Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 42 з 66
Глава 42
Глава 42
1
1
Ось, Отрок Мій, Якого Я тримаю за руку, обраний Мій, до якого благоволить душа Моя. Покладу дух Мій на Нього, і сповістить народам суд;
Іа́ковъ о́трокъ мо́й, воспріиму́ и́: Ізра́иль избра́нный мо́й, прія́тъ єго́ душа́ моя́, да́хъ Ду́хъ мо́й на́нь, су́дъ язы́комъ возвѣсти́тъ:
2
2
не заволає і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях;
не возопіє́тъ, ниже́ осла́битъ, ниже́ услы́шится внѣ́ гла́съ єго́:
3
3
тростини надламаної не переломить, і льону, що димить, не загасить; буде чинити суд за істиною;
тро́сти сокруше́ны не сотре́тъ и льна́ куря́щася не угаси́тъ, но во и́стину изнесе́тъ су́дъ:
4
4
не ослабне і не знеможе, доки на землі не утвердить суд, і на закон Його будуть уповати острови*.
возсія́єтъ и не поту́хнетъ, до́ндеже положи́тъ на земли́ су́дъ, и на и́мя єго́ язы́цы упова́ти и́мутъ.
5
5
Так говорить Господь Бог, Який створив небеса і простір їх, розпростер землю з плодами її, Який дає дихання народу на ній і дух тим, що ходять по ній.
Та́ко глаго́летъ Госпо́дь Бо́гъ, сотвори́вый не́бо и водрузи́вый є́, утвержде́й зе́млю и я́же на не́й, и дая́й дыха́ніє лю́демъ, и́же на не́й, и ду́хъ ходя́щымъ на не́й:
6
6
Я, Господь, прикликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку й оберігати Тебе, і поставлю Тебе у завіт для народу, у світло для язичників,
а́зъ Госпо́дь Бо́гъ призва́хъ тя́ въ пра́вдѣ, и удержу́ за ру́ку твою́ и укрѣплю́ тя: и да́хъ тя́ въ завѣ́тъ ро́да Ізра́илева, во свѣ́тъ язы́ковъ,
7
7
щоб відкрити очі сліпих, щоб в’язнів вивести з ув’язнення і тих, хто сидить у пітьмі, — з темниць.
отве́рсти о́чи слѣпы́хъ, извести́ от у́зъ свя́занныя и изъ до́му темни́цы и сѣдя́щыя во тмѣ́.
8
8
Я Господь, це — Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам.
А́зъ Госпо́дь Бо́гъ, сіє́ моє́ є́сть и́мя, сла́вы моєя́ ино́му не да́мъ, ниже́ добродѣ́телей мои́хъ истука́ннымъ.
9
9
Ось, передвіщене раніше збулося, і нове Я звіщу; перш ніж воно відбудеться, Я звіщу вам.
Я́же изъ нача́ла, се́, пріидо́ша, и но́вая, я́же а́зъ возвѣщу́, и пре́жде не́же возвѣсти́ти, яви́шася ва́мъ.
10
10
Співайте Господу нову пісню, хвалу Йому від країв землі, ви, що плаваєте по морю, і все, що наповнює його, острови і ті, що живуть на них.
Воспо́йте Го́сподеви пѣ́снь но́ву: нача́лство єго́, просла́вите и́мя єго́ от коне́цъ земли́, сходя́щіи въ мо́ре и пла́вающіи по нему́, о́строви и живу́щіи на ни́хъ.
11
11
Нехай піднесе голос пустеля і міста її, селища, де живе Кидар; нехай торжествують ті, що живуть на скелях, нехай виголошують з вершин гір.
Возвесели́ся, пусты́не, и ве́си єя́, придво́рія, и живу́щіи въ Кида́рѣ: возвеселя́тся живу́щіи на ка́мени, от кра́я го́ръ возопію́тъ,
12
12
Нехай воздадуть Господу славу, і хвалу Його нехай звістять на островах.
дадя́тъ Бо́гу сла́ву, добродѣ́тели єго́ во о́стровѣхъ возвѣстя́тъ.
13
13
Господь вийде, як велетень, як муж битв пробудить ревність; закличе і підніме воїнський крик, і покаже Себе сильним проти ворогів Своїх.
Госпо́дь Бо́гъ си́лъ изы́детъ и сокруши́тъ ра́ть, воздви́гнетъ рве́ніє и возопіє́тъ на враги́ своя́ со крѣ́постію.
