Глава 37
1
І від цього тремтить серце моє і зрушилося з місця свого.
2
Слухайте, слухайте голос Його і грім, що виходить з вуст Його.
3
Під усім небом перекоти його, і блищання його — до країв землі.
4
За ним гримить голос; гримить Він гласом величі Своєї і не зупиняє його, коли голос Його почутий.
5
Дивно гримить Бог гласом Своїм, робить діла великі, для нас незбагненні.
6
Бо снігу Він говорить: будь на землі; однаково дрібний дощ і великий дощ у Його владі.
7
Він кладе печать на руку кожної людини, щоб усі люди знали діла Його.
8
Тоді звір іде в притулок і залишається у своїх лігвах.
9
З півдня приходить буря, з півночі — холоднеча.
10
Від подиху Божого утворюється лід, і поверхня води стискується.
11
Також вологою Він наповнює хмари, і хмари випромінюють світло Його,
12
і вони спрямовуються за намірами Його, щоб виконати те, що Він повелить їм на лиці населеної землі.
13
Він повеліває їм іти або для покарання, або на благовоління, або для помилування.
14
Слухай це, Іове; стій і розумій дивні діла Божі.
15
Чи знаєш, як Бог розпоряджається ними і повеліває світлу блищати із хмари Своєї?
16
Чи розумієш рівновагу хмар, дивне діло Найдосконалішого у знанні?
17
Як нагрівається твій одяг, коли Він заспокоює землю від півдня?
18
Чи ти з Ним розпростер небеса, тверді, як відлите дзеркало?
19
Навчи нас, що сказати Йому? Ми в цій пітьмі нічого не можемо зрозуміти.
20
Чи буде сповіщено Йому, що я говорю? Чи сказав хто, що те, що сказано, доноситься Йому?
21
Тепер не видно яскравого світла у хмарах, але пронесеться вітер і розчистить їх.
22
Світла погода приходить від півночі, і навколо Бога страшна велич.
23
Вседержитель! ми розумом не осягаємо Його. Він великий силою, судом і повнотою правосуддя. Він нікого не гнітить.
24
Тому нехай благоговіють перед Ним люди, і нехай тремтять перед Ним усі мудрі серцем!