Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 32

1
Коли ті три мужі перестали відповідати Іову, тому що він був правий в очах своїх,
2
тоді запалав гнів Елиуя, сина Варахиїлового, вузитянина з племені Рамового: запалав гнів його на Іова за те, що він виправдовував себе більше, ніж Бога,
3
а на трьох друзів його запалав гнів його за те, що вони не знайшли, що відповісти, а тим часом звинувачували Іова.
4
Елиуй чекав, поки Іов говорив, тому що вони літами були старші за нього.
5
Коли ж Елиуй побачив, що немає відповіді з вуст тих трьох мужів, тоді запалав гнів його.
6
І відповів Елиуй, син Варахиїлів, вузитянин, і сказав: я молодий літами, а ви — старці; тому я ніяковів і боявся оголошувати вам свою думку.
7
Я говорив сам собі: нехай говорять дні, і багатоліття повчає мудрости.
8
Але дух у людині і подих Вседержителя дає їй розуміння.
9
Не багаторічні тільки мудрі, і не старі розуміють правду.
10
Тому я говорю: вислухайте мене, оголошу вам мою думку і я.
11
Ось, я очікував слів ваших, — вслуховувався в судження ваші, доки ви придумували, що? сказати.
12
Я пильно дивився на вас, і ось ніхто з вас не викриває Іова і не відповідає на слова його.
13
Не скажіть: ми знайшли мудрість: Бог спростує його, а не людина.
14
Якби він звертав слова свої до мене, то я не вашими словами відповідав би йому.
15
Злякалися, не відповідають більше; перестали говорити.
16
І як я чекав, а вони не говорять, зупинилися і не відповідають більше,
17
то я відповім з мого боку, висловлю мою думку і я,
18
бо я переповнений словами, і дух у мені розпирає мене.
19
Ось, утроба моя, як вино невідкрите: вона готова прорватися, подібно до нових міхів.
20
Виговорюсь, і буде легше мені; відкрию вуста мої і відповім.
21
На лице людини дивитися не буду і ніякій людині лестити не стану,
22
тому що я не вмію лестити: зараз убий мене, Творче мій.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.