14
14
Довго мовчав Я, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує, буду руйнувати і поглинати усе;
Молча́хъ, єда́ и всегда́ умолчу́ и потерплю́? Терпѣ́хъ я́ко ражда́ющая, истреблю́ и изсушу́ вку́пѣ,
15
15
спустошу гори і пагорби, і всю траву їх висушу; і ріки зроблю островами, й осушу озера;
опустошу́ го́ры и хо́лмы, и вся́ку траву́ и́хъ изсушу́, и положу́ рѣ́ки во о́стровы, и лу́ги изсушу́:
16
16
і поведу сліпих дорогою, якої вони не знають, невідомими шляхами буду вести їх; морок зроблю світлом перед ними, і криві шляхи — прямими: ось що Я зроблю для них і не залишу їх.
и наведу́ слѣпы́я на пу́ть, єго́же не ви́дѣша, и по стезя́мъ, и́хже не зна́ша, ходи́ти сотворю́ и́мъ: сотворю́ и́мъ тму́ во свѣ́тъ и стро́потная въ пра́вая: сія́ глаго́лы сотворю́, и не оста́влю и́хъ.
17
17
Тоді повернуться назад і великим соромом покриються ті, що надіються на ідолів, які говорять бовванам: «ви наші боги».
Ті́и же возврати́шася вспя́ть: посрами́теся стыдѣ́ніємъ, упова́ющіи на изва́янная, глаго́лющіи слія́ннымъ: вы́ єсте́ бо́зи на́ши.
18
18
Слухайте, глухі, й дивіться, сліпі, щоб бачити.
Глусі́и, услы́шите, и слѣпі́и, прозри́те ви́дѣти.
19
19
Хто такий сліпий, як раб Мій, і глухий, як вісник Мій, Мною посланий? Хто такий сліпий, як закоханий, такий сліпий, як раб Господа?
И кто́ слѣ́пъ, ра́звѣ раби́ мои́? и глу́си, ра́звѣ владѣ́ющіи и́ми? и ослѣпо́ша раби́ Бо́жіи.
20
20
Ти бачив багато чого, але не помічав; вуха були відкриті, але не чув.
Ви́дѣсте мно́гажды, и не сохрани́сте: отве́рсты у́шы [иму́ще], и не слы́шасте.
21
21
Господу вгодно було, заради правди Своєї, звеличити і прославити закон.
Госпо́дь Бо́гъ восхотѣ́, да оправди́тся и возвели́читъ хвалу́.
22
22
Але це народ розорений і пограбований; усі вони зв’язані у підземеллях і сховані у в’язницях; зробилися здобиччю, і немає визволителя; пограбовані, і ніхто не говорить: «віддай назад!»
И ви́дѣхъ, и бы́ша лю́діє расхище́ни и разгра́блени: пругло́ бо въ ло́жахъ вездѣ́, и въ домѣ́хъ вку́пѣ, идѣ́же скры́ша я́, бы́ша въ плѣ́нъ: и не бы́сть изъима́яй разграбле́нія и не бѣ́ глаго́лющаго: отда́ждь.
23
23
Хто з вас прихилив до цього вухо, вник і вислухав це для майбутнього?
Кто́ въ ва́съ, и́же внуши́тъ сія́? и услы́шитъ во гряду́щая.
24
24
Хто зрадив Якова на руйнування й Ізраїля грабіжникам? чи не Господь, проти Якого ми грішили? Не хотіли вони ходити путями Його і не слухали закону Його.
Кто́ даде́ на разграбле́ніє Іа́кова, и Ізра́иля плѣня́ющымъ єго́? не Бо́гъ ли, єму́же согрѣши́ша и не восхотѣ́ша въ путе́хъ єго́ ходи́ти, ни слу́шати зако́на єго́?
25
25
І Він вилив на них лють гніву Свого і лютість війни: вона оточила їх полум’ям з усіх боків, але вони не помічали; і горіла у них, але вони не зрозуміли цього серцем.
И наведе́ на ня́ гнѣ́въ я́рости своєя́, и укрѣпи́ся на ня́ ра́ть, и паля́щіи и́хъ о́крестъ, и не увѣ́дѣша кі́йждо и́хъ, ниже́ положи́ша на умѣ́.

Глава 42 з 66
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.