Піди, народе мій, увійди у покої твої і замкни за собою двері твої, сховайся на мить, доки не мине гнів;
|
Иди́те, лю́діє мои́, вни́дите во хра́мину ва́шу, затвори́те две́ри своя́, укры́йтеся ма́ло єли́ко єли́ко, до́ндеже мимои́детъ гнѣ́въ Госпо́день.
|
|
21
|
21
|
|
бо ось, Господь виходить з оселі Своєї покарати мешканців землі за їхнє беззаконня, і земля відкриє поглинену нею кров і вже не сховає убитих своїх.
|
Се́ бо, Госпо́дь от свята́го [мѣ́ста] наво́дитъ гнѣ́въ на живу́щыя на земли́: и откры́єтъ земля́ кро́вь свою́ и не покры́єтъ избіє́ныхъ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.