|
Глава 18
|
Глава́ и҃і
|
|
1
|
1
|
|
Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
|
Вины̑ и҆́щетъ мꙋ́жъ хотѧ̀ ѿлꙋчи́тисѧ ѿ дрꙋгѡ́въ, на всѧ́ко же вре́мѧ поноси́мь бꙋ́детъ.
|
|
2
|
2
|
|
Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
|
Не тре́бꙋетъ премꙋ́дрости мꙋ́жъ скꙋдоꙋ́менъ, занѐ па́че во́дитсѧ безꙋ́мїемъ.
|
|
3
|
3
|
|
З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.
|
Є҆гда̀ прїи́детъ нечести́вый во глꙋбинꙋ̀ ѕѡ́лъ, неради́тъ: нахо́дитъ же є҆мꙋ̀ безче́стїе и҆ поноше́нїе.
|
|
4
|
4
|
|
Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.
|
Вода̀ глꙋбока̀ сло́во въ се́рдцы мꙋ́жа, рѣка́ же и҆зска́чꙋщи и҆ и҆сто́чникъ жи́зни.
|
|
5
|
5
|
|
Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.
|
Чꙋди́тисѧ лицꙋ̀ нечести́вагѡ не добро̀, нижѐ преподо́бно оу҆кланѧ́ти првⷣное на сꙋдѣ̀.
|
|
6
|
6
|
|
Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.
|
Оу҆стнѣ̀ безꙋ́мнагѡ приво́дѧтъ є҆го̀ на ѕло̀, оу҆ста́ же є҆гѡ̀ де́рзѡстнаѧ призыва́ютъ сме́рть.
|
|
7
|
7
|
|
Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його.
|
Оу҆ста̀ безꙋ́мнагѡ сокрꙋше́нїе є҆мꙋ̀, оу҆стнѣ́ же є҆гѡ̀ сѣ́ть дꙋшѝ є҆гѡ̀.
|
|
8
|
8
|
|
[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]
|
Лѣни̑выѧ низлага́етъ стра́хъ: дꙋ́ши же мꙋже́й жена́мъ подо́бныхъ вза́лчꙋтъ.
|
|
9
|
9
|
|
Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
|
Не и҆сцѣлѧ́ѧй себѐ во свои́хъ дѣ́лѣхъ бра́тъ є҆́сть погꙋблѧ́ющемꙋ себѐ сама́го.
|
|
10
|
10
|
|
Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю.
|
И҆з̾ вели́чества крѣ́пости и҆́мѧ гдⷭ҇не, къ немꙋ́же притека́юще првⷣницы возно́сѧтсѧ.
|
|
11
|
11
|
|
Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці.
|
И҆мѣ́нїе бога́тꙋ мꙋ́жꙋ гра́дъ тве́рдъ, сла́ва же є҆гѡ̀ вельмѝ присѣнѧ́етъ.
|
|
12
|
12
|
|
Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.
|
Пре́жде сокрꙋше́нїѧ возно́ситсѧ се́рдце мꙋ́жꙋ и҆ пре́жде сла́вы смирѧ́етсѧ.
|
|
13
|
13
|
|
Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.
|
И҆́же ѿвѣща́етъ сло́во пре́жде слы́шанїѧ, безꙋ́мїе є҆мꙋ̀ є҆́сть и҆ поноше́нїе.
|
|
14
|
14
|
|
Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.
|
Гнѣ́въ мꙋ́жа оу҆кроща́етъ ра́бъ разꙋ́мный: малодꙋ́шна же человѣ́ка кто̀ стерпи́тъ;
|
|
15
|
15
|
|
Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його?
|
Се́рдце разꙋ́мнагѡ стѧ́жетъ чꙋ́вствїе, оу҆шеса́ же мꙋ́дрыхъ и҆́щꙋтъ смы́сла.
|
|
16
|
16
|
|
Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.
|
Даѧ́нїе человѣ́ка распространѧ́етъ є҆го̀ и҆ съ си́льными посажда́етъ є҆го̀.
|
|
17
|
17
|
|
Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.
|
Првⷣный себє̀ сама́гѡ ѡ҆глаго́лникъ во первосло́вїи: є҆гда́ же приложи́тъ сꙋпоста́тъ, ѡ҆блича́етсѧ.
|
|
18
|
18
|
|
Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.
|
Прекослѡ́вїѧ оу҆толѧ́етъ молчали́вый и҆ во власте́хъ ѡ҆предѣлѧ́етъ.
|
|
19
|
19
|
|
Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.
|
Бра́тъ ѿ бра́та помога́емь, ꙗ҆́кѡ гра́дъ тве́рдъ и҆ высо́къ, оу҆крѣплѧ́етсѧ же ꙗ҆́коже ѡ҆снова́ное ца́рство.
|
|
20
|
20
|
|
Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.
|
Ѿ плодѡ́въ оу҆́стъ мꙋ́жъ насыща́етъ чре́во своѐ, и҆ ѿ плодѡ́въ оу҆сте́нъ свои́хъ насы́титсѧ.
|
|
21
|
21
|
|
Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.
|
Сме́рть и҆ живо́тъ въ рꙋцѣ̀ ѧ҆зы́ка: оу҆держава́ющїи же є҆го̀ снѣдѧ́тъ плоды̀ є҆гѡ̀.
|
|
22
|
22
|
|
Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.
|
И҆́же ѡ҆брѣ́те женꙋ̀ добрꙋ̀, ѡ҆брѣ́те благода́ть, прїѧ́лъ же є҆́сть ѿ гдⷭ҇а тишинꙋ̀.
|
|
23
|
23
|
|
Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.]
|
И҆́же и҆згонѧ́етъ женꙋ̀ до́брꙋю, и҆згонѧ́етъ блага̑ѧ: держа́й же прелюбодѣ́йцꙋ безꙋ́менъ и҆ нечести́въ.
|
|
24
|
24
|
|
З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.
|
Съ молє́нїи глаго́летъ оу҆бо́гїй, бога́тый же ѿвѣща́етъ же́стокѡ.
|
|
25
|
25
|
|
Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.
|
Мꙋ́жъ любо́венъ къ дрꙋ́жбѣ, и҆ є҆́сть дрꙋ́гъ прилѣпи́выйсѧ па́че бра́та.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.