Глава 32
1
Коли ті три мужі перестали відповідати Іову, тому що він був правий в очах своїх,
2
тоді запалав гнів Елиуя, сина Варахиїлового, вузитянина з племені Рамового: запалав гнів його на Іова за те, що він виправдовував себе більше, ніж Бога,
3
а на трьох друзів його запалав гнів його за те, що вони не знайшли, що відповісти, а тим часом звинувачували Іова.
4
Елиуй чекав, поки Іов говорив, тому що вони літами були старші за нього.
5
Коли ж Елиуй побачив, що немає відповіді з вуст тих трьох мужів, тоді запалав гнів його.
6
І відповів Елиуй, син Варахиїлів, вузитянин, і сказав: я молодий літами, а ви — старці; тому я ніяковів і боявся оголошувати вам свою думку.
7
Я говорив сам собі: нехай говорять дні, і багатоліття повчає мудрости.
8
Але дух у людині і подих Вседержителя дає їй розуміння.
9
Не багаторічні тільки мудрі, і не старі розуміють правду.
10
Тому я говорю: вислухайте мене, оголошу вам мою думку і я.
11
Ось, я очікував слів ваших, — вслуховувався в судження ваші, доки ви придумували, що? сказати.
12
Я пильно дивився на вас, і ось ніхто з вас не викриває Іова і не відповідає на слова його.
13
Не скажіть: ми знайшли мудрість: Бог спростує його, а не людина.
14
Якби він звертав слова свої до мене, то я не вашими словами відповідав би йому.
15
Злякалися, не відповідають більше; перестали говорити.
16
І як я чекав, а вони не говорять, зупинилися і не відповідають більше,
17
то я відповім з мого боку, висловлю мою думку і я,
18
бо я переповнений словами, і дух у мені розпирає мене.
19
Ось, утроба моя, як вино невідкрите: вона готова прорватися, подібно до нових міхів.
20
Виговорюсь, і буде легше мені; відкрию вуста мої і відповім.
21
На лице людини дивитися не буду і ніякій людині лестити не стану,
22
тому що я не вмію лестити: зараз убий мене, Творче мій.