|
Глава 57
|
Глава 57
|
|
1
|
1
|
|
Праведник помирає, і ніхто не приймає цього до серця; і мужі благочестиві підносяться від землі, і ніхто не помислить, що праведник підноситься від зла.
|
Ви́дите, ка́ко пра́ведный поги́бе, и никто́же не пріє́млетъ се́рдцемъ, и му́жіє пра́ведніи взе́млются, и никто́же разумѣ́єтъ: от лица́ бо непра́вды взя́ся пра́ведный.
|
|
2
|
2
|
|
Він відходить до миру; ті, що ходять прямими путями, будуть спочивати на ложах своїх.
|
Бу́детъ съ ми́ромъ погребе́ніє єго́, взя́ся от среды́.
|
|
3
|
3
|
|
Але наблизьтеся сюди ви, сини чаклунки, сíм’я перелюбника і блудниці!
|
Вы́ же пріиди́те сѣ́мо, сы́нове беззако́нніи, сѣ́мя прелюбодѣ́євъ и блудни́цы:
|
|
4
|
4
|
|
З кого ви глузуєте? проти кого розширюєте рот, висуваєте язик? чи ви не діти злочину, сíм’я неправди,
|
въ че́мъ услажда́стеся и на кого́ отверзо́сте уста́ ва́ша? и на кого́ изсу́нусте язы́къ ва́шъ? не вы́ ли єсте́ ча́да па́губы, сѣ́мя беззако́нно,
|
|
5
|
5
|
|
розпалені похіттю до ідолів під кожним гіллястим деревом, ті, що заколюєте дітей біля струмків, між розщелинами скель?
|
моля́щіися кумі́ромъ подъ дре́віємъ ча́стымъ, закала́юще ча́да своя́ въ де́брехъ посредѣ́ ка́менія?
|
|
6
|
6
|
|
У гладеньких каменях струмків доля твоя; вони, вони жереб твій; їм ти робиш узливання і приносиш жертви: чи можу Я бути задоволений цим?
|
То́ твоя́ ча́сть, се́й тво́й жре́бій, и тѣ́мъ пролія́лъ єси́ возлія́нія, и тѣ́мъ прине́слъ єси́ же́ртвы: от си́хъ у́бо не разгнѣ́ваюся ли?
|
|
7
|
7
|
|
На високій і видатній горі ти ставиш ложе твоє і туди піднімаєшся приносити жертву.
|
На горѣ́ высо́цѣ и превознесе́ннѣ, та́мо твоє́ ло́же, и та́мо возне́слъ єси́ тре́бы твоя́:
|
|
8
|
8
|
|
За дверима також і за одвірками ставиш пам’яті твої; бо, відвернувшись від Мене, ти оголюєшся і сходиш; розширюєш постіль твою і домовляєшся з тими з них, з якими любиш лежати, видивляєшся місце.
|
и за подво́ями две́рій твои́хъ положи́лъ єси́ па́мять твою́: мы́слилъ єси́, я́ко а́ще от мене́ отступи́ши, бо́лѣє нѣ́что возъимѣ́єши: возлюби́лъ єси́ спя́щыя съ тобо́ю,
|
|
9
|
9
|
|
Ти ходила також до царя із запашною мастю і примножила масті твої, і далеко посилала послів твоїх, і принижувалася до пекла.
|
и умно́жилъ єси́ блуже́ніє твоє́ съ ни́ми, и мно́ги сотвори́лъ, и́же дале́че от тебе́, и посла́лъ єси́ послы́ за предѣ́лы твоя́, и смири́лся єси́ да́же до а́да.
|
|
10
|
10
|
|
Від довгого шляху твого стомлювалася, але не говорила: «надія загублена!»; усе ще знаходила жвавість у руці твоїй, і тому не відчувала ослаблення.
|
Мно́гими путьми́ твои́ми труди́лся єси́, и не ре́клъ єси́: преста́ну крѣпя́щься, я́ко сотвори́лъ єси́ сія́, сего́ ра́ди не помоли́лся ми́ єси́ ты́.
