1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 5
1
Взивай, якщо є той, що відповідає тобі. І до кого зі святих звернешся ти?
2
Так, дурня убиває гнівливість, і нерозумного губить роздратування.
3
Бачив я, як дурень вкорінюється, і негайно прокляв дім його.
4
Діти його далекі від щастя, їх будуть бити біля воріт, і не буде захисника.
5
Жниво його з’їсть голодний і з-за терну візьме його, і спраглі поглинуть майно його.
6
Так, не з пороху виходить горе, і не з землі виростає лихо;
7
але людина народжується на страждання, як іскри, щоб підніматися вгору.
8
Але я до Бога звернувся б, передав би справу мою Богу,
9
Який творить діла великі і недослідимі, дивні без міри,
10
дає дощ на лице землі і посилає води на лице полів;
11
принижених поставляє на висоту, і ті, що ремствують, підносяться на спасіння.
12
Він руйнує задуми підступних, і руки їхні не довершують намірів.
13
Він уловлює мудреців їхнім же лукавством, і рада хитрих стає марною:
14
вдень вони зустрічають темряву й опівдні ходять навпомацки, як уночі.
15
Він спасає бідного від меча, від уст їх і від руки сильного.
16
І є нещасному надія, і неправда закриває вуста свої.
17
Блаженна людина, яку напоумлює Бог, і тому покарання Вседержителя не відкидай,
18
бо Він завдає рани і Сам обв’язує їх; Він уражає, і Його ж руки лікують.
19
У шести лихах врятує тебе, і в сьомому не торкнеться тебе зло.
20
Під час голоду визволить тебе від смерти, і на війні — від руки меча.
21
Від бича язика сховаєш себе і не убоїшся спустошення, коли воно прийде.
22
Спустошенню і голоду посмієшся і звірів землі не убоїшся,
23
бо з каменями польовими у тебе союз, і звірі польові у мирі з тобою.
24
І дізнаєшся, що намет твій у безпеці, і будеш дивитися за домом твоїм, і не згрішиш.
25
І побачиш, що сім’я твоє численне, і паростки твої, як трава на землі.
26
Увійдеш у гріб у зрілості, як укладаються снопи пшениці у свій час.
27
Ось, що ми пізнали; так воно і є; вислухай це і зауваж для себе.
