1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 16
1
І відповів Іов і сказав:
2
чув я багато такого; жалюгідні утішителі всі ви!
3
Чи буде кінець легковажним словам? і що спонукало тебе так відповідати?
4
І я міг би так само говорити, як ви, якби душа ваша була на місці душі моєї; ополчався б на вас словами і кивав би на вас головою моєю;
5
підкріплював би вас язиком моїм і рухом губ утішав би.
6
Чи говорю я, не стихає скорбота моя; чи перестаю, що відходить від мене?
7
Але нині Він виснажив мене. Ти зруйнував усю родину мою.
8
Ти покрив мене зморшками як свідчення проти мене; повстає на мене виснаженість моя, у лице докоряє мені.
9
Гнів Його терзає і ворогує проти мене, скрегоче на мене зубами своїми; ворог мій гострить на мене очі свої.
10
Розкрили на мене пащу свою; ганьблять і б’ють мене по щоках: усі змовилися проти мене.
11
Віддав мене Бог беззаконнику і у руки нечестивих кинув мене.
12
Я був спокійним, але Він потряс мене; взяв мене за шию і побив мене і поставив мене мішенню для Себе.
13
Оточили мене стрільці Його; Він розсікає нутрощі мої і не щадить, пролив на землю жовч мою,
14
пробиває в мені пролам за проламом, біжить на мене, як ратоборець.
15
Веретище зшив я на шкіру мою й у порох поклав голову мою.
16
Обличчя моє почервоніло від плачу, і на повіках моїх тінь смерти,
17
попри все те, що немає вкраденого в руках моїх, і молитва моя чиста.
18
Земле! не закрий моєї крови, і нехай не буде місця воланню моєму.
19
І нині ось на небесах Свідок мій, і Заступник мій у вишніх!
20
Багатомовні друзі мої! До Бога плачуть очі мої.
21
О, якби чоловік міг змагатися з Богом, як син людський із ближнім своїм!
22
Бо літам моїм приходить кінець, і я відходжу в путь безповоротну.
