Глава 11
1
І відповів Софар наамитянин і сказав:
2
хіба на безліч слів не можна дати відповіді, і хіба людина багатослівна права?
3
Марнослів’я твоє чи змусить мовчати мужів, щоб ти глумився, і нікому було присоромити тебе?
4
Ти сказав: судження моє вірне, і чистий я в очах Твоїх.
5
Але якби Бог заговорив і відкрив уста Свої до тебе
6
і відкрив тобі таємниці премудрости, що тобі вдвічі більше належало б понести! Отже, знай, що Бог для тебе деякі з беззаконь твоїх піддав забуттю.
7
Чи можеш ти дослідженням знайти Бога? Чи можеш зовсім пізнати Вседержителя?
8
Він вище небес, — що ти можеш зробити? глибше пекла, — що можеш дізнатися?
9
Довша за землю міра Його і ширша за море.
10
Якщо Він пройде й закує кого в кайдани і представить на суд, то хто відхилить Його?
11
Бо Він знає людей неправдивих і бачить беззаконня, і чи залишить його без уваги?
12
Але пустий чоловік мудрує, хоч людина народжується подібно до дикого осляти.
13
Якщо ти управиш серце твоє і простягнеш до Нього руки твої,
14
і якщо є порок у руці твоїй, а ти відкинеш його і не даси беззаконню жити в наметах твоїх,
15
то піднімеш незаплямоване лице твоє і будеш твердим і не будеш боятися.
16
Тоді забудеш горе: як про воду, яка протекла, будеш згадувати про нього.
17
І ясніше за полудень піде життя твоє; просвітлієш, як ранок.
18
І будеш спокійний, тому що є надія; ти огороджений, і можеш спати безпечно.
19
Будеш лежати, і не буде того, що страшить, і багато хто буде підлещуватися до тебе.
20
А очі беззаконних витечуть, і притулок їхній пропаде, і надія їхня зникне.