Глава 9
1
І відповів Іов і сказав:
2
правда! знаю, що так; але як виправдається людина перед Богом?
3
Якщо захоче вступити в суперечку з Ним, то не відповість Йому на жодне з тисячі.
4
Премудрий серцем і могутній силою; хто повставав проти Нього і залишався у спокої?
5
Він пересуває гори, і не впізнають їх: Він перетворює їх у гніві Своєму;
6
зрушує землю з місця її, і стовпи її тремтять;
7
скаже сонцю, — і не зійде, і на зірки накладає печатку.
8
Він один розпростирає небеса і ходить по висотах моря;
9
створив Ас, Кесиль і Хима* і тайники півдня;
10
робить велике, недослідиме і дивовижне без міри!
11
Ось, Він пройде переді мною, і не побачу Його; пронесеться, і не помічу Його.
12
Візьме, і хто заборонить Йому? хто скаже Йому: що Ти робиш?
13
Бог не відверне гніву Свого; перед Ним упадуть поборники гордині.
14
Тим більше чи можу я відповідати Йому і вишукувати собі слова перед Ним?
15
Хоч би я і правий був, але не буду відповідати, а буду благати Суддю мого.
16
Якби я воззвав, і Він відповів мені, — я не повірив би, що голос мій почув Той,
17
Хто у вихорі вражає мене і примножує невинно мої рани,
18
не дає мені перевести дух, але пересичує мене гіркотою.
19
Якщо діяти силою, то Він могутній; якщо судом, хто зведе мене з Ним?
20
Якщо я буду виправдовуватися, то мої ж вуста звинуватять мене; якщо я невинний, то Він визнає мене винним.
21
Невинний я; не хочу знати душі моєї, зневажаю життя моє.
22
Все одно; тому я сказав, що Він губить і непорочного і винного.
23
Якщо цього вражає Він бичем раптово, то над катуванням невинних сміється.
24
Земля віддана в руки нечестивих; обличчя суддів її Він закриває. Якщо не Він, то хто ж?
25
Дні мої швидші за гінця, — біжать, не бачать добра,
26
несуться, як легкі човни, як орел рине на здобичу.
27
Якщо сказати мені: забуду я скарги мої, відкину похмурий вигляд свій і підбадьорюся;
28
то тремчу від усіх страждань моїх, знаючи, що Ти не оголосиш мене невинним.
29
Якщо ж я винен, то для чого даремно томлюся?
30
Хоч би я обмився і сніговою водою і зовсім очистив руки мої,
31
то і тоді Ти зануриш мене у бруд, і буде гидувати мною одяг мій.
32
Тому що Він не людина, як я, щоб я міг відповідати Йому і йти разом з Ним на суд!
33
Немає між нами посередника, який поклав би руку свою на обох нас.
34
Нехай відведе Він від мене жезл Свій, і страх Його нехай не жахає мене, —
35
і тоді я буду говорити і не убоюся Його, бо я не такий сам у собі.