Глава 24
1
Чому не приховані від Вседержителя часи, і ті, що знають Його, не бачать днів Його?
2
Межі пересувають, викрадають стада і пасуть у себе.
3
У сиріт відбирають осла, у вдови беруть у заставу вола;
4
бідних зіштовхують з дороги, всі принижені землі примушені ховатися.
5
Ось вони, як дикі осли в пустелі, виходять на справу свою, встаючи рано на здобич; степ дає хліб для них і для дітей їхніх;
6
жнуть вони на полі не своєму і збирають виноград у нечестивця;
7
нагі ночують без покрова і без одягу на холоді;
8
мокнуть від гірських дощів і, не маючи притулку, тиснуться до скелі;
9
відривають від грудей сироту і з убогого беруть заставу;
10
змушують ходити нагими, без одягу, і голодних годують колоссям;
11
між стінами вичавлюють олію оливкову, топчуть у точилах і жадають.
12
У містах люди стогнуть, і душа тих, кого убивають, волає, і Бог не забороняє того.
13
Є з них вороги світла, не знають путі його і не ходять стежками його.
14
Зі світанком встає вбивця, умертвляє бідного й убогого, а вночі буває злодієм.
15
І око перелюбника чекає сутінків, говорячи: нічиє око не побачить мене, — і закриває лице.
16
У темряві підкопуються під доми, які вдень вони помітили для себе; не знають світла.
17
Бо для них ранок — смертна тінь, оскільки вони знайомі з жахами смертної тіні.
18
Легкий такий на поверхні води, проклята частка його на землі, і не дивиться він на дорогу садів виноградних.
19
Засуха і спека поглинають снігову воду: так пекло — грішників.
20
Нехай забуде його утроба матері, нехай ласує ним хробак; нехай не залишається про нього пам’яті; як дерево, нехай зломиться беззаконник,
21
який гнітить бездітну, що не народжувала, і вдові не робить добра.
22
Він і сильних захоплює своєю силою; він устає, і ніхто не упевнений за життя своє.
23
А Він дає йому все для безпеки, і він на те спирається, і очі Його бачать шляхи їхні.
24
Піднялися високо, — і ось, нема їх; падають і вмирають, як і всі, і, як верхівки колосся, зрізуються.
25
Якщо це не так, — хто викриє мене у неправді й на ніщо оберне мову мою?