|
|
11
|
11
|
|
Кого ж ти злякалася й устрашилася, що зробилася невірною і Мене перестала пам’ятати і зберігати у твоєму серці? чи не від того, що Я мовчав, і притому довго, ти перестала боятися Мене?
|
Кого́ благопоче́тъ убоя́лся єси́, и солга́лъ ми́, и не помяну́лъ єси́ мене́, ниже́ прія́лъ мя́ єси́ во у́мъ, ниже́ въ се́рдце твоє́? и а́зъ тя́ ви́дя, презира́ю, и не убоя́лся єси́ мене́.
|
|
12
|
12
|
|
Я покажу правду твою і діла твої, — і вони будуть не на користь тобі.
|
И а́зъ возвѣщу́ пра́вду твою́ и зло́бы твоя́, я́же не успѣ́ютъ тебѣ́:
|
|
13
|
13
|
|
Коли ти будеш волати, чи спасе тебе збіговисько твоє? — усіх їх віднесе вітер, розвіє подув; а той, хто надіється на Мене, успадкує землю і буде володіти святою горою Моєю.
|
єгда́ возопіє́ши, да изба́вятъ тя́ во печа́лехъ твои́хъ: сія́ бо вся́ вѣ́тръ во́зметъ, и отнесе́тъ бу́ря: а держа́щіися мене́ стя́жутъ зе́млю и наслѣ́дятъ го́ру святу́ю мою́.
|
|
14
|
14
|
|
І сказав: піднімайте, піднімайте, рівняйте шлях, прибирайте перешкоду зі шляху народу Мого.
|
И реку́тъ: очи́стите предъ лице́мъ єго́ пути́ и отими́те претыка́нія от пути́ люді́й мои́хъ.
|
|
15
|
15
|
|
Бо так говорить Вишній і Звеличений, Який вічно живе, — Святий ім’я Його: Я живу на висоті небес і у святилищі, й також із упокореними і смиренними духом, щоб оживляти дух смиренних і оживляти серця упокорених.
|
Сія́ глаго́летъ Госпо́дь вы́шній, и́же живе́тъ во высо́кихъ во вѣ́къ, святы́й во святы́хъ и́мя єму́, вы́шній, во святы́хъ почива́яй, и малоду́шнымъ дая́й долготерпѣ́ніє и дая́й живо́тъ сокруше́нымъ се́рдцемъ:
|
|
16
|
16
|
|
Бо не вічно буду Я судитися і не до кінця гніватися; інакше знеможе переді Мною дух і все, що дише, що Мною створене.
|
не во вѣ́къ отмщу́ ва́мъ, ни всегда́ гнѣ́ватися бу́ду на вы́: Ду́хъ бо от мене́ изы́детъ, и вся́коє дыха́ніє а́зъ сотвори́хъ.
|
|
17
|
17
|
|
За гріх користолюбства його Я гнівався й уражав його, ховав лице і обурювався; але він, відвернувшись, пішов шляхом свого серця.
|
За грѣ́хъ ма́ло что́ опеча́лихъ єго́ и порази́хъ єго́ и отврати́хъ лице́ моє́ от него́: и опеча́лися и по́йде дря́хлъ во путе́хъ свои́хъ.
|
|
18
|
18
|
|
Я бачив шляхи його, і зцілю його, і буду водити його й утішати його і засмучених його.
|
Пути́ єго́ ви́дѣхъ и исцѣли́хъ єго́, и утѣ́шихъ єго́ и да́хъ єму́ утѣше́ніє и́стинно,
|
|
19
|
19
|
|
Я виконаю слово: мир, мир далекому і ближньому, — говорить Господь, — і зцілю його.
|
ми́ръ на ми́ръ дале́че и бли́зъ су́щымъ: и рече́ Госпо́дь: исцѣлю́ я́.
|
|
20
|
20
|
|
А нечестиві — як море схвильоване, яке не може заспокоїтися, і во́ди якого викидають мул і бруд.
|
Непра́ведніи же возволну́ются и почи́ти не возмо́гутъ.
|
|
21
|
21
|
|
Немає миру нечестивим, — говорить Бог мій.
|
Нѣ́сть ра́доватися нечести́вымъ, рече́ Госпо́дь Бо́гъ.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.