Глава 21
1
І відповів Іов і сказав;
2
вислухайте уважно слова мої, і це буде мені утіхою від вас.
3
Потерпіть мене, і я буду говорити; а після того, як скажу, насміхайтеся.
4
Хіба до людини слова мої? як же мені і не бути слабкодухим?
5
Подивіться на мене і вжахніться, і покладіть перст на вуста.
6
Лише тільки я згадаю, — здригаюсь, і тремтіння обіймає тіло моє.
7
Чому беззаконні живуть, досягають старости, та й силою міцні?
8
Діти їхні з ними перед лицем їх, і онуки їхні перед очима їх.
9
Доми їхні безпечні від страху, і немає жезла Божого на них.
10
Віл їх запліднює і не вивергає, корова їх зачинає і не викидає.
11
Як стадо, випускають вони малюків своїх, і діти їхні стрибають.
12
Викликують під голос тимпана і цитри і веселяться при звуках сопілки;
13
проводять дні свої у щасті і миттєво сходять у пекло.
14
А між тим вони говорять Богу: відійди від нас, ми не хочемо знати шляхів Твоїх!
15
Хто такий Вседержитель, щоб нам служити Йому? і яка користь прибігати до Нього?
16
Бачиш, щастя їх не від їхніх рук. — Рада нечестивих, будь далекою від мене!
17
Чи часто гасне світильник у беззаконних, і находить на них лихо, і Він дає їм у наділ страждання у гніві Своєму?
18
Вони повинні бути, як соломинка перед вітром і як полова, яку розносить вихор.
19
Скажеш: Бог береже для дітей його нещастя його. — Нехай віддасть Він йому самому, щоб він це знав.
20
Нехай його очі побачать нещастя його, і нехай він сам п’є від гніву Вседержителевого.
21
Бо яка йому турбота про дім свій після нього, коли число місяців його закінчиться?
22
Але чи Бога вчити мудрости, коли Він судить і небесних?
23
Один помирає в самій повноті сил своїх, зовсім спокійний і мирний;
24
нутрощі його повні жиру, і кістки його напоєні мозком.
25
А інший помирає з душею засмученою, не вкусивши добра.
26
І вони разом будуть лежати в поросі, і черва покриє їх.
27
Знаю я ваші думки і хитрощі, які ви проти мене сплітаєте.
28
Ви скажете: де дім князя, і де намет, у якому жили беззаконні?
29
Хіба ви не запитували у подорожніх і незнайомі з їх спостереженнями,
30
що у день загибелі пощаджений буває лиходій, у день гніву відводиться убік?
31
Хто представить йому перед лице путь його, і хто відплатить йому за те, що він робив?
32
Його проводжають до гробів і на його могилі ставлять варту.
33
Солодкі для нього брили долини, і за ним іде натовп людей, а тим, що йдуть перед ним, немає числа.
34
Як же ви хочете утішати мене пустим? У ваших відповідях залишається одна неправда.