1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 17
1
Дихання моє ослабло; дні мої вгасають; гроби переді мною.
2
Якби не глузування їх, то і серед спорів їх око моє перебувало б спокійним.
3
Заступися, поручися Сам за мене перед Собою! інакше хто поручиться за мене?
4
Бо Ти закрив серце їх від розуміння, і тому не даси торжествувати їм.
5
Хто прирікає друзів своїх на здобич, у дітей того очі витечуть.
6
Він поставив мене притчею для народу і посміховищем для нього.
7
Помутніли від горя очі мої, і всі члени мої, як тінь.
8
Здивуються від цього праведні, і невинний обуриться на лицеміра.
9
Але праведник буде міцно триматися путі своєї, і чистий руками буде більше і більше утверджуватися.
10
Виступайте, всі ви, і підійдіть; не знайду я мудрого між вами.
11
Дні мої минули; думи мої — надбання серця мого — розбиті.
12
А вони ніч хочуть перетворити на день, світло наблизити до лиця пітьми.
13
Якби я й очікувати став, то пекло — дім мій; у пітьмі постелю я постіль мою;
14
гробу скажу: ти батько мій, черві: ти мати моя і сестра моя.
15
Де ж після цього надія моя? і очікуване мною хто побачить?
16
У пекло зійде вона і буде спочивати зі мною у поросі